Піднесення культурного рівня населення виявляється у фінансуванні видатків бюджету на проведення культурно-освітньої роботи: утримання масових бібліотек, клубів, будинків і палаці культури, музеїв, надання фінансової підтримки театрально-виробничим закладам.

Важливе соціальне значення мають видатки бюджету на фінансування заходів з охорони здоров'я.

Найбільшу частку в загальній сумі бюджетних видатків в охорону здоров'я становить фінансування лікувально-профілактичних закладів. Крім того, за рахунок бюджету утримується велика кількість інших лікувально-профілактичних та санітарко епідеміологічних установ. Видатки на медичну допомогу нині одержують нове якісне наповнення - розширюється робота з диспансеризації населення, ведеться боротьба з алкоголізмом, наркоманією, СНІДом. Запровадження медичного страхування та стра-хової медицини зменшить навантаження на видаткову частин) бюджету.

Функціональний поділ видатків соціально-культурної сфери дає змогу виявити пропорції в розподілі бюджетних коштів і. змі-нюючи їх, добиватися необхідних зрушень у галузевій структурі суспільного виробництва. Соціальна спрямованість усього су-спільного розвитку потребує на сьогодні більше коштів спрямо-вувати у соціально-культурну сферу, забезпечуючи таким чином прискорені темпи її зростання.

Видатки бюджетів на оборону та безпеку держави, як і ви-датки на управління, зумовлені природою і функціями держави, необхідністю захисту її інтересів у міжнародному співробітниц-тві.

Виходячи із спрямованості військової доктрини, особливіс-тю видатків на національну оборону і безпеку є те, що вони не пов'язані зі здійсненням агресії, війнами, участю у міжнародних конфліктах тощо. Головне завдання, яке стоїть перед Збройними силами України, - це захист державного суверенітету, незалеж-ності та територіальної цілісності. Україна виступає на світовій арені за послідовне втілення принципу неподільності та гаранту-вання безпеки усіх держав та безпеки кожної, а також право усіх держав обирати ті засоби безпеки, які вони вважають за доцільне. Видатки на оборону та безпеку держави мають непродук-тивний характер, оскільки вони не сприяють приросту валового внутрішнього продукту, розвитку продуктивних сил. і тому важ-ливим питанням є обгрунтування абсолютних обсягів цих видат-ків. Адже скорочення збройних сил, зменшення видатків дає змо-гу спрямувати вивільнені бюджетні кошти на інші потреби краї-ни, зокрема на забезпечення стійкого економічного зростання, розвиток науки і техніки, збільшення інвестиційних ресурсів, по-кращення добробуту населення.

Однією з функцій держави є управління, В Україні за ни-нішніх умов створення демократичної правової держави з со-ціальне орієнтованою економікою постало завдання сформувати ефективну систему державного управління, оновити зміст діяль-ності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Ви-рішенню цього завдання має сприяти здійснення адміністратив-ної реформи, яка дасть змогу державі виконувати свої функції управління економікою.

Міністерство освіти і науки України

Інститут менеджменту та економіки “Галицька академія”

Реферат

на тему:

“Інвентаризація”

Виконала:

Студентка групи ОА-02-2

Сербин Наталія

Івано-Франківськ

2005

Під інвентаризацією розуміють перевірку наявності та стану об'єкту контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних. Зміст інвентаризації розкривається комплексом господарсько-правових ознак (рис. 10.1).

Рис. 10.1. Сутність і зміст інвентаризації

Визначення реального стану об'єкту, порівняння .та оцінка складають логіку інвентаризації як функції контролю. Які б об'єкти не перевірялись, усі.

В теорії ревізії інвентаризації класифікують за характером проведення; обсягом охоплення об'єктів; охопленням матеріально відповідальних осіб; способом проведення; способом обстеження елементів об'єкту (рис. 10.2).

Рис. 10.2. Класифікація інвентаризацій

За характером проведення інвентаризації поділяються на заплановані, необхідні та контрольні.

Заплановані інвентаризації проводяться у відповідності з планом проведення ревізії.

Необхідні інвентаризації - за ініціативою ревізора в процесі проведення ревізії виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємств за одержаними сигналами про зловживання матеріально відповідальних осіб та за приписом судово-слідчих органів.

Необхідні інвентаризації, в залежності від причин, що її породжують поділяються на повторні і додаткові.

Повторні інвентаризації призначаються керівником ревізійної бригади при наявності наступних передумов, а саме:

- недотримання принципу раптовості попередньої інвентаризації;

- неправильному вимірюванні, зважуванні, застосуванні нормативних показників, що характеризують кількість та якість цінностей;

- при пропущенні окремих партій матеріалів;

- неправильному формуванні вибірки при проведенні вибіркової інвентаризації;

- виявленні фактів приписок, пропусків цінностей або інших зловживань;

- непогодженні матеріально відповідальної особи з висновками раніше проведеної інвентаризації за умови, що незгода мотивується допущенними помилками при визначенні наявності окремих найменувань господарських засобів.

Повторні інвентаризації повинні бути суцільними та проводитись, після контрольної інвентаризації, причому обов'язковою умовою є її проведення новоствореною комісією.

Додаткові інвентаризації проводяться при необхідності перевірки додаткових об'єктів проінвентаризованих раніше вибірковим способом.

Контрольні інвентаризації проводяться після прийняття рішення за результатами попередньо проведеної інвентаризації з метою перевірки виконання заходів за результатами минулих інвентаризацій, дотримання умов зберігання майна, повноти його оприбуткування, усунення недоліків у веденні складського обліку, а також при перевірці компетентності прийнятих на матеріально відповідальну посаду працівників, роботу молодих, недосвідчених працівників, у яких раніше були виявлені факти недостач.

За обсягом охоплення об'єктів інвентаризації поділяються на повні і часткові. Повна інвентаризація охоплює всі види активів, як ті, що належать підприємству, так і прийняті на відповідальне зберігання, в переробку тощо. На практиці, в ході ревізій, подібні інвентаризації проводяться дуже рідко. Це пов'язано з обмеженням часу, що відводиться для ревізії, великими витратами коштів та робочого часу на її проведення.

Дії полягатимуть у встановленні істинного, дійсного стану об'єкту, виявленні відхилень від його заданого стану, оцінки відхилень за критеріями доцільності та законності. Це правильне, об'єктивне сприйняття змісту та значення господарських фактів, які є об'єктами інвентаризації.

В практичній діяльності при проведенні ревізій суб'єкти контролю дотримуються загальних правил здійснення інвентаризації, які є незмінними незалежно від того, з якої причини і для яких потреб вона проводиться.

Інвентаризація в ході ревізії має вибірковий характер і може застосовуватись лише при документальному виявленні фактів неповного оприбуткування або неповного списання активів підприємства, а також при