Курсова робота

з дисципліни “Фінанси”

на тему:

“Сутність та функції податків”

2005

Зміст

Вступ.....................................................................................................................3

1. Історія виникнення та розвитку податків .....................................................5

2. Економічний зміст податків ...........................................................................9

2.1. Сутність податків, їх функції.............................................................9

2.2. Класифікація податків .......................................................................11

3. Особливості податкової системи України.....................................................17

3.1. Загальні податки і збори.....................................................................17

3.2. Місцеві податки і збори.....................................................................47

3.3. Елементи системи оподаткування. Методи оподаткування..........57

Висновки ............................................................................................................60

Список використаної літератури......................................................................65

Додатки

Вступ

Податки є надзвичайно складною і дуже впливовою фінансовою категорією.

З одного боку вони є фінансовими підгрупами існування держави, мірилом її можливостей щодо розвитку освіти, культури, гарантування економічної безпеки, підвищення рівня суспільного добробуту.

З другого боку – це знаряддя перерозподіл доходів фізичних та юридичних осіб в державі, їх мобілізація та використання.

За економічним змістом податки відображають фінансові відносини між державою та платниками податків з метою створення загальнодержавних централізованих фондів грошових коштів неорних для виконання державою її функцій. На відміну від фінансів загалом ці відносини мають односторонній характер – від платників до держави. У фінансовій термінології вживаються п’ять термінів, що відображають платежі державі, - плата, відрахування і внески, податок, збір.

Незважаючи на певні особливості, ці платежі характеризуються спільними ознаками, що дають змогу об’єднати їх в одну групу як податки й обов’язкові платежі податкового характеру.

Плата (відповідно на запитання “за що?”) передає певну еквівалентність відносин платника з державою. Її розмір залежить від кількості ресурсів, що використовуються. Відрахування і внески (відповідають на запитання “на що?”, “від чого?”) передбачають цільове призначення платежів.

Воно може бути тільки частковим, тобто встановленим згідно з економічним змістом платежів, або повним, коли витрачання коштів у повному обсязі здійснюється тільки за цільовим призначенням.

Податки (відповідають на запитання “для чого?”) встановлюються для утримання державних структур і для фінансового забезпечення використання ними функцій держави – управлінської; оборонної; соціальної та економічної.

Збір – платежі разового, випадкового і незначного за розміром характеру, що збираються за місцем події.

Отже, на сьогодні податки є найефективнішим інструментом впливу держави на суспільне виробництво його динаміку і структуру, на розвиток соціально-культурної сфери, на масштаб, соціальний гарантій населення.

Підприємницькі структурні громадяни повинні в обов’язковому порядку віддавати частку своїх доходів у вигляді податків на різні загальнодержавні суспільні потреби, а натомість отримують від держави безкоштовні блага і послуги.

1. Історія виникнення та розвитку податків

Податки, як головне джерело державних доходів, мають багатовікову історію. Цілісна система оподаткування в кожній країні сформу-валась в результаті тривалого періоду становлення і розвитку держави В культурних державах стародавнього світу існували досить скла-дні системи податків. Так, в древній Індії справлялися поземельний, промисловий, торговий податок; їх їх розміри визначаються в певних долях доходів або вартості продуктів виробництва, предметів торгівлі (від 1/5 до 1/6). Сплата податків обумовлювалася релігійними віруваннями. Дуже часто податки мали форму жертвоприношення.

У древніх класичних державах податки стають вже суто світською повинністю у зв'язку з розвитком самої ідеї державності. В римській імперії існували надзвичайно різноманітні податки, крім того, прово-дилися досить складні розрахунки чисельності населення - для стягнення подушкових податків, вартості майна - для справлення майнових і подоходних податків.

В епоху феодалізму спостерігалось послаблення урядової влади, що зменшило роль податків. Більшість населення було закріпачено або знаходилося в залежності від своїх поміщиків і не сплачувало податків центральному уряду, та і самі податки здебільшого мали доб-ровільний характер. Серед міського населення основними платниками податків були представники промислових та торгових верств незалежні від помічників і лицарів. Найважливішими державними доходами в даний період були домени (доходи від державного майна) та регалії (казенні державні промисли, в яких держава має перевагу перед підданими).

У кінці XV на початку XVI ст. відбулося значне зміцнення урядової влади, формувалась постійна армія, розвивалась внутрішня і зовнішня торгівля, натуральне господарство поступово витіснювалося грошовим. Все це стало поштовхом для розвитку і вдосконалення податків. Найбільшого розповсюдження набули податки у вигляді мита т.б. плати за послуги, які держава надавала окремим громадянам (судове мито, мито за переміщення людей і товарів, мито як винагорода за безпеку на дорогах, за устрій доріг, мостів, портів тощо).

Під тиском зростаючих потреб держави оподаткування запроваджується і всередині країни, спочатку у вигляді непрямих податків, тому що вони були не такі помітні та відчутні. Проте збільшення розмірів непрямих податків має певні межі і дуже часто наштовхувалося на опір у вигляді відкритих повстань. І тому уряди були змушені шукати інші джерела поповнення державної скарбниці, перш за все, за допомогою прямих податків.

Першими видами прямих податків стали подушні (поголовні) та поземельні. Широке застосування цих подaткiв пoяcнюєтьcя відносною простотою механізму справляня, сталою базою оподаткування, неможливістю ухиляння від сплати. З розвитком промисловості з'являються прямі податки з доходів (прибутку) капіталістичних підприємств.

В історії оподаткування (в глобальному масштабі) зазвичай виділяють три етапи. Перший етап – від грецького світу і до початку середньовіччя – зародження інституту податків, які мали випадковий і тимчасовий характер, справлялися у примітивних формах, дуже час-то у натуральному вигляді.

Другий етап охоплює XVI - XVIII ст., характеризується становленням феодальної держави грошових господарств країн, бурхливим розвитком податків, які практично стягувалися за все, що можна: вікна, двері, майно, бороди, спадщину землю, будинки, товари прибутку з холостяків, євреїв, проституток, покійників і т.п.

Лише в кінці XVIII ст. настає більш цивілізований третій етап розвитку податків. Саме в цей час набувають поширення ідеї про за-конність і природність обкладання для задоволення державних потреб, обґрунтовуються найважливіші засади оподаткування такі як рівномірність, визначеність, зручність дешевизна справляння податків