У залежності від форм платежів розрізняють:—

грошові платежі, коли платіж здійснюється за раху-нок грошових коштів;—

компенсаційні платежі, коли розрахунки здійснюються

або товарами, або наданням зустрічних послуг лізингодавцеві;—

змішані платежі, коли поряд з грошовими виплатами здійснюються платежі товарами чи послугами.

У залежності від періодичності лізингові платежі бува-ють: щомісячні, квартальні, піврічні, щорічні.

Враховуючи фінансовий стан і платіжні можливості лізингоодержувача, розрізняють такі способи виплат лізин-гових платежів: рівними частинами, збільшуваними розм-ірами, зменшуваними розмірами.

В залежності від методу нарахування лізингових пла-тежів розрізняють:—

платежі з фіксованою загальною сумою. Лізингова плата в цьому випадку включає амортизаційні відрахуван-ня, плату за використання кредитів; суму прибутку лізин-годавця і плату за надані лізингоодержувачеві додаткові послуги за угодою. Загальна сума платежів нараховується рівними частинами протягом усього терміну угоди у відпо-відності з погодженою сторонами періодичністю;.—

платежі з авансом (депозитом), коли лізингоодержу-вач майна спочатку сплачує лізингодавцеві аванс у момент підписання угоди в установленному розмірі, а потім спла-чує загальну суму лізингового платежу (за мінусом авансу) періодичними внесками;—

платежі з відстрочкою;—

платежі на певній основі або невизначені платежі, розрахунок яких базується на деякому, встановленому в угоді, відсотку, що визначається з певної основи. За основу за взаємною згодою може братися обсяг реалізації продукції, що вироблена на орендованому устаткуванні, сума отрима-ного від реалізації прибутку або інші параметри.

6. РИЗИК ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ

Процедура лізингу передбачає різноманітні види ризи-ку від найбільш очевидних до прихованих. Основними ви-дами ризику, які виявляються на тій чи іншій стадії лізин-гового процесу, є:—

права власності;—

ризик постачальника;—

фінансовий ризик;—

шахрайство;—

оподаткування;—

залишкова вартість. Розглянемо кожен із цих ризиків.

Права власності

Після того як лізингодавець придбав устаткування (лізингове майно), він повинен переконатися, що придбав, права власності на нього. Постачальник устаткування, ви-писуючи рахунок лізингодавцеві, може не мати права влас-ності на це майно, і тоді лізингодавець опиняється в досить делікатному становищі: заплативши гроші, він не став влас-ником майна.

Стосовно лізингових договорів поняття власності відіграє неабияку роль, особливо в оцінці ризику угоди. У більшості випадків лізингоодержувачі піддаються практично всім ризикам власника, будучи такими юридичне. Тому особ-ливо важливо в договорі про лізинг вирішити питання відпо-відальності та переходу ризиків.

В основному на лізингоодержувача покладаються всі ризики, пов'язані з втратою, викраденням, пошкодженням, знищенням або іншою зупинкою чи припиненням вико-ристання об'єкта лізингу з будь-яких причин протягом усьо-го терміну оренди до моменту повернення об'єкта власни-ку. Ніяка подібна зупинка чи припинення використання обладнання не звільняють орендаря від його зобов'язань стосовно сплати лізингових або будь-яких інших платежів, обумовлених в угоді.

Не менш важливим є і постійний доступ лізингодавця до орендованого майна (власності). Обладнання підлягає інспекції власником або призначеними ним особами у будь-який час. Орендар не має права використовувати обладнання як заста-ву з правом утримання її третьою стороною повинен зберіга-ти його вільним від будь-яких претензій на нього.

У разі, якщо лізингодавець бере на себе ризик, пов'яза-ний з володінням майном, то він забезпечує і надання до-даткових послуг: догляд за майном, його ремонт, технічне обслуговування, підготовку кваліфікованих кадрів і т.ін. При цьому лізингові платежі будуть значно вищі.

Ризик постачальника

Ступінь ризику залежить від форми та розміру кре-диту, одержаного постачальником, якості майна і експлу-атаційних витрат. У тому випадку, коли устаткування (майно) чи окремі його складові частини постачаються оптовиками або ділерами, ризик надзвичайно високий.

У більшості випадків лізингоодержувач не має можли-вості звернутися безпосередньо до постачальника, тому про якість і гарантії необхідно подбати лізингодавцеві в мо-мент передачі йому права власності. Необхідно пересвідчи-тися, що обладнання, особливо якщо воно було в експлуа-тації (секондхенд), адекватно оцінено. Певні ускладнення можуть виникнути у випадку, коли експлуатаційні витра-ти, а також витрати на установку, на програмне забезпечен-ня, навчання при попередніх лізингах знаходять своє відобра-ження в теперішній вартості обладнання.

Після доставки обладнання лізингоодержувач надає влас-никові письмове підтвердження отримання об'єкта лізин-гу, яким визначається, що це обладнання знаходиться в доброму робочому стані, відповідає технічним характерис-тикам, вказаним в угоді та вимогам лізингоодержувача.

Фінансовий ризик

Всі види лізингу в тій чи іншій мірі є формою фінансових операцій, а тому рівень їхнього ризику залежить від виду використаних банківських послуг і включає: кредитний ри-зик, ризик зміни процентної ставки, ризик зміни курсу ва-лют, ризик неплатоспроможності лізингоодержувача.

Кредитний ризик за своєю суттю практично нічим не відрізняється від ризику за позикою, тобто це ризик лізингодавця в отриманні лізингових платежів. Для кожного виду лізингової угоди характерні свої специфічні чинники і фактори, що визначають ступінь ризику. Зокрема, кредит-ний ризик може виникнути при погіршенні фінансового стану лізингоодержувача, виникненні непередбачених труд-нощів у його роботі, відсутності необхідних організатор-ських якостей у лізингоодержувача і т. ін.

Одна із найпривабливіших рис лізингу — тверді (незмінні) зобов'язання. В деяких країнах при середньостроковому лізингу оплату здійснюють за фіксованою процентною став-кою. Однак завжди існує ризик зміни ставки. Хто візьме на себе цей ризик — вирішувати лізингодавцю. Цей ризик може бути виражений у грошовому еквіваленті і доданий до платежів, якщо лізингодавець хоче запропонувати фіксовану ставку і взяти цей ризик на себе.

Якщо лізингодавцем виступає комерційний банк, то при високих темпах інфляції невигідно укладати лізингову уго-ду з фіксованими платежами, оскільки лізинг передбачає вкладення ресурсів банку на тривалий строк.

Необхідність збереження ліквідності банку потребує відповідності між обсягами його лізингових операцій і дов-гострокових ресурсів. Відновлення цих ресурсів і їх наро-щення залежить від своєчасної і повної сплати платежів за лізингом з боку лізингоодержувача.

Під час вибору між лізингом і покупкою кожне підприє-мство