ціни зростають, а підприємець пропонує на продаж меншу кількість товарів. Це робиться зазвичай для того, щоб сприяти роздуванню цін;

ціни знижуються, а підприємець збільшує пропозицію. Приміром, за хорошого врожаю полуниці селяни пропонують все більшу кількість її, навіть якщо ціни падають, бо якщо цього не зробити, то товар може зіпсуватися;

на продаж пропонується одна й та сама кількість продукції за будь-якою ціною: для прикладу, новорічні ялинки, які залишилися непроданими до 1 січня, продаватимуться за будь-яку ціну.

2. A=f(p1...pn) Пропозиція залежить від цін на інші товари. Пропозиція визначається не тільки ціною запропоно-ваного товару, а й цінами на інші товари, які конкурують із ним. Товар-замінник. Виробник килимових покриттів для підлоги буде за інших рівних умов розширювати асортимент продукції, яку він виробляє (m1), якщо зростає ціна на паркет (р2) сподіва-ючись, що покупець замість паркету купуватиме килимове по-криття/

Комплементарний товар. Виробник фотоплівки розширюва-тиме виробництво (m1) за інших рівних умов, якщо знижуються ціни на фотоапарати (p2), сподіваючись на те, що споживач купу-ватиме більше фотоапаратів, а отже, і більше плівки.

Незв’язані товари. Це товари, які не конкурують між собою, скажімо, праска (m2) та велосипед (р2), не доповнюють один одного і ніяк не впливають на кожну окрему пропозицію.

3. A=f(q1...qn) Пропозиція залежить від цін на фак-тори виробництва. У разі, коли зростають ціни на фактори виробництва, потрібні для випуску певних виробів, то за незмін-них цін на готову продукцію зменшується прибуток або навіть виникають збитки. Щоб запобігти цим негативним ефектам, не-рентабельні вироби вилучають із виробництва. Таким чином скорочується обсяг пропозиції. Інша можливість уникнути па-діння прибутку або виникнення збитків — перехід на виготов-лення товарів, у якому можна використовувати тільки дешеві фактори виробництва.

У випадку, коли при зниженні цін на фактори виробництва ціни на запропонований товар залишаються незмінними, під-приємець намагатиметься збільшити обсяг виробництва і пропо-зиції. Завдяки цьому він зможе краще використати свої вироб-ничі можливості.

Важливим фактором зниження витрат і підвищення конку-рентоспроможності на ринку є застосування новітніх обладнан-ня, сировини, методів («ноу-хау») при виготовленні товару. Пере-вага у сфері науково-технічного прогресу дає змогу підприємцеві розширити асортимент пропонованої продукції. У разі техноло-гічного відставання він, навпаки, обмежує виробництво або зо-всім виключає його з виробничої програми.

Для виробника має значення не тільки отримання прибутку сьогодні, його не менше цікавлять майбутні доходи. Сьогодні, наприклад, підприємці інвестують у виробництво для його май-бутнього розвитку і очікують, що, вдосконаливши та розвинувши його потужності, вони зможуть розширити виробництво і відпо-відно пропозицію. Якщо їм це не вдається, то утворюються над-мірні виробничі потужності (помилкові інвестиції), які можуть викликати значні збитки.

Сукупна пропозиція – це сума всіх індивідуальних кількостей вироблених товарів, які продаються за діючими ринковими цінами.

Отже, ми з'ясували логіку поведінки на ринку і покупця, і продавця (виробника) товарів. Залишилося розібратися в тому, як їм за таких різних мотивів своїх рішень вдається домовитись стосовно того, скільки товарів вироблятиметься та купуватиметь-ся і скільки вони коштуватимуть.