можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг), набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) в обсягає, що забезпечують рівень споживання, достойний для підтримання здоров’я і життєдіяльності. Державний захист прав громадян як споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи державного санітарно-епідеміологічного нагляду України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства, а також судові органи.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи Автономної Республіки Крим, областях містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів у центральних і місцевих органах виконавчої влади та суб’єктами господарської діяльності, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:
давати суб’єктам господарської діяльності обов’язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;
перевіряти у суб’єктів господарської діяльності сфери торгівлі громадського харчування і послуг якість товарів (робіт, послуг), додержання об’єктивних вимог щодо безпеки товарів (робіт, послуг), а також додержання правил торгівлі та надання послуг. Виходити безперешкодно та обстежування безперешкодно та обстежувати, відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб’єктів;
відбирати у суб’єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці без проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизу) за рахунок суб’єктів господарської діяльності, що перевіряються.
Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України.
Проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за надані послуги та реалізовані товари. В разі неможливості повернення зроблених затрат їх відшкодування відноситься на результати діяльності суб’єктів господарської діяльності.
Порядок проведення таких перевірок визначається Кабінетом Міністрів України;
одержати від суб’єктів господарської діяльності. Що перевіряються, безплатно копії необхідних нормативних документів та інші відомості які характеризують якість товарів (робіт, послуг), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва тих товарів;
припинення відвантаження і реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення суб’єктами господарської діяльності виявлених недоліків;
забороняти суб’єктом господарської діяльності і реалізацію споживачам товарів на які немає документів, що засвідчують їх відповідність вимогам нормативних документів тощо;
приймати рішення:
про припинення у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг продажу та виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів;
до усунення виявлених недоліків тощо;
вилучати неякісні товари, документи, інші кредити, що свідчать про порушення прав споживачів;
подавати до суду позови про захист прав споживачів;
передавати матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки злочину. Органам дізнання чи попереднього слідства.
Інші органи виконавчої влади здійснюють державний захист прав споживачів у межах своєї компетенції, визначеної чинним законодавством.
Так органи місцевого самоврядування з метою захисту прав споживачів мають право створювати при їх виконавчих органах структурні підрозділи з питань захисту прав споживачів, які вправі:
Розглядати звернення споживачів, консультувати їх з питань захисту прав споживачів;
Аналізувати договори, що укладаються продавцями із споживачами, з метою виявлення умов, які обмежують права споживачів;
При виявленні товарів неналежної якості, фальсифікованих, небезпечних для житла, здоров’я, майна споживачів чи навколишнього природного середовища терміново повідомляти про це відповідні територіальні органи, що здійснюють контроль і нагляд за якістю і безпекою товарів;
У випадках виявлення продажу товарів, які не супроводжуються, доступною, необхідною інформацією відповідними супровідних документів або припиняти продаж товарів;
Готувати подання до органу, який видав дозвіл на здійснення відповідного виду діяльності. Для вирішення питання про припинення дії цього дозволу чи про дострокове його анулювання у разі систематичного порушення прав споживачів;
Подавати до суду позови про захист прав споживачів.
2.2. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості.
Споживачі які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) для задоволення своїх побутових потреб мають право на:
державний захист своїх прав;
гарантований рівень споживання;
належну якість товару (робіт, послуг), торговельного та інших видів обслуговування;
безпеку товарів (робіт, послуг);
необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари (роботи, послуги), їх кількість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця);
відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості. А також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров’я людей товарами (роботами, послугами) у випадках передбачених законодавством;
звернення до суду та інших уповноважених державою органів за захистом порушених прав;
об’єднання в громадські організації споживачів (об’єднання споживачів);
У разі якщо хоч одне з таких прав порушено, то для порушника наступає відповідальність.
Законодавство України передбачає цивільно-правову (ст. 234 ЦК України, ст. ст. 14, 17 Закону «Про захист прав спожи-вачів»), адміністративно-правову (ст. ст. 156-1, 167-172, 188-2, 244-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення), фінансово-економічну (ст. 23 Закону «Про захист прав спожи-вачів») та кримінальну (ст. 147 Кримінального кодексу Украї-ни) відповідальність та інші примусові заходи, спрямовані на захист права споживачів-покупців на придбання товару на-лежної якості.
Предметом даного дослідження є цивільно-правові відноси-ни, що виникають між продавцем (виготівником) і спожива-чем у зв'язку з придбанням, використанням останнім товару неналежної якості та відновленням порушених прав. Вони можуть базуватися на договорі купівлі-продажу (у такому ви-падку для продавця чи виготівника можуть наступати договір-на відповідальність та інші