важ-ко пояснити чому, наприклад, в КК України застосовується термін «недоброякісна продукція», а в цивільному законо-давстві, в Законі «Про захист прав споживачів» — «товар нена-лежної якості», в Законі «Про якість та безпеку харчових про-дуктів і продовольчої сировини» — «неякісний товар». Оскіль-ки продаж товару (продукції) з відхиленнями від нормативно-технічних приписів може тягнути відповідну відповідальність (цивільну, адміністративну, кримінальну), то цілком логічно встановити єдиний підхід до визначення поняття такого товарі (продукції)
2.3.Гарантований рівень споживання.
Гарантований рівень споживання забезпечується: стимулюванням виробництва товарі, виконання робіт та надання послуг;
Запровадження у разі необхідності нормованого розподілу товарів, якщо немає гарантій їх вільного кредитування кожним споживачем;
Запровадженням компенсаційних виплат, різних видів допомоги і пільг громадянам.
Все це дає можливість вільно і сміливо задовольняти потреби кожного споживача.
Продавець зобов’язаний забезпечити такий гарантований рівень споживання до якого б він міг задовольнили примхи найвибагливішого споживача (покупця).
Спершу гарантований рівень споживання забезпечується виробником, який забезпечує нормальну роботу (застосування. Використання) товару (роботу, послуги, в тому числі комплектуючих виробів протягом гарантійного терміну, встановленого законодавством або нормативними документами, а в разі їх відсутності – договором.
Потрапляючи на ринок гарантований рівень споживання залежить, як уже зазначалося від продавця.
Він є особою від якої в першу чергу залежить непорушність прав споживачів, гарантом реалізації прав на належне обслуговування, отримання повної і достовірної інформації про товари (роботи, послуги).
У повсякденному житті, яке ставить перед нами низку потреб, ми стикаємося з різними ситуаціями в яких намагаємося відстоювати свої права.
Найчастіше нам доводиться бути в продовольчих магазинах.
В залежності від специфіки представлених товарів кожен з них живе по своїх законах. Ось наприклад хліб, один із постійних продуктів на нашому етапі. Продавці хліба зобов’язані турбуватися про те, щоб на протязі всього дня в хлібному магазині були в продажі всі види хлібобулочних виробів які перелічені в асортименті. Лише не більш ніж за 2 год. Дозволяється скорочення хлібних виробів до 2-х, а булочних до 3-х найменувань.
Забороняється продаж хліба які не відповідають потребами діючих стандартів, технічних послуг, а також виробів, які почали псуватися через неправильне їх зберігання. Якщо все-таки вони потрапляють в продаж, то на прохання покупця зобов’язані замітини вироби вважаючи санітарним браком, як і ті, що при продажі випадково впали на підлогу чи забурунилися якимось іншим способом. [13; с.18]
Працівники магазину обов’язково турбуються про те щоб продукти, якими вони торгують знаходилися в чистоті. Вони повинні дотримуватись правил товарного сусідства (не зберігати разом несумісні продукти), зберігати товари від мух і інших комах.
При продажі ковбасних виробів продавець звільняє їх від обгортки, обрізає пакувальний шпагат, звільняє їх від обгортки, і зачищає повітряний зріз. Обгортку із виробі які випускаються в целофані чи пергаменті продавець повинен знімати лише в момент продажу.
Нарізати зараннє на плястерки можна тільки в такій кількості, яка буде продана на протязі 2-х годин.
Робітники магазину обов’язково контролюють якість товарів, що продаються і по спливу терміну придатності негайно вилучати їх у продажу.
Так поступають, якщо виникають сумніви у доброякісності продукції, не дивлячись на те, що термін придатності не пройшов. Як правило, такий товар направляють в лабораторію для перевірки відповідності його якості.
Деякі особливості має продаж риби. Наприклад можна торгувати в одному відділ соленою і копченою рибою, але при цьому тут не допускається продаж мороженої риби цими товарами торгують окремо. Живу рибу продають в магазинах із спеціальними акваріумами чи ваннами з проточною водою.
Продавець повинен слідкувати за її станом, періодично помішувати сачком воду для збагачення киснем і в першу чергу продавати слабку рибу. Морожену рибу перед продажем звільняють від нарослого льоду не допускаючи її повного розмороження.
Правила продажі фруктів і овочів залежать від їх особливостей. Так більша частина такої продукції повинна потрапляти на ринок пересортованою а подекуди і помитою.
Квашена капуста, солені і мариновані гриби реалізуються разом із соком чи маринадом. Інші засолені і мариновані плоди і овочі зважуються спочатку без рідини, і тільки після цього, якщо покупець побажає, в них доливається маринад чи росол.
Але це тільки деякі правила продажу продуктів які входять до гарантії споживання.
Своєрідною гарантією є книга скарг і пропозицій яка повинна бути в кожному підприємстві торгівлі. По першій вимозі покупця її не тільки зобов’язані йому видати, але і надати умови для того, щоб він міг зробити в ній запис. Книга розрахована не тільки на негативні відгуки, але і на їх пропозиції та відгуки. Робітники магазинів в обідню перерву, чи між робочий час зобов’язані проглянути всю книгу і звернути особливу увагу на скарги. Адміністрація повинна вирішити яких заходів треба вжити в тому чи іншому випаду. В цьому і полягає не, що покупець тим самим має гарантію, що наступного разу з ним будуть поводитись належним чином. Це щодо товарів продуктового вжитку. А, як щодо товарів промислового вжитку, наприклад, при покупці одягу. В такому разі нам зайвий раз необхідна допомога продавця. Очікуючи такої допомоги ми вправі розраховувати на його делікатність і чесність, на те, що він не запропонує нам нічого поганого, не стане нам збувати товар тільки тому, що залежався у відділ. Такі магазини повинні бути об лаштовані примірочними де б покупець міг спокійно приміряти річ яка йому сподобалась і де він міг би переконатися, що річ без дефектів. Коли річ вибрана продавець виписує товарний чек і направляє покупця до каси де він оплачує придбану річ. Але,