виконання бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків та порядок їх заповнення встановлюються Державним казначейством України.
Підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам виконавчої влади та іншим користувачам, яким фінансова звітність подається відповідно до законодавства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Контроль за додержанням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їх повноважень, передбачених законами.
У відповідності до даного Закону Міністерством фінансів України розроблено та затверджено Положення (стандарти) бухгалтерського обліку та план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.
На закінчення хотілося б зазначити, що прийняття Закону України иПро бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" відображає зростаючу потребу до цього інструменту інформаційного забезпечення ефективного управління підприємством і сприятиме реформуванню бухгалтерського обліку в інтересах усіх користувачів облікової економічної інформації
III. Організація системи економічного аналізу в процесі виконання дохідної частини бюджету, та проектування системи контролю за повнотою і своєчасністю поступлень платежів до бюджету.
3.1. Система аналітичних показників , інформаційна база та методика економічного аналізу поступлень платежів до бюджету по ДПІ м. Івано-Франківська
В управлінні суспільним виробництвом на сучасному етапі його розвитку, важливу роль відіграють окремі його функції, а особливо економічний аналіз. Це вид людської діяльності по вивченню умов функціонування народногосподарського комплексу як в цілому, так і окремих його ланок. Необхідність економічного аналізу випливає з того , що економіка розвивається самостійно, у відповідності з власними законами. Економічний аналіз і виник , як засіб їх пізнання. З його допомогою вивчається діяльність людей на окремих ланках суспільного виробництва , умови застосування і повнота використання економічних законів в господарській практиці людей.
Практика організації і вдосконалення управління суспільним виробництвом у всіх його сферах свідчить про те , що якби не змінювався господарський механізм та умови його функціонування (система показників, фінансування, економічного стимулювання і т.д.), то без комплексного аналізу неможливо успішно регулювати роботу окремих установ. Особливо важливого значення аналіз набуває в сучасних умовах, коли одним із вирішальних напрямків вдосконалення управління економікою є ЇЇ демократизація.
Особливість економічного аналізу , як функції управління полягає в тому , що він охоплює результати діяльності всіх інших функцій управління виробництвом (організації, планування, координації, обліку, контролю та стимулювання), базується на фактах їх проявлення, перероблює інформацію про стан діяльності установи та підпорядковує їх єдиній меті - прийнятті рішень по переходу діяльності установ на більш високий рівень розвитку. Більше того , здійснення інших функцій управління неможливо без економічного аналізу. Планові організації та інші управлінські акти обумовлені результатами аналізу. Він дозволяє досліджувати інші функції управління та в кінцевому результаті сприяє вдосконаленню та підвищенню рівня управління.
Тільки за допомогою глибокого вивчення та узагальнення результатів діяльності установ утримують інформацію у вигляді, який необхідний для прийняття управлінських рішень [10].
І Процес управління суспільним виробництвом включає збір
І економічної інформації про стан виробництва ,вивчення цієї інформації,
І розроблення та прийняття управлінських рішень . Економічний аналіз, як
І засіб пізнання цією сукупністю фактів економічної діяльності займає в
І ньому основне місце. Він забезпечує вибір необхідної для прийняття
і управлінських рішень інформації і перехід від фіксації стану господарських
І операцій та процесів до рівня їх розуміння.
і На практиці економічний аналіз дозволяє здійснити перевірку
І правильності та обгрунтованості планових показників господарської
І діяльності, стану норм і нормативів . Він необхідний також для об'єктивної
1 оцінки фактичних результатів діяльності, виявлення відхилень від планів та
їх причини. Кінцева мета аналізу - виявлення резервів дальшого
покращення діяльності підприємств. Таким чином, економічний аналіз є
важливим інструментом управління і повинен широко використовуватись в
господарській практиці.
І Предметом економічного аналізу є господарська діяльність , яка
І направлена на здійснення відповідних функцій по соціально-культурному і
і науковому обслуговуванню суспільства та ефективне використання
І виділених їх ресурсів [2].
І Процес аналізу не обмежується виявленням та характеристикою
І чинників, а включає також вимірювання ступені їх впливу на результати
І господарської діяльності установ при допомозі спеціальних технічних
І прийомів . В склад економічного аналізу входять також узагальнення його
І результатів, оцінка результатів роботи установи в цілому і розробка
І конкретних заходів по усуненню виявлених недоліків і використанню
І резервів.
І Значення економічного аналізу в організації роботи бюджетних
І установ та фінансових органів характеризується завданнями , які він
І виконує . Аналіз забезпечує розробку обґрунтованих планів та нормативів,
І забезпечує контроль за їх дотриманням та ефективністю використання
І різних видів ресурсів , за повнотою задоволення суспільних потреб, виявляє
І недоліки та невикористані можливості в роботі установ.
І Ефективність аналізу в бюджетних та наукових установах,
І фінансових органах в значній мірі залежить від правильності планування
І аналітичної роботи та її організації. Раціональна організація такої роботи
І проводиться на єдиній для народного господарства основі з метою
І охоплення нею всіх ланок та рівнів управління. Слід врахувати , що аналіз
І фінансово-господарської діяльності бюджетних установ проводиться на всіх
ланках бюджетного планування - від кошторису окремої установи до
бюджету держави в цілому.
Значна роль в організації аналізу і безпосередньому його проведенні
І належить фінансовим органам , державним податковим інспекціям, та
органам системи держказначейства. Перед аналізом стоять такі завдання:
своєчасна мобілізація доходів бюджету, виявлення додаткових надходжень
до бюджету