І відносин. Так , відповідно до Закону України "Про систему

і оподаткування " , платники податків та зборів мають право

1 подавати документи, які підтверджують право на пільги щодо

і оподаткування, одержувати та ознайомлюватися з актами

і податкових перевірок та оскаржувати рішення податкових органів.

1 Права податкових органів налічують 16 пунктів на шести сторінках

І у Законі "Про державну податкову службу в Україні".

І Поширеними вадами вітчизняної податкової системи вважаються

і нестабільність , заплутаність та складність. Але найголовнішим недоліком є

І те, що існуюча система пригнічує підприємництво. На сьогодні в Україні

відповідно до Закону України "Про систему оподаткування" налічується 39

податків і зборів. У разі добросовісної сплати всіх цих податків та зборів

підприємство зобов'язано перераховувати до бюджету 40-46% створюваної

на ньому доданої вартості. Навіть розвиненим країнам із стабільним

соціально-економічним становищем такий рівень не властивий і , як

правило, призводить до низьких темпів економічного зростання.

Українським підприємствам, на відміну від західних, доводиться

пристосовуватись до змін у відносинах власності, опановувати принципи

I корпоративного управління, адаптуватися до конкуренції. За умов існування 1 несприятливого податкового режиму це маловірогідне, що і 1 підтверджується вітчизняною практикою.

-!*

і До об'єктивних причин, що зумовлюють високий рівень
І оподаткування в Україні можна віднести:

1 1) можливість одночасного реформування відносин власності. і Існування державної власності і державних підприємств викликає і необхідність їхньої певної державної підтримки, а в умовах скасування і платежів із прибутку цих підприємств - заміни їх відповідною системою і податків, які б давали змогу акумулювати достатні для такої підтримки і кошти;

і 2) неможливість повної і швидкої комерціалізації охорони здоров'я, І освіти, науки, культури, які потребують значних державних коштів; і 3) необхідність зростання державних витрат на соціальний захист І населення внаслідок падіння рівня життя під впливом економічної кризи та І інфляції.

І Отже, основні причини, що зумовлюють високий рівень
І оподаткування в Україні , лежать в площині суб'єктивного фактору.
і Основні серед них такі:

І t зволікання з ринковими перетвореннями в Україні , яке стало на заваді 1 скороченню витрат державного бюджету , а отже і зменшенню рівня І оподаткування;

l t помилки у проведенні податкової політики , які породили значні І масштаби ухилення від оподаткування. Неможливість акумулювати за 1 цих умов достатні доходи в Державний бюджет призводила до І найпростішого виходу з важкої ситуації - посилення податкового пресу і на тих , хто ще сплачував податки;

І * зростання дефіциту Державного бюджету, що сталося через помилки у
І політиці державних витрат , яке також супроводжувалось пошуком
І шляхів збільшення державних доходів, а єдиним засобом такого
І збільшення вважалось підвищення загального рівня оподаткування.
І Таким чином , рівень податкового тягаря в Україні можна оцінити,
І як надмірний у тому розумінні , що він вищий , ніж зумовлений
І об'єктивними причинами і обставинами, ч

j За існуючої податкової системи стає невигідно здійснювати
j амортизацію та модернізацію основних засобів, адже законодавче
| встановлені норми амортизації дуже низькі, а враховуючи застосування
понижуючого коефіцієнту взагалі унеможливлюють оновлення матеріально-
технічної бази виробників. Зовсім не застосовується таке поняття як
j реінвестування. Це у свою чергу призводить до падіння рентабельності та
і конкурентоспроможності суб'єктів господарювання.

1 Крім того, велика кількість податків та численних бюджетних і
І позабюджетних фондів цільового призначення істотно ускладнює сплату
І податків і зборів, контроль за їх сплатою і форми звітності. Така громіздка
і система створює значні незручності безпосередньо для платників податків.

Численні зміни та поправки до податкових законів не дають можливості | підприємствам нормально функціонувати, впроваджувати нові технології та випускати конкурентоспроможну продукцію.

Загальний аналіз політики держави свідчить, що головним принципом і напрямом діяльності відповідних державних структур протягом тривалого часу було створення умов значного податкового навантаження на суб'єкти підприємницької діяльності. Податкова система \арактеризувалася посиленням адміністративного контролю за сплатою податків та зборів. При цьому не враховувалось , що дохід, який отримує держава внаслідок збільшення податкового тиску та адміністративного

(

контролю, є менший , ніж економічний збиток, що завдається такими діями суб'єктам господарювання. Створюється замкнене коло, в якому опиняються держава з постійним і значним дефіцитом бюджету та господарство із спадаючим темпом виробництва.

Намагаючись розв'язати проблему податкового тиску та надмірного адміністративного контролю, суб'єкти господарювання переносять відносини між споживачем та виробником, а також свої доходи в тіньовий сектор економіки, частка якого , за різними підрахунками , становить від 45% до 65% валового внутрішнього продукту. Результатом цього стає недоотримання державою частини податкових надходжень та намагання компенсувати це знову-таки за рахунок введення нових податків та зборів.

Але збільшення податкового навантаження означає або банкруцтво платників податків, або значно більшою мірою, їх відхід до тіньової економіки.

Співвідношення в Україні між прямими і непрямими податками

протягом 1995-2000 років змінювалося. У 1995 році переважали прямі

податки, в 1996-1997 pp. - непрямі , у 2001 і 2004 pp. їхнє співвідношення

] знову змінюється на користь прямих податків, хоча ця перевага не така

І значна, як в 1995 році.

1 Якщо ж до непрямих податків віднести внески до фонду ліквідації

І наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення,

) пенсійного фонду і фонду зайнятості, яке по суті є аналогом такого

специфічного податку на заході, як внески на соціальне страхування , але на

відміну від західних країн на