99% забезпечуються надходженнями від
підприємств, являють собою нарахування на фонд заробітної плати, а тому
підвищують ціни товарів, та разом із внесками у ці фонди , непрямі податки
складають основу податкової системи України.
Структура податкової системи України підтверджує ту закономірність , згідно з якою в умовах низького рівня доходів юридичних і фізичних осіб , низького рівня податкової культури, недосконалості фіскального законодавства і роботи податкових служб неможливо забезпечити переважання в структурі податкової системи прямих податків. В Україні чинником, що підсилює цю закономірність, є падіння реальних доходів підприємств, зростання числа збиткових підприємств в умовах однієї з найглибших економічних криз. За цих обставин , збереження j
І значної ролі прямих податків може бути забезпечене лише шляхом і надмірного оподаткування, що руйнує стимули до економічної діяльності, а І саме: оподаткування таких особистих доходів, які в усьому світі або взагалі і не оподатковуються, або оподатковуються за більш низькими ставками, а І також штучне завищення оподатковуваного прибутку , шляхом заниження І таких складових собівартості, як заробітна плати та амортизації.
1 Закономірне а не штучне підвищення ролі прямих податків може
І бути забезпечене тільки внаслідок загальної зміни економічної ситуації в
І країні: економічного піднесення, зростання особистих доходів і доходів
І підприємств.
І Пряме оподаткування в Україні базується на двох основних видах
І податків: податку на прибуток підприємств і прибутковому податку із
І громадян. Причому частка першого в доходах бюджету майже вдвічі
1 переважає частку другого, тоді як у розвинутих країнах переважає
і прибутковий податок з громадян.
І Податок на прибуток є прямим податком. За своєю питомою вагою
І він займає суттєве місце в податковій системі України [9].
І Податок на прибуток підприємств найбільш поширений . Він існує у
і всіх країнах світу під різними назвами . Питома вага його в загальних
І надходженнях до бюджетів відносно невелика, бо в основному
j підприємства не є юридичними особами і платять прибутковий податок , як
фізичні особи.
В Україні система прибуткового оподаткування підприємств характеризується частою зміною об'єкту оподаткування. Так в 1996 році податок справлявся з прибутку, в 1997 - з доходу , 1-й квартал 1998 року з прибутку, з 2-го кварталу 1998 року та 1999 рік знову з доходу, 2000-2004
І роки з прибутку. В структурі бюджету України податок на прибуток
1 підприємств становить вагому частку (рис.З.І., 3.2..*).
1 "**
і Важливою причиною високої частки податку на прибуток
1 підприємств (зокрема причиною багаторазового перевищення часткою
і цього податку частки особистого прибуткового податку) є особливість
І податкової політики України, що проявляється у встановленні надмірного
і податкового тягаря на підприємства. Цей тягар надмірний внаслідок
і особливостей обліку фінансових результатів в Україні ( за підрахунками
І спеціалістів , 30% оподаткування прибутку , розраховане у відповідності з
і чинною в Україні методикою, дорівнює 48-54% оподаткування у
І відповідності з моделлю , запропонованою основами Світового податкового
І кредиту) [9].
І Рис. 3.1. Питома вага податку на прибуток в структурі бюджету України
\ Рис. 3.2. Структура доходів бюджету України на 2004 рік.
І Таким чином , якщо більш висока питома вага податку на прибуток
І підприємств у порівнянні з особистим прибутковим податком в Україні за
1 даного рівня життя переважної частини населення є закономірністю, то
І ступінь переважання першим податком другого є неприродним,
І зумовленим надмірним податковим тягарем на підприємства.
*Рисунки 3.1. та 3.2. виконано самостійно.
*
j
І Отже, структура податкової системи України відповідає загальним
І закономірностям, властивим розвитку податкових систем. Ці закономірності
| становлять об'єктивну межу вдосконалення податкової системи України на
f сучасному етапі. Зміна основних характеристик цієї системи можлива лише
за умови усунення причин, що їх зумовлюють, тобто зміни певних
параметрів соціально-економічної системи України.
m Всі ці проблеми вказують на недосконалість та неефективність І чинної податкової системи, на те, що вона сприяє поглибленню економічної І кризи. Виникає необхідність проведення податкової реформи та створення І єдиного систематизованого законодавчого акта прямої дії, який І охоплюватиме всі без винятку питання податкового права та відповідатиме І адекватним засадам податкової політики держави.
3.3.Зміст та значення фінансового контролю в умовах | становлення ринкової економіки
І Розвиток продуктивних і виробничих відносин у різних соціально-
1 економічних формаціях потребує вдосконалення функцій управління
і процесом виробництва , в тому числі і фінансового контролю економіки.
і Контроль як функція управління підпорядкований вирішенню завдань
І системи управління. Тому призначення контролю відповідає цілям
І управління, які визначаються економічними і політичними
І закономірностями розвитку певної формації. Функції контролю
1 зумовлюються діями основного економічного закону формації і цілями
і суспільства, інтереси якого він забезпечує.
І Контроль проявляється як функція системи управління суспільними
І процесами. Це стосується в основному соціального управління, політичного
І керівництва правової держави.
І Раціональне господарювання неможливе без застосування системи
і економічних заходів щодо додержання законодавства у галузі господарської
І політики, тобто без систематичного і діяльного контролю з боку держави за
і виробництвом, розподілом і споживанням суспільного продукту і
і використанням суспільної праці, як живої, так і уречевленої.
і Отже контроль - це система спостереження і перевірки відповідності
І процесу функціонування об'єкту управління прийнятим управлінським
І рішенням , встановлення результатів управлінського впливу на керований
І об'єкт виявленням відхилень, допущених у ході виконання цих рішень.
І За допомогою