взаємозв'язані систему оподаткування, систему податкових служб та систему законодавчих актів, нормативно-інструктивних положень, які забезпечують нормальне функціонування систем оподаткування і податкових служб. Немає держав з тотожними, однаковими податковими системами. Однак це не означає, що створення податкової системи і податкова політика ведуться спонтанно. Є певні моменти, положення, які визначають, як держава повинна підходити до цього питання, причому, потрібний науковий підхід, який би передбачав: 1/системність;
2/ встановлення визначальної бази цієї системи; З/ формування правової основи; 4/ формування вихідних принципів.
Створення податкової системи — це і наукова, і практична проблема, основою вивчення якої є глобальний аналіз господарського життя в державі, доходів населення, бюджету сім'ї, підприємницьких структур.
Податки є ефективним знаряддям реалізації державної політики з питань економіки і соціального розвитку, але з іншого боку податки є дуже небезпечною зброєю в розпорядженні держави, оскільки без наукової основи, розумних підрахунків податки можуть перетворитися на гальмо економічного розвитку держави. Отже, податкова політика держави повинна постійно базуватися на обґрунтованих висновках про вплив податкової системи на результати господарської діяльності підприємств, організацію, обсяги, напрямки і характер інвестування, розмір і структуру фонду споживання, галузеву і територіальну структуру економіки.
Податкова система пов'язана з податковою політикою держави. Податкова політика — це діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків, це науково обґрунтована система доходів держави через систему податків, спрямована на забезпечення економічних інтересів. Головним критерієм податкової політики є економічна ефективність і соціальна справедливість: з одного боку — податки мають забезпечити сталу фінансову базу держави, з іншого — залишити достатньо коштів підприємствам і громадянам з метою забезпечення і постійного підтримання максимальної зацікавленості в результатах діяльності. Результати світової практики говорять про те, що максимальна ставка на прибуток не повинна перевищувати рівень 35%, інакше фірми, компанії не мають зацікавленості в розвитку і розширенні виробництва.
Згідно з Законом України "Про систему оподаткування" (ст. 2) сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування . Податки, їх ставки, обов'язкові платежі встановлюють:
- Верховна Рада України;
- Верховна Рада АР Крим;
- місцеві органи самоврядування.
Порядок сплати, зарахування податків, зборів /обов'язкових платежів/ до бюджету та до державних цільових фондів встановлюють ці ж законодавчі органи. Успішне здійснення податкової політики, діяльність податкової системи залежить від чіткого дотримання принципів побудови і визначення податкової системи. Такими принципами є:
І) стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності — введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;
2) обов'язковість — впровадження норм сплати податків і зборів /обов'язкових платежів/, визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;
3) рівнозначність і пропорційність — справляння податків з юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків та зборів (обов'язкових платежів) на
рівні прибутків і пропорційно більших податків, зборів ( обов'язкових платежів) — на більші доходи;
4) рівноправність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації — забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
5) соціальна справедливість — забезпечення державної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованого неоподаткованого мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого та прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі і надвисокі доходи;
6) стабільність — забезпечення постійності податків і зборів (обов'язкових платежів), їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року (з 1.01 до 31.12);
7) економічна обґрунтованість — встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з врахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;
8) рівномірність сплати — встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів бюджетів для фінансування витрат;
9) компетенція — встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платниками здійснюється; відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою АР Крим і вищими місцевими органами самоврядування;
10) єдиний підхід — забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела оплати податку і збору, строків та порядку оплати податку, підстав для надання податкових пільг;
11) доступність — забезпечення розуміння податкового зако-нодавства платниками податків і зборів (обов'язкових платежів).
Система оподаткування — це продукт діяльності держави, її важливий атрибут. Кожна держава формує свою систему оподаткування з урахуванням досвіду інших країн, власних національних особливостей, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідності вирішення конкретних економічних і соціальних завдань. Становлення системи оподаткування в Україні почалося з прийняттям 25 червня 1991 р. Закону "Про систему оподаткування". У ньому були визначені принципи побудови і призначення системи оподаткування, перелік податків, зборів та обов'язкових платежів, платники та об'єкти оподаткування. Таким чином було закладено основи системи оподаткування, створено передумови для її наступного розвитку. Враховуючи зміни в податковій політиці держави,
необхідність подальшого вдосконалення оподаткування, 2 лютого 2004 р. було прийнято другий варіант Закону "Про систему оподаткування". Третій варіант цього Закону Верховна Рада України прийняла 18 лютого 2002р. В останньому варіанті Закону дається більш повне і чітке визначення принципів побудови системи оподаткування; поняття системи оподаткування, платників податків і зборів, об'єкта оподаткування; обов'язків, прав і відповідальності платників податків; видів податків,