Основний інструмент для забезпечення цього завдання — перерозподіл створених суспільною працею багатств через бюджет. І, напевно, головні виконавці такого суспільного договору — це працівники податкової служби.

«

Податкові органи країни забезпечують надходження близько 80 /відсотків усіх доходів державного та місцевих бюджетів. Це означає, що ДПС України займає значуще місце серед органів державної влади в нашій державі, тому питанням розвитку податкової служби та удосконаленню роботи податкових органів слід приділяти достатньо уваги.

Однією з основних функцій аналітичних відділів податкової служби

е не тільки доведення завдань по мобілізації доходів до структурних

| підрозділів, але й створення і впровадження комплексної системи оцінки

' ефективності роботи всіх структурних підрозділів податкової служби та

щомісячного стимулювання їх результатів праці на базі наказу ДПА

України від 16 березня 2004р.№ 497. Складність побудови такої системи

насамперед полягає в тому, що за надходження від одного платника при

існуючій структурі ДПІ в м. Івано-Франківську відповідає відразу декілька

осіб: куратор, який здійснює адміністрування податку на прибуток та

інших прямих податків, куратор по податку на додану вартість та непрямих

податках, інспектор управління документальних перевірок (часто 2-3 особи)

і по до рахуваннях, що ним проведені, інспектори відділу земельного податку

1 та ресурсних платежів, працівники податкової міліції, відділу оперативного

І контролю, відділу примусового стягнення платежів та ін. Таким чином,

і виділити практичний вклад кожного з них у забезпечення надходжень

І бюджету та зменшення недоїмки дуже складно, особливо при великій

І кількості платників, так як це реально є у інспекціях на рівні обласних

і центрів.

І Так, визначення добровільної сплати платежів згідно "Порядку
визначення прогнозних показників надходження доходів по підрозділах
державної податкової служби та аналізу їх виконання" на практиці
видається складною, оскільки сплата сум податків не відрізняється в базі
даних Арму "Державні доходи" окремими індексами. Тому створення та
впровадження комплексної системи оцінки ефективності роботи
структурних підрозділів у найближчій перспективі є проблематичним .

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані

складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та

бухгалтер підприємства. Фінансова звітність підприємства (крім

бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської

діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно

до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати,

шіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до

звітів. Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних

суб'єктів господарської діяльності національними положеннями

(стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова

звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок їх 1 заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за І погодженням з Державним комітетом статистики України. Форми І фінансової звітності бюджетних установ, органів Державного казначейства І України з виконання бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків та порядок | їх заповнення встановлюються Державним казначейством України. ; Підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову | звітність органам виконавчої влади та іншим користувачам, яким фінансова 1 звітність подається відповідно до законодавства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Контроль за додержанням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їх повноважень, передбачених законами.

У відповідності до даного Закону Міністерством фінансів України і розроблено та затверджено Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 1 та план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і 1 господарських операцій підприємств і організацій.

1 Хотілося б зазначити, що прийняття Закону України "Про
В бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" відображає зростаючу
І потребу до цього інструменту інформаційного забезпечення ефективного
І управління підприємством і сприятиме реформуванню бухгалтерського
І обліку в інтересах усіх користувачів облікової економічної інформації
і Наявна податкова база більш ніж спроможна забезпечити
І наповнення бюджету. Разом з тим, безсистемне надання пільг платникам і
І масове ухилення суб'єктів підприємницької діяльності від сплати податків
І ставить перед необхідністю розширення податкової бази і введення більш
і жорсткої системи стягнення податків.

І На нашу думку, побудова податкової системи в Україні, неможлива
*' без впровадження цілого комплексу заходів, які б докорінно змінили сам
підхід до справляння податків.

По-перше, це спрощення податкового законодавства шляхом зменшення кількості податків; спрощення механізму їх справляння, насамперед для фізичних осіб; зменшення обсягів податкової звітності;

5 перехід від квартальної звітності до річної при рівномірній авансовій сплаті j юрків протягом року.

І По-друге, це досягнення стабільності податкового законодавства: 'і вдення в дію законодавчих актів з оподаткування не раніше ніж через рік ]] моменту їх видання, забезпечення незмінності ставок, пільг і правил j оподаткування.

| По-третє, це гнучкість податкової системи, її пристосованість до 1 зовнішньої і внутрішньої економічної кон'єктури. Мова йде про надання 1 права податковим органам надавати відстрочки, розстрочки у сплаті і податків, пені, штрафних санкцій залежно від фінансового стану платника і а перспектив його розвитку.

І Отже, структура податкової системи України відповідає загальним І закономірностям, властивим розвитку податкових систем. Ці закономірності становлять об'єктивну межу вдосконалення податкової системи України на ї сучасному етапі. Зміна основних характеристик цієї системи можлива лише 1 за