Система оподаткування — це сукупність податків і зборів, тобто обов'язкових платежів в бюджети різних рівнів, а також у державні цільові фонди. Законом "Про систему оподаткування" визначено такі важливі принципи її побудови:—

стимулювання підприємницької виробничої діяльності та ін-вестиційної активності;—

обов'язковість;—

рівнозначність і пропорційність;—

рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;—

соціальна справедливість;—

стабільність;—

економічна обґрунтованість;—

рівномірність сплати;—

компетентність;—

єдиний підхід;—

доступність.

Усі податкові платежі поділяються на чотири групи:

1) прямі - це податки, які держава стягує безпосередньо у доходів або майна платників податків. До них належать: податок на прибуток підприємств і організацій, прибутковий податок з громадян.

2) непрямі - це податки, які стягуються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуються споживачами при його купівлі. До них належать , зокрема, податок на додану вартість і акцизний збір.

3) податки на майно (із землі, будівель , автомобілів, дивідендів і т.д.).

4) платежі на соціальне страхування.

Отже, податок - це плата суспільства за виконання державою її функцій, це відрахування частини вартості валового національного продукту на загальносуспільні потреби, без задоволення яких сучасне суспільство існувати не може.

Суспільне призначення податків виявляється в тих функціях, які вони виконують. У спеціальній літературі різні автори називають різні функції податків. Найбільш поширеним є погляд, що податки виконують дві основні функції — фіскальну та регулювальну. Фіскальна функція податків полягає в мобілізації коштів у розпорядження держави,

формуванні централізованих фінансових ресурсів для виконання державних функцій. Вона реалізується через розподіл частини валового національного продукту. Фіскальна функція є дуже важливою для характеристики податків, їх суспільного призначення. Для здійснення цієї функції важливе значення має постійність і стабільність надходження коштів. З підвищенням ролі держави зростає значення регулювальної функції податків. Ця функція реалізується через вплив податків на різні сторони діяльності суб'єктів господарювання. Використання податків у цій функції є достатньо складним процесом і залежить від правильного вирішення таких питань:

І. Визначення об'єкта оподаткування. Згідно з чинним законодавством оподатковуються валовий дохід, прибуток, вартість майна, сума заробітної плати, вартість товарної продукції, обсяг реалізації та ін.

2. Визначення джерел сплати податків. Такими джерелами можуть бути: прибуток (при стягненні податків на землю, на транспортні засоби, на прибуток, на майно); собівартість (відрахування в цільові державні фонди, сплата місцевих податків і зборів); частина виручки від реалізації продукції (сплата акцизного збору, податку на додану вартість, мита).

3.Встановлення розміру ставок податків і методики їх розрахунку. Ставки податків є дуже складною проблемою оподаткування. Вони істотно впливають на регулювальну функцію податків. Податкові ставки можуть бути універсальними і диференційованими. Вони можуть встановлюватися в грошовому вираженні на одиницю оподаткування, а також у відсотках до об'єкта оподаткування. Відсоткові ставки оподаткування можуть бути: пропорційними (не залежать від розміру об'єкта оподаткування), прогресивними (зростають зі збільшенням об'єкта оподаткування), регресивними (знижуються зі збільшенням об'єкта оподаткування).

4. Встановлення термінів сплати податків. Для різних податків вони різні і залежать від об'єкта оподаткування, розміру податків і джерел сплати. Для здійснення регулювальної функції податків важливе значення має запобігання іммобілізації оборотного капіталу підприємства для сплати податків.

5. Надання податкових пільг. Пільги істотно впливають на регулювальну функцію податків і можуть надаватися окремим платникам податків щодо окремих об'єктів оподаткування.

6. Застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства суб'єктами господарювання. Штрафні санкції застосовуються за таких порушень:

- неподання або несвоєчасне подання необхідних документів, форм звітності до податкової адміністрації;

- несплата в установлений термін податків та інших обов'язкових платежів державі;

- приховування об'єктів від оподаткування, умисне заниження суми податку.

При цьому регулювальна функція податку залежатиме від розміру фінансових санкцій та джерела їх сплати. У процесі реалізації регулювальної функції податків виявляється її вплив на такі показники фінансово-господарської діяльності підприємств: собівартість продукції, прибуток від реалізації, балансовий прибуток, обсяг реалізації, виручка від реалізації, чистий прибуток., швидкість обертання оборотних коштів, платоспроможність, фінансова стійкість, іммобілізація оборотних коштів, обсяг отриманих кредитів.

Роль податкових платежів, як регулятора економіки зростає. Держава, маніпулюючи податковими ставками і видами податків, має змогу стимулювати або обмежувати розвиток окремих галузей або сфер економіки.

Наприклад, звільняти від оподаткування суми, що йдуть на технічний розвиток виробництва (на інновацію та модернізацію, держава сприяє науково-технічному прогресу). Не оподатковуються інвестиційні і страхові фонди, тощо. Так держава через податки може впливати на ефективність і стабільність економічного розвитку.

В загальному обсязі податкових надходжень визначне місце займає частка податкових надходжень у бюджет від юридичних осіб.

Сьогодні в Україні спостерігається суттєве зростання кількості платників податків і видів платежів підприємств із різною формою власності.

В економіці України також має місце зростання значення комерційних структур в економічному розвитку, активізації процесів приватизації і розширення підприємницької діяльності населення. За такої ситуації надзвичайно високі ставки податків тільки сприяють поглибленню нагромаджених протиріч.

Зниження частки державної власності в економіці України та зменшення економічного значення державних витрат, довели , що податкова політика разом з виконанням регулюючих функцій, стала засобом забезпечення бездефіцитності бюджету. За умов розвиненої ринкової економіки , ця мета досягається шляхом розширення податкової бази і скорочення державних витрат на тлі цілеспрямованого зниження податків, а не посилення податкового тягаря, що лягає на плечі виробників та фізичних осіб.

На наш погляд , метою податкової політики мають стати: розкріпачення сил ринку , подолання спаду виробництва, стабілізація

економіки, стимулювання пріоритетних сфер діяльності і структурних

зрушень.

Формування податкової політики повинно будуватися на додержанні таких принципів:

- стабільності податкової системи;

- однакового оподаткування виробників незалежно від галузевої належності і форми власності;

- однаковості податкового