У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Поки зберігається прагнення покласти на ціну весь вантаж функцій економічного регулювання, спроби створити ефективний ціновий механізм навряд чи виявляться плідними.

Ціна є об'єктивна категорія, її величина обумовлена дією законів попиту та пропозиції і грошового обігу. При спробах в наказовому порядку встановити так звані "правильні", "гарні", "потрібні", "справедливі" ціни, порушуючи об'єктивні економічні закони, господарська ситуація відреагує на подібні дії поглибленням дефіциту, інфляцією, спекуляцією, соціальною несправедливістю, примусовим розподілом.

Перехід від державних цін до ринкових не може і не повинний бути миттєвим, тому не можна цілком уникнути регулятивного впливу держави на ціни, ціновий механізм, цінову політику.

3. ВИДИ ЦІН

По ряду ознак ціни підрозділяються на окремі види. Розглянемо основні, широко розповсюджені види цін.

3.1 Види цін у залежності від сфер торгівлі

На ціни накладає відбиток вид торгівлі товарами і послугами, за допомогою якого реалізуються товари, масштаби торгових операцій і характер реалізованого товару. По цих ознаках ціни поділяються на оптові, роздрібні, закупівельні і тарифи.

Оптовими називають ціни, по яких продукція реалізується великими партіями, в умовах так званої оптової торгівлі. Система оптових цін застосовується в торговельно-збутових операціях між підприємствами, а також при реалізації продукції через спеціалізовані магазини і контори збуту оптової торгівлі, на торгових біржах і в будь-яких інших торгових організаціях, що продає товари оптом, у значній кількості.

У сформованій українській торговій практиці, було прийнято розрізняти ціни стосовно до продукції виробничо-технічного призначення і так звані відпускні ціни стосовно продукції споживчого призначення.

Звичайно за оптовими цінами підприємства виробники реалізують продукцію або один одному, або торговим посередникам. Найчастіше необхідність в оптовому продажі виникає, коли виробництво продукції локалізоване в обмеженій кількості пунктів, а сфера споживання має великий радіус.

Роздрібними прийнято називати ціни, по яких товари продаються в так званій роздрібній торговій мережі, тобто в умовах їхнього продажу індивідуальним покупцям, при відносно невеликому обсязі кожного продажу. За роздрібними цінами звичайно реалізуються товари народного споживання населенню й у меншій мері - підприємствам, організаціям, підприємцям.

За допомогою торгівлі за роздрібними цінами найчастіше обслуговуються кінцеві споживачі, домашні господарства, громадяни.

Роздрібна ціна звичайно вище оптової на величину торгової надбавки, за рахунок якої компенсуються витрати звертання в роздрібній торгівлі і створюється прибуток організацій і установ роздрібної торгівлі.

Закупівельні ціни - це ціни державних закупівель продукції в підприємств, організацій, населення. В українській економічній практиці були і деякою мірою продовжують бути розповсюдженими державні закупівлі сільськогосподарської продукції в її виробників за закупівельними цінами для продовольчого постачання міського населення, армії і створення державних резервів. Однак в принципі термін "закупівельні ціни" може трактуватися набагато більш широко, стосовно до усіх видів державних закупівель.

Визначеною специфікою володіють ціни на послуги, що представляють, як вже було згадано, види діяльності, при яких не створюється продукт у його матеріально-речовинній формі, але змінюється якість наявного продукту. Найчастіше виробництво послуги збігається з початком її споживання. Специфічність послуг як виду діяльності накладає відбиток на формування цін на послуги, іменованих тарифами (розцінками). При встановленні тарифів на послуги враховується не тільки обсяг робіт, але і часовий фактор, істотну роль грає якість. Типовими прикладами тарифів є рівень оплати комунальних і побутових послуг, плата за телефон, за користування радіо і телебаченням.

3.2 Види цін, що розрізняються ступенем і способами регулювання

По ступені і способу регулювання ціни розділяються на групи: 1) Жорстко фіксовані (призначувані); 2) регульовані (змінювані); 3) договірні (контрактні); 4) вільні (ринкові).

Жорстко фіксовані, тверді ціни призначаються органами ціноутворення чи іншими державними органами, їхній рівень фіксується документально. Ні виробники, ні продавці товару не мають право змінити величину такої ціни в яку-небудь сторону, така зміна переслідується по закону. У централізовано керованій економіці призначувані ціни мають широке поширення, вони відомі за назвою державних. Державні органи ціноутворення мають монопольне право призначати і змінювати державні ціни, чи підвищувати, знижувати їх. Система державного ціноутворення широко використовувалася в Радянському Союзі. Не слід думати, що державні ціни призначалися довільним образом, в основі такого ціноутворення звичайно лежить витратний принцип, тобто ціна розраховується як сума витрат на виробництво і звертання одиниці продукції, до яких додається нормативний прибуток з якого віднімається державна цінова дотація.

Регульовані ціни називаються так тому, що їхня величина регулюється державними органами. При регулюванні вплив з боку держави на ціни носить обмежений і носить непрямий характер, здійснюється за допомогою впливу на зміну попиту та пропозиції товару. Приміром, при необхідності встановлення більш високої ціни на товар з метою стимулювання розвитку даного виду виробництва, держава може зменшити податки, що сплачуються покупцями, споживачами цієї групи товарів, що приведе до розширення попиту на товар і відповідно до підвищення цін на нього. В такий же спосіб можна сприяти зниженню цін. Іноді регулювання зводиться до обмеження величини цін на визначені групи товарів верхньою межею з метою розширення купівельної спроможності чи споживачів нижньою межею з метою стимулювання розвитку виробництва.

Однак цей чи інший шляхи мають ряд істотних недоліків, що і приводить до рідкого використання цього методу. Уся справа в тім, що держава, установлюючи, наприклад, верхню межу ціни, встановлює на більш низькому рівні, ніж врівноважений рівень ціни, що приводить до скорочення пропозиції і росту попиту на товар. Підсумком такого встановлення ціни є перевищення попиту над пропозиціями товарів, тобто товарний дефіцит, а отже, природне бажання покупця купити відсутній товар навіть по більш високій ціні, що породжує чорний ринок, на якому ціни будуть вище врівноважених через додаткові


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11