товарам іншим. Посередниками сфери обслуговування є: електрики, водопровідники, перукарі, будівельники -всі, хто обслуговує своїх клієнтів за допомогою продукції всіляких компаній.
Оптові покупці одержують торгову знижку тому, що закуповують твар у великих обсягах, бережуть його, поширюють невеличкими партіями, дають кредит своїм покупцям, сприяють просуванню товару на ринку й в загальному розширюють торгову мережу виробника.
При наданні торгової знижки її тип і розміри повинні відповідати прийнятим у даній галузі законам. Упаковані товари, реалізовані через оптових і роздрібних покупців, можуть забезпечувати оптовим покупцям знижку до 15%, а роздрібним торговцям - до 25%.
Коли замовник одержує торгову знижку, і знижку за кількість, то з початку відраховується торгова знижка з номінальної вартості замовлення, а потім від цієї зменшеної вартості і відраховується знижка за кількість.
7.4 Впорядкування прайс-листів
Варто уважно ставитися до підготовки системи знижок, тому що в ній можуть бути сховані помилки. Розглянемо впорядкування прайс-листа на прикладі компанії по виробництву оргтехніки (див. Табл.1)
Таблиця 1
Число апаратів | Ціна за одиницю $
від 1 до 9 | 17
від 10 до 24 | 15
від 25 і більше | 14
Початкова ціна одного апарата - 17$. Якщо продається партія від 10 до 24 штук, то ціна складе 15$ за кожен. Замовлення на 25 і більше апаратів піде по ціні 14$ за одиницю. Виглядає все достатньо розумно: замовлення на 10 апаратів дасть знижку в 12%, тобто в 2$ із 17$. Замовлення на 25 і більше апаратів піде зі знижкою більше 17% - 3$ із 17$.
Тепер з'ясуємо реальну ситуацію. Продовжимо даний прайс-лист (див. табл.2)
Таблиця 2
Число замовлених апаратів |
Ціна Апарата, $ |
Загальна вартість замовлення
17 | 17
17 | 153
10 | 15 | 150
24 | 15 | 360
25 | 14 | 350
Виходячи з даної таблиці виявляється, що за 9 апаратів покупець заплатить 153$, але 10 апаратів коштують на 3$ дешевше. Тобто фактично це значить, що покупець, який одержує 9 апаратів може одержати ще один безплатно плюс 3$. Така ж ситуація із придбанням двадцяти п'яти апаратів, що коштують дешевше двадцяти чотирьох. Такий прайс-лист складали не подивившись на нього з погляду покупця.
Таким чином, складаючи прайс-лист, варто розширити його, змінюючи позиції кількість-ціна, і розраховувати, скільки покупцю треба буде сплачувати за кожну або декілька додаткових одиниць товару, з огляду на зміну ціни.
7.5 Ціни при продажі в кредит
В даний час часто угоди купівлі-продажу здійснюються на основі кредиту, Тому прайс-листи повинні містити процентну націнку для покриття стандартного наданого фірмою кредиту покупцю.
При торгівлі з наданням кредиту, виникає потреба оцінки клієнтів по тому, якого кредиту вони гідні, і на скільки вони пунктуальні в його погашенні, Таку оцінку можна зробити, розділивши клієнтів на різні групи, привласнивши кожній групі свій колір, наприклад: синій, зелений, червоний.
Клієнти синьої групи здійснюють свої платежі в терміни, визначені в умовах рахунку.
Клієнти зеленої групи тягнуть із розрахунком і не виконують умови виставлених їм рахунків. Вони користуються наданими їм грошима стільки, скільки їм дозволить кредитор.
Клієнти червоної групи сплачують тільки при одержанні замовлення або попереднього рахунку, тому працювати з ними дуже ризиковане.
II. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
1. Знайдемо відпускну ціну для рефактрометра ручного РР-2
1. Знаходимо додаткову заробітну плату. Для цього помножимо основну за-робітну плату (ОЗПВ) на процент додаткової: ЗПДОД=ОЗПВ*0,1=5,80*0,11=0,7(грн)
2. Відрахування на соціальні заходи:
3. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування ВУУ:
4. Цехові витрати:
5. Загальновиробничі витрати:
6. Виробнича собівартість ВСВ знаходиться сумуванням всіх вище перелі-чених статей калькуляції:
ВСВ=Восн+Впок+ОЗПВ+ЗПдод+Всох+ВУУ+Вцех+ЗВВ+Ввін=16,40+58,73+5,80+0,7+2,16+14,50+11,6+31,32+3,07=144,28 (грн)
7. Позавиробничі витрати ПЗВ:
8. Повна собівартість - це сума виробничої собівартості і позавиробничої со-бівартості виробу
ПСВ=ВСВ + ПЗВ = 144,28 +1,3 = 145,5 8(грн.)
9. Обчислимо нормативний прибуток. Для цього помножимо величину повної собівартості на відсоток нормативного прибутку:
П=ПСВ*10,8% = 145,58 * 0,108 = 32,9 (грн)
10. Знайдемо гуртову ціну виробу з врахуванням ПДВ, який становить 20%
Цгурт = (ПСВ * %ПДВ) + ПСВ = (304,58*0,2)+304,58=365 (грн)
11. Визначимо роздрібну ціну для приладу. Для цього додамо повну його со-бівартість з ПДВ і прибуток:
Цроз = С + П = 365,5+32,9=398,4 (грн)
ІІ. Знайдемо відпускну ціну для холодильника-бара
1.Знаходимо додаткову заробітну плату. Для цього помножимо основну за-робітну плату (ОЗПВ) на процент додаткової: ЗПДОД=ОЗПВ*0,11=16*0,11=1,76(грн)
2. Відрахування на соціальні заходи:
3. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування ВУУ:
4. Цехові витрати:
5. Загальновиробничі витрати:
6. Виробнича собівартість ВСВ знаходиться сумуванням всіх вище перелічених статей калькуляції:
ВСВ = Восн + Впок + ОЗПВ + ЗПдод + Всоц + ВУУ + Вцех + ЗВВ + ВВін = 36,48 + 79.20 + 16 + 1.76+ 5.92+ 40+ 32+ 86.40 +4.10 = 301.86(грн.)
7. Позавиробничі витрати ПЗВ:
8. Повна собівартість - це сума виробничої собівартості і позавиробничої со-бівартості виробу
ПСЕ = ВСЕ + ПЗВ = 301.86 + 2.72 - 304,58(грн.)
9. Обчислимо нормативний прибуток. Для цього помножимо величину повної собівартості на відсоток нормативного прибутку:
П=ПСЕ * 10,8% = 304,58 * 0,108 = 32.9(грн.)
10. Знайдемо гуртову ціну виробу з врахуванням ПДВ, яке становить 20%
Цгурт = (ПСВ * %ПДВ) + ПСЕ = (304,58*0,2) + 304,58 = 365.5(грн)
11. Визначимо роздрібну ціну для приладу. Для цього додамо повну його со-бівартість з ПДВ і прибуток:
Цроз = С + П = 365.5 + 32.9 = 398.4(грн.)
Висновки
В даній задачі потрібно було знайти роздрібну ціну для двох приладів. Нам було дано елементи витрат на виробництво цих приладів. Маючи статті кальку-ляції знайшов повну собівартість виробів, гуртову ціну з врахуванням ПДВ і в кінці знайшов роздрібну ціну виробів сумуванням прибутку і гуртової ціни з