Стратегічне фінансове планування потребує оцінку платоспромож-ності і ризиків страхової організації на кінець кожного календарного року і підходи до перестрахування /з розрахунком нормативного запасу платоспроможності і коефіцієнта платоспроможності, коефіцієнта ризику і коефіцієнта ймовірності дефіциту коштів страхової організації/.

В стратегічному фінансовому плані на 3 і більше років поквар-тально на перший рік, а дальше на кожний рік вказані:

- розмір своїх грошових коштів;

- кількість договорів /по особистому страхуванню - кількість застрахованих/;

- сума страхових внесків;- сума страхових виплат;

- розмір створених технічних /математичних/ резервів;

- витрати на проведення страхової діяльності, в тому числі комісійні винагороди агентам /брокерам/ і за перестрахування;

- розмір очікуваного прибутку, в тому числі:

- розмір вільних резервів;

- чистий прибуток.

Базові дані для складання стратегічного фінансового плану зво-дяться в окрему таблицю.

В окремій таблиці під назвою баланс доходів і витрат страхової організації /не менше чим на 3 роки/ заносимо доходи /загальна сума страхових платежів, новий капітал, кредити, доходи від розміщення активів, продала активів, інші доходи/і витрати /страхові виплати, страхові резерви, в тому числі технічні резерви, комісійні винагоро-ди за розміщення страхових полісів, оренда і утримання будівель, транспорт і зв'язок, сервіс, розрахунки з банками, реклама, заро-бітна плата, начислення на заробітну плату, податки, дивіденди, при-дбання або оренда обладнання. В низу таблиці виводиться балансо-вий показник.

Для повсякденного управління, регулювання з метою забезпечення безумовного виконання річного фінансового плану страхові організа-ції здійснюють оперативне планування. Воно полягає в детальному пла-нуванні роботи всіх підрозділів страхової організації, доведенні основних планових завдань до кожного страхового агента. Оперативні плани розробляються на місяць, декаду, добу, зміну. Основне завдан-ня оперативного планування в тому, щоб забезпечити узгоджену, рит-мічну роботу всіх підрозділів і працівників страхової організації.

4. Актуальні розрахунки в страховій організації.

Страхова діяльність страхових організацій, як і будь-який різ-новид економічної діяльності, пов'язана з витратами. Визначення витрат, необхідних для страхування даного об'єкта називається актуальними розрахунками, за допомогою яких визначається частка участі кожного страхувальника в створенні страхового фонду, тобто розмір тарифних ставок. Форма, за якою ведеться обрахунок витрат називаєть-ся актуальною калькуляцією.

За допомогою актуальних калькуляцій визначають собівартість послуги страховика, страхові платежі, розмір страхового ризику, су-му та питому вагу витрат на ведення справи з обслуговуванням дого-вору страхування.

За допомогою актуальних розрахунків досліджують та групують ризики, визначають математичну імовірність настання страхового ви-падку, математичне обґрунтування необхідних витрат на ведення стра-хової справи, математичне обґрунтування необхідних резервних фон-дів страховика, дослідження норми дохідності капіталу при інвесту-ванні, визначення залежності між величинами процентної ставки та брутто-ставки.

Актуальні розрахунки класифікують за видами страхування в майновому, особистому страхуванні, страхуванні відповідальності, за часом складання: планові та звітні, за ієрархією: для всієї країни /загальні/ для регіону /зональні/, для району /територіаль-ні/.

Для виконання зобов'язань страховика перед страхувальником за підписаним договором страхування використовують тарифну ставку.

Тарифна ставка - ціна страхового ризику та Інших витрат. Сукупність тарифних ставок називається тарифом. Страхова премія /страховий внесок/ має триаспектну форму прояву: математичну, юридичну, економічну. Страховий внесок у математичному смислі вира-жається як середня величина, тобто як частка, що припадає на один поліс страхового портфеля від усіх зобов'язань страховика. Часто страхова премія встановлюється в певних відсотках від страхової су-ми. Величина страхової премії залежить від ряду чинників і насампе-ред від галузевих особливостей особистого та майнового страхування. У майновому страхуванні /Іб/ страховий внесок може бути пред-ставлений середньою величиною, що являє собою відношення між загаль-ним очікуваним розміром платежів страхування /ІІ/ за певний промі-жок і загальним числом застрахованих об'єктів /п/.

Для визначення страхового внеску за особистим страхуванням важ-ливо передбачити імовірність смерті чи імовірність захворювання.

При визначенні страхових премій за майновим страхуванням слід враховувати вірогідність настання страхового випадку, частоту та складність ризику, коефіцієнт комунікації ризику, коефіцієнт збит-ковості, збитковість страхової суми, норму збитковості, частоту збитків. Частота страхових подій це показник який характеризує кіль-кість страхових подій у розрахунку на один об'єкт страхування.

Коефіцієнт акумуляції /накопичення/ ризику показує середнє чис-ло об'єктів, що постраждали від страхової події.

Коефіцієнт збитковості показує питому вагу виплаченого стра-хового відшкодування в страховій сумі усіх об'єктів, що постраждали.

Збитковість страхової суми /імовірність збитків/ показує пи-тому вагу виплаченого страховиком відшкодування збитків у страхо-вій сумі усіх застрахованих об'єктів.

Середня страхова сума на один об'єкт /договір/ страхування визначається як відношення загальної страхової суми всіх об'єктів страхування до кількості всіх об'єктів страхування.

Норма збитковості /коефіцієнт виплат/ - відношення суми вип-лаченого страхового відшкодування до суми зібраних страхових премій, виражена у відсотках. Частота збитків визначається множенням часто-ти страхових подій на коефіцієнт кумуляції.

Страхові премії бувають наступних видів:

І/ за своїм призначенням страхові внески набирають таких форм: ризикова премія, заощаджувальний /нагромаджувальний/ внесок, нетто-премія, достатній внесок, брутто-премія;

2/ за характером ризиків розділяють на натуральні і постійні;

З/ за формою сплати страхових внесків розділяють на одноразо-ві, поточні, річні, розстрочені;

4/ за часом сплати премії розділяють на авансові і попередні;

5/ від відображення в балансі страховика розділяють на перехід-ну, ефективну, результативну;

6/ за величиною премії розділяють на необхідну, справедливу, конкурентну;

7/ від способу нарахування премії розділяють на середні, ступе-неві, індивідуальні. Виділяють ще основну премію та додаткову, а також перестрахувальну премію і цільмерівську /резервну/ премію.

5. Фінансова стійкість страхової організації.

Проблемою номер один для будь-якої страхової організації в умовах ринкового середовища є проблема виживання та забезпечення неперервності розвитку. Ця проблема розв'язується різними організа-ціями по-своєму, але в основі її лежить копітка й трудомістка робо-та