- визначення системи дій під час встановлення відхилень фак-тичних результатів від передбачуваних. Принципова система дій полягає в трьох алгоритмах:

а/ "Не втручатися" - ця форма реагування передбачається у тих випадках, коли розмір відхилень значно нижчий за встановлений кри-тичний критерій;

б/ "ліквідувати відхилення" - така система дій передбачає розробку заходів щодо забезпечення виконання нормативних або плано-вих показників;

в/ "змінити систему нормативних або планових показників" - та-ка система дій застосовується у тих випадках, коли виконання вста-новлених нормативних або планових показників нереальне;

- вияв резервів нормалізації діяльності й підвищення її ефек-тивності.

Процес реалізації цього принципу пов'язаний із використанням алгоритму "ліквідувати відхилення";

- обґрунтування пропозицій щодо зміни окремих цільових норма-тивів і показників.

Організація контролю має ґрунтуватися на засадах побудови сис-теми моніторингу за повнотою досягнення цілей стратегії управління страховою організацією. Основною метою розробки системи моніторингу е своєчасне виявлення відхилень фактичних показників від передбачу-ваних, виявлення причин, які генерують ці відхилення і розробка пропозицій щодо коригування окремих напрямів управління з метою нормалізації показників.

Проведені дослідження дають змогу зробити висновок, що органі-зація управління фінансовою стійкістю у страхових організаціях до-поможе зміцнити рівень їхнього фінансового стану, створити ефектив-не підґрунтя для системи заходів антикризової політики управління страховиком у складних умовах періоду ринкової трансформації еко-номічного механізму України.

ІІ. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ СТРАХОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

2. 1. Джерела формування прибутків.

Основними складниками фінансів страховика являються активи. До них відносяться основні кошти, обігові кошти, Інвестиції, нема-теріальні активи, акціонерний капітал, капітальні витрати, текучі витрати, прибуток.

Грошовий оборот страховика включає в себе два відносно самос-тійних грошових потоків, обіг коштів, забезпечуючий страховий захист і обіг коштів, зв'язаний з організацією страхової справи. При цьому перший потік проходить два етапи: на першому етапі формуються і розподіляється фонд страхових резервів; на другому етапі частина коштів страхових резервів інвестується з метою отримання прибут-ку.

Страхова організація може мати доходи від страхових операцій, доходи від інвестиційної діяльності, а також і другі нестрахові доходи.

Доходи від страхових операцій формуються на основі страхо-вих премій, які отримує страховик. Вона представляє собою ціну прода-жі страхової послуги. Основою обчислення страхової премії являється страховий тариф. Жорстке цільове розходування страхових премій дає можливість забезпечити формування страхових резервів, запасних фон-дів в достатніх розмірах.

Крім цього згідно Закону України "Про страхування" в склад до-ходів від проведення страхування включаються:

І/ зароблені страхові премії по договорах страхування і пере-страхування;

2/ комісійні премії за перестрахування;

З/ частка від страхових сум і страхових відхилень, заплаченими перестраховщиками;

4/ повернення суми із централізованих страхових резервних фондів;

5/ повернення суми технічних резервів.

Валовим доходом страховика від страхової діяльності рахується сума отриманих /нарахованих/ на протязі звітного періоду /наприклад, календарного року/ валових внесків по договорам страхування і, за вирахуванням суми внесків, переданих в перестрахування, суми повер-нених страхувальникам і премій, одержаних від філіалів не маючих статусу юридичної особи. Доходи від Інвестиційної діяльності можуть бути використані як на компенсацію збитків від страхових операцій, так і на розвиток страхової справи, в інвестиційних цілях. Таким чином підтримується нормальна рентабельність діяльності страховика при низькій ціні на страхову послугу. Крім страхових премій і дохо-дів від інвестиційної діяльності, страхова організація може мати також доходи від надання різного роду послуг, зв'язаних перш за все з агентуванням Інших страховиків, з проведенням робіт по риск — менеджменту, з консультаціями і т. д.

Витрати страховика формуються в процесі розприділення страхо-вого фонду і назначаються на погашення зобов'язань перед страхов-ником і фінансуванням діяльності страхової діяльності. В зв'язку з цим в страховій справі прийнята наступна класифікація витрат: вит-рати на виплату страхових відшкодувань і страхових сум; відчислен-ня в запасні фонди і резерви внесків, відрахування в технічні резер-ви, відмінні від резервів незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених актами чинного законодавства, витрати на ве-дення страхування та інші витрати. Разом всі ці витрати представ-ляють собою собівартість страхових операцій.

Собівартість у страховій справі - явище особливе, яке має свою специфіку в порівнянні з Іншими галузями економіки. Обіг коштів страхової організації має ризиковий характер. Страховик, беручи на себе страхову відповідальність по даному дого-вору, тільки приблизно знає, в яку суму йому обійдеться надання тієї чи Іншої страхової послуги.

Витрати на ведення справи страхової розділяються на аквізі-ційні, інкасові, ліквідаційні і управлінські.

Прибуток страхової організації являється основною метою. Однак, страховик не може прагнути до одержання великого прибутку від страхових операцій, оскільки цим би порушився принцип еквівалент-ності взаємовідношення страховика і страховщика.

Фінансовий результат страхових операцій страховика визначається шляхом різниці його фактичних доходів і витрат. При підведенні підсумків господарської діяльності страховика фінансовий результат визначають за рік.

Фінансовий результат включає два елемента: прибуток /збиток/ страховика і приріст /або відтік/ резерву внесків.

Прибуток від страхових операцій представляє собою різницю між ціною поданих страхових послуг і їх собівартістю.

Фактичний прибуток від страхових операцій включає:

І/ прибуток у тарифах;

2/ економію з витрат на ведення страхової справи;

З/ економію на управлінських витратах, яка є тоді коли їхні темпи зростання відстають від темпів зростання страхових платежів.

Показником рівня дохідності, який визначається як відношення річної суми прибутку до річної суми премій по будь-якому виду страхування або страхових операцій в цілому, називається рентабельністю страхових операцій.

Рівень рентабельності показує, який прибуток отримує страхо-вик з кожної гривні страхових платежів. Цей показник ув'язує розмір прибутку як джерела фінансових ресурсів з обсягом робіт із формування страхового фонду.

2. Управління