Таким чином, при аналізі дебіторської заборгованості необхідно брати до уваги зв'язок рівня дебіторської заборгованості з рівнем реалізації і прибутку.

Для оцінки якості оборотного капіталу підприємства його складові доцільно класифікувати за ступенем ліквідності і ступенем фінансового ризику. Завдання такої класифікації- виявити ті поточні активи, можливість реалізації яких видається маловірогідною. Ефективність управління оборотним капіталом підприємства передбачає не лише пошук і залучення додаткових джерел фінансування, а й раціональне їх розміщення в поточних активах.

За ступенем ліквідності оборотні кошти групуються в такі три

групи:

І. Найбільш ліквідні активи:*

грошові кошти (каса; розрахунковий та валютний рахунки, інші грошові кошти);*

короткотермінові фінансові вкладення;

II. Швидкореалізовувані активи:*

дебіторська заборгованість за відвантажену продукцію короткострокового характеру (не більше ніж 90 днів);*

готова продукція.

III. Повільнореалізовувані активи:*

запаси за вирахуванням готової продукції;*

дебіторська заборгованість тривалих строків.

За підвищенням ступеня ризику оборотні активи рекомен-дується згрупувати в такі п'ять груп:

Процент ризику

І. Активи з мінімальним ризиком (0 - 10 %)

1. Кошти на розрахункових та поточних рахунках 5

2. Каса 10 II. Активи з підвищеним ризиком (11 - ЗО %)

1. Інші грошові кошти 15

2. Розрахунки з персоналом за іншими операціями 20

3. Розрахунки з дочірніми підприємствами 20

4. Аванси видані 25III. Активи з великим ризиком (31 - 50 %)

Розрахунки з дебіторами за товари, роботи, послуги» строк оплати яких не настав:

Векселі одержані 40 Кошти на валютних рахунках 50 Розрахунки з іншими дебіторами 50 Використання позикових коштів 50

IV. Активи з високим ризиком (51 — 75 %)

Довгострокові фінансові вкладення 65 Короткострокові фінансові вкладення 65 Товари і готова продукція 70 Розрахунки з бюджетом 75 Виробничі запаси 75

V. Активи з максимальним ризиком (76 - 100 %)

Тварини на вирощуванні і відгодівлі 85 Основні засоби . 95 Нематеріальні активи 100 Незавершені капітальні вкладення 100 Малоцінні та швидкозношувані предмети ~ 100 Незавершене виробництво 100 Розрахунки з дебіторами за товари, роботи, послуги, не сплачені в строк 100 Інші оборотні активи 100 Інші позаоборотні активи 100

Процент ризику - це опосередкована знижка з балансової вартості конкретного виду активу, яку необхідно буде зробити при спробі його термінового продажу.

Процент ризику складається з двох частин (див. Рис. 35).

Оціночну вартість того чи іншого виду активу одержують шляхом множення балансової вартості активу на коефіцієнт, що дорівнює проценту ризику, і діленням на 100. Шляхом додавання одержаних значень по всіх видах активів одержимо переоцінку суми активів з урахуванням ризику. Саме ця сума враховується при визначенні ризикованості активів, або платоспроможності.

Про цей показник ітиметься дещо пізніше.

ПРОЦЕНТ РИЗИКУ

Фінансові втрати Фінансові витрати

Часткова втрата Витрати, пов'язані з процесом

початкової вартості активу реалізації активу

Втрати Втрати Сплата податків, Винагорода

при продажу при продажу держмита, збори посередникам нестандартного цінних паперів за їх послуги

устаткування під час

зниження

їх котирування

Рис. 35. Процент ризику

А. Д. Шеремет, Р. С. Сайфулін вважають за доцільне всі оборотні кошти згрупувати за ступенем ризику в чотири групи.*

І. Оборотні кошти з мінімальним ризиком вкладень:*

грошові кошти (каса, розрахунковий та валютний рахунки, інші грошові кошти);*

короткотермінові фінансові вкладення.

II. Оборотні кошти з малим ризиком вкладень:*

дебіторська заборгованість за вирахуванням сумнівної;*

виробничі запаси за вирахуванням залежачих;*

залишки готової продукції і товарів (за вирахуванням тих що не мають попиту).

III. Оборотні кошти зі середнім ризиком вкладень:*

малоцінні та швидкозношувані предмети (за залишковою

вартістю);*

незавершене виробництво (за вирахуванням наднормативних);*

витрати майбутніх періодів.

IV. Оборотні кошти з високим ризиком вкладень:*

сумнівна дебіторська заборгованість;*

залежані виробничі запаси; *

понаднормативне незавершене виробництво;*

готова продукція і товари, які не мають попиту;*

інші елементи оборотних коштів, які не ввійшли в попередні групи.

Слід зазначити, що поділ оборотних коштів на швидкореалізовувані не є абсолютним і залежить від конкретної реальної ситуації, яка складається в кожному звітному періоді діяльності підприємства. Може статися так, що залишки готової продукції на складі підприємства реалізуються швидше (за готівку), аніж настане строк погашення дебіторської заборгованості. Тому для кожного підприємства і для кожного окремого періоду існує своє індивідуальне групування поточних активів за ступенем ліквідності.

Що більше коштів вкладено в активи, які потрапили в категорію високого ризику, то нижча фінансова стійкість підприємства.

Тому доцільно дати оцінку тенденціям змін співвідношень важкореалізовуваних активів і загальної суми активів, а також важко- і легкореалізовуваних активів. Якщо в ході аналізу виявлено тенденцію до зростання названих співвідношень, то це вказує на зниження ліквідності. *

При проведенні такого аналізу слід пам'ятати, що класифікація оборотних коштів на важко- та легкореалізовувані не може бути постійною, вона змінюється залежно від конкретних економічних умов. Так, наприклад, в умовах нестабільності постачання, знецінення валюти підприємства зацікавлені вкласти грошові кошти у виробничі запаси та інші види товарно-матеріальних цінностей. А це дає підставу зарахувати вказану суму активів до легкореалізовуваних.

формується резерв по сумнівних боргах: готова продукція, що не має попиту, може бути реалізована зі знижкою і т. д.

Однак для поліпшення співвідношень важкореалізовуваних активів до загального розміру активів, а також важкореалізовуваних та легкореалізовуваних підприємству необхідно вжити низку заходів для зменшення розміру важкореалізовуваних активів. Зокрема, на розмір сумнівної дебіторської заборгованості в установленому порядку

Аналізуючи стан поточних активів, необхідно приділити належну увагу робочому капіталу, оскільки саме цей показник характеризує ліквідність підприємства.

Робочий капітал (Рк) визначається як різниця між оборотним капіталом (поточними активами, II р. активу балансу) та коротко-строковими зобов'язаннями (IV р. пасиву балансу). Отож, підприємство має робочий капітал доти, доки поточні активи перевищують коротко-строкові зобов'язання