залишок або нестача власних і довготермінових позикових джерел формування запасів і затрат;*

залишок або нестача загального розміру основних джерел формування запасів і затрат.

Виокремлення трьох показників забезпеченості запасів і затрат джерелами їх формування дозволяє класифікувати фінансові ситуації за ступенем їх стійкості.

Визначають такі чотири типи фінансової стійкості:

1. Абсолютна стійкість фінансового стану, яка трапляється рідко і є крайнім типом фінансової стійкості [якщо запаси і витрати (3) менші за суму власного оборотного капіталу (Воб.к.) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КРт.м.ц.)]:

З < Воб.к. + КРт.м.ц.

При цьому коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат джерелами

коштів (Кз.в.) більший за одиницю:

2. Нормальна стійкість фінансового стану, який гарантує його платоспроможність (якщо запаси і витрати дорівнюють сумі власного оборотного капіталу і кредитам банку під товарно-матеріальні цінності):

З = Воб.к. + КРт.м.ц;

3. Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан, при якому порушується платоспроможність, але є можливість відновлення рівноваги між платіжними засобами та платіжними зобов'язан-нями за рахунок залучення тимчасово вільних джерел в оборот (Дв.т.) і збільшення власного оборотного капіталу:

З = Воб.к. + КРт.м.ц. + Дв.т.;

На думку зазначених економістів, фінансова стійкість вважається при цьому допустимою за умови, якщо розмір короткострокових кредитів і позикових коштів, які залучені в оборот для формування запасів і затрат, не перевищують вартості виробничих запасів і готової продукції (найбільш ліквідної частини матеріальних оборотних коштів).

Якщо ця умова не виконується, то має місце погіршення фінансового стану.

4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на межі банкрутства, оскільки в цій ситуації грошові кошти, короткострокові цінні папери та дебіторська заборгова-ність не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик.

У теперішній час багато підприємств України перебувають у кризовому стані: втратили ринки збуту, у них не вистачає власного капіталу для здійснення технічної реконструкції і переорієнтації виробництва на випуск конкурентоспроможної продукції. Запаси і затрати на таких підприємствах значно перевищують джерела їх покриття, а нестача власного оборотного капіталу покривається за рахунок кредиторської заборгованості, зобов'язань перед бюджетом, по оплаті праці і т. д.

Усе це вимагає поглибленого аналізу причин погіршення фінансового стану, факторів забезпечення фінансової стійкості підприємства.

Даючи оцінку факторам, які вплинули на фінансову стійкість підприємства, слід зазначити, що вони можуть бути як залежними від підприємства, так і незалежними від його діяльності.

До незалежних факторів можна віднести кризовий стан економіки, економічні умови господарювання, податкову і кредитну політику законодавчої та виконавчої влади країни, соціальний стан споживачів продукції (послуг), незадовільний платоспроможний попит, низький рівень фінансового ринку та інше.

До факторів, які повністю або частково залежать від підприємства, можна віднести:*

вибір виду діяльності, складу та структури продукції (послуг);*

впровадження нових технологічних моделей та забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції;*

забезпечення оптимального співвідношення між постійними та змінними витратами;*

ефективне управління оборотними активами, недопущення понаднормативних залишків матеріалів, сировини, готової продукції, яка не знаходить попиту;*

забезпечення раціональної структури капіталу;*

правильний вибір тактики і стратегії у правління фінансовими ресурсами, прибутком;*

фінансове прогнозування, тобто дослідження та розробка мож-ливих шляхів розвитку фінансів підприємства в перспективі.