На фінансування повноважень, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, а отже, фактично є власними і властивими місцевому самоврядуванню, місцеві бюджети скеровують надходження від місцевих податків та зборів, податку на прибуток підприємств комунальної власності, 75% надходжень від плати за землю (60 – для бюджетів міст районного значення, сіл та селищ), а також інших порівняно незначних доходних джерел. Таким чином, кожна “нарощена” гривня місцевих доходів не “витісняє” автоматично, як це відбувається нині, гривню трансфертів.

Всі інші, крім згаданих вище, доходні джерела мають використовуватися на фінансування видатків державного бюджету.

Стадіями виконання місцевого бюджету за видатками визначаються:

встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису;

затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;

взяття бюджетних зобов’язань;

отримання товарів, робіт та послуг;

здійснення платежів;

використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.

Відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядки коштів місцевого бюджету одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень (дод. 12).

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:

наявності відповідного бюджетного зобов’язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету;

відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню;

наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань.

Проаналізуємо видаткову частину бюджету Монастириського району (дод. 13).

Видаткова частина бюджету за 1999 рік виконана на 8036,6 тис. грн. або 81,4%..

Рівень виконання видатків за 2000 рік збільшився порівняно з 1999 роком на 24,8% і становив 106,2%.

Видатки бюджету на соціальний захист та соціальне забезпечення збільшилися порівняно з 1999 роком на 704,8 тис. грн. і становили 3584,5 тис. грн. або 189,8%.

Видатки на освіту збільшились від 69,2% до 104,6%.

Видатки на охорону здоров’я за 2000 рік збільшились порівняно з 1999 роком на 249,1 тис. грн. і становили 100,3%.

По деяких функціях відбувається суттєве відхилення структури видатків за звітний період від структури запланованих видатків.

Суттєве зменшення питомої ваги здійснених видатків порівняно з відповідним розрахунковим річним показником за 1999 рік спостерігається в сільському господарстві, освіті, охороні здоров’я.

Значне збільшення питомої ваги видатків мало місце в житлово-комунальному господарстві, фізичній культурі.

Видатки на культуру за 2000 рік збільшились порівняно з 1999роком від 81,3% до 112,9%. Збільшились також видатки на кіномережу (від 38 до 100%), сільське господарство (від 64,4 до 97,9%), автотранспорт (від 46,9 до 100%).

Заборгованість на 1.01.2001 року становила – 3100,0 тис. грн., в тому числі:

- по заробітній платі – 358,6 тис. грн.

- по допомогах сім’ям з дітьми – 270,0 тис. грн.

- по субсидіях на житлово-комунальні послуги – 1680,0 тис. грн.

- по пільгах ветеранам війни – 230,0 тис. грн.

Проведено певні заходи щодо скорочення бюджетних видатків.

По установах освіти протягом 2000 року скорочено 18 педагогічних ставок. Економічний ефект від скорочення педставок становить 15,5 тис. грн. Скорочено 4 ставки вихователів групи продовженого дня. Економічний ефект від скорочення становить 2,7 тис. грн. Всього по установах освіти скорочено видатків на суму 18,2 тис. грн.

По установах охорони здоров’я протягом 2000 року скорочено 15 ліжок внаслідок чого скорочено 7 ставок медпрацівників. Економічний ефект від скорочення становить 3,5 тис. грн.

По фельдшерсько-акушерських пунктах скорочено 4,5 ставки середнього медичного персоналу. Економічний ефект від скорочення становить 4,2 тис. грн. Всього по установах охорони здоров’я скорочено видатків на суму 7,7 тис. грн. Крім того, проводиться робота по скороченню енергетичних ресурсів.

Суттєве зменшення питомої ваги видатків у загальній сумі видатків за 2001 рік порівняно з 2000 роком, відбувається за такими статтями: соціальний захист та соціальне забезпечення (від 189,8% до 67,3%), допомога малозабезпеченим громадянам (від 109,0 до 3,3%), автотранспорт (від 100 до 0,8%).

Зменшились видатки 2001 року порівняно з 2000 роком по таких статтях: державне управління, (від 103 до 91,29%), освіта (від 104,6 до 67,3%), охорона здоров’я (від 100,3 до 87,3%), соціальний захист та соціальне забезпечення (від 189,8 до 67,3%), житлово-комунальне господарство (від 106,2 до 94,3%), культуру (від 112,9 до 94,1%), кіномережу (від 100 до 86,7%), будівництво (від 100 до 90,8%), автотранспорт (від 100 до 90,8%).

Структура видаткової частини бюджету Монастириського району наведена в додатку 14.

Шляхи ефективного використання бюджетних коштів.

Програмно цільовий метод складання бюджету успішно використовується у багатьох європейських країнах. Він вимагає зміцнити та підвищити ефективність бюджетного процесу. Програмно- цільовий метод повинен бути особливо корисним для України у наступних роках, тому що дозволить державі зосереджувати увагу на найбільш важливих пріоритетах при розподілі фінансових ресурсів. Повне впровадження цього підходу вимагатиме кілька років, оскільки міністерствам необхідно буде певний час для того, щоб розробити та вдосконалити їхні цілі, завдання та показники ефективності. Крім того, програмно-цільовий метод дозволить перейти від існуючої практики зосередження уваги на економічних категоріях (таких як зарплати) до зосередження на цілях, на які розпорядники коштів вимагають фінансування. Цей підхід також допоможе міністерствам, Уряду, а також Верховній Раді встановлювати пріоритети та приймати рішення щодо розподілу ресурсів.

Переваги програмно-цільового методу:

1. Дає чітке розуміння державним органам та громадськості, на що витрачаються бюджетні кошти;

2. Забезпечує прозорість бюджету та дає можливість за наслідками виконання бюджету оцінити, чи досягнуті поставлені на етапі планування цілі і чи