Реферат

Місцеві бюджети

Місцеві бюджети - це не просто балансові розрахунки доходів і витрат, які мо-білізуються і витрачаються на відповідній території, а й важлива фінансова категорія, основу якої становить система фінансових відносин, що складаєть-ся між місцевими та державним бюджетами, а також усередині сукупності місцевих бюджетів. Місцеві бюджети є головним каналом доведення до на-селення кінцевих результатів суспільного виробництва, спрямованих на сус-пільне споживання. Саме через них суспільні фонди споживання розподіляю-ться в територіальному розрізах, тобто між окремими адміністративно-територіальними одиницями і соціальними групами населення. Крім того, саме з місцевих бюджетів фінансується розвиток галузей виробничої сфери, в першу чергу місцевої промисловості і комунального господарства.

Водночас, саме в цій, найчисельнішій ланці бюджетної системи, існує чи не найбільше проблем, пов'язаних із їх формуванням та виконанням, що потребують свого негайного вирішення.

Практичне дослідження процесу формування місцевих бюджетів дове-ло, що на сьогоднішній день місцеві органи влади не володіють достат-німи фінансовими ресурсами для організації управління економікою і соці-альною сферою на своєму рівні. Це обумовлено цілою низкою обставин:

- високим рівнем концентрації фінансових ресурсів у державному бю-джеті країни, що знижує значення регіональних і місцевих бюджетів у вирі-шенні життєво важливих для населення задач;

- домінуючою роллю регулюючих доходів у структурі надходжень коштів до місцевого бюджету і низькою часткою закріплених за територіями податкових платежів;

нині діючою практикою формування місцевих бюджетів, при якій збережений поки що в своїй основі механізм централізованого встановлення нормативів відрахувань від регулюючих доходів, хоча вони й знаходяться у протиріччі з принципами бюджетної децентралізації;

-тенденцією встановлення видатків униз по бюджетній системі без відповідного підкріплення дохідними джерелами, що призводить до дотацій-ності багатьох, раніше збалансованих місцевих бюджетів.

Принципи ж побудови і механізм функціонування нинішньої бюджет-ної системи склались ще в 30-ті роки і повністю відповідали характеру і ме-тодам адміністративно-командної системи управління народним госпо-дарством країни. Принципи єдності і так званого "демократичного", а в дійсності жорстокого централізму обумовили наступні характерні риси бюджетної системи України:

стягування значної частки фінансових ресурсів до державного бю-джету;

- поділ усіх доходних джерел на власні та закріплені, що передаються у відання середнього та низового рівнів державної влади, і регулюючі, обся-гом яких розпоряджався вищестоящий орган влади;

- широкі масштаби перерозподілу фінансових ресурсів між ланками бюджетної системи, що призвело до постійного зростання частки регулюю-чих доходів у місцевих бюджетах - в середньому 70-75 відс.;

- суб'єктивізм при вирішенні питання про обсяг коштів, що передаю-ться до конкретного нижчестоящого бюджету;

- орієнтована на видатки методологія формування місцевих бюджетів, що виховала у нижчестоящих управлінських структур утриманство і тверду впевненість в тому, що за все в кінцевому рахунку відповідає держава, центральні органи влади;

- щорічний перегляд нормативів відрахувань від регулюючих доходів, що давало необмежені можливості тримати в залежності нижчестоящі органи влади, впливаючи таким чином на формування дохідної частини від-повідних бюджетів;

- численність форм міжбюджетного перерозподілу фінансових ресурсів, що дозволяла у всіх випадках застосовувати суб'єктивний "індиві-дуальний" підхід при вирішенні питання про надання фінансової до-помоги нижчестоящого бюджету.

Використання в регіонах України індивідуальних нормативів відрахувань від загальнодержавних податків призводить до того, що в кожному з них залишається різна частина зібраних податків, а динаміка доходів у розрахунку на одиницю податкових надходжень по місцевих бюджетах у цілому є досить суперечли-вою і важко передбачуваною. Так, зокрема досліджено, що збільшення (або зменшення) питомої ваги доходів відповідних сільських Рад у загальній сумі доходів району не спричиняє відповідного збільшення (або зменшення) доходів їх місцевих бюджетів. Відсутність чіткого взаємозв'язку між обсягами податків, які збираються, і доходами місцевих бюджетів позбав-ляє місцеві органи влади стимулів до збільшення державних доходів, що, в свою чергу загострює проблему нестачі коштів не тільки на місцевому, але й на загальнодержавному рівні.

Міжрегіональний перерозподіл державних доходів досі не має ні чітко сформульованого змістовного обгрунтування, ні чітких правил і фор-мул, Необ'єктивність такого перерозподілу призвели до того, що сільські Ради, де рівень податкових надходжень у розрахунку на душу населення є вищим, ніж у середньому по району, опиняються у гіршому становищі з точ-ки зору доходів місцевих бюджетів порівняно з сільськими Радами, де він, відповідно, є нижчим.

Таким чином, аналіз проблем функціонування місцевих бюджетів базо-вої бюджетної системи, а також теорії та практики існування бюджетних систем в країнах з ринковою економікою дає змогу зробити висновки щодо здійснення заходів, спрямованих на покращання умов формування місцевих бюджетів.

По-перше, необхідно чітко розподілити компетенції щодо розв'язання конкретних завдань між центральними органами влади і органами регіональ-ного та місцевого самоврядування, і поступово здійснювати перехід до де-централізації державних фінансів. Так, на державному рівні (за рахунок кош-тів державного бюджету) повинні фінансуватися лише ті видатки, котрі по-в'язані з забезпеченням загальнодержавних потреб: оборона країни, утриман-ня законодавчої і виконавчої влади, розвиток фундаментальної науки, струк-турна перебудова економіки. Фінансові ж проблеми місцевого рівня раціо-нально вирішувати за рахунок коштів відповідних бюджетів.

По-друге, необхідно вдосконалити механізм міжтериторіаль-ного фінансового вирівнювання. Практика показала, що такий метод регулю-вання місцевих бюджетів як вилучення надлишків бюджетних коштів до бюджету вищого рівня та застосування індивідуальних підходів до встановлення нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і збо-рів має багато недоліків: він не тільки негативно виливає на дохідну базу місцевих бюджетів, а й позбавляє місцеві органи влади стимулів до збіль-шення своїх доходів. Спираючись на зарубіжний досвід, необхідно створити спеціальні бюджетні фонди фінансового вирівнювання територій. А пере-розподіл доходів між бюджетами одного рівня доцільно було б здій-снювати з урахуванням податкової сили