з недонесеної суми. Винятком із цього правила можуть бути випадки, передбачені установчими документами. Внесення повного вкладу підтверджується свідоцтвом товариства.
Більш докладний огляд порядку руху коштів статутного фонду саме товариства з обмеженою відповідальністю пояснюється об’єктом дослідження даної роботи. Далі буде розглянуто такі питання, як порядок збільшення, зменшення статутного фонду, можливість виходу одного із учасників товариства. Робота базується на даних спільного підприємства “ Вінісін “, яке за організаційно – правовою формою являє собою товариство з обмеженою відповідальністю.
Згідно з чинним законодавством в Україні можна заснувати відкрите акціонерне товариство, закрите акціонерне товариство, товариство з додатковою відповідальністю, повне та командитне товариства.
Порядок заснування та діяльності господарських товариств регулюється Законом України “ Про господарські товариства “, який зокрема передбачає різницю між товариствами і в порядку формування статутного фонду. Так для акціонерних товариств статутний фонд є розподіленим на певну кількість акцій рівної номінальної вартості. Товариства з обмеженою або повною відповідальністю мають статутний фонд у вигляді часток, розміри яких визначаються установчими документами.
Отже, підсумовуючи вищесказане, робимо висновок, що статутний фонд є основою функціонування для будь – якого суб’єкта господарювання. Згідно Закону України “ Про підприємства “ відзначають такі джерела формування майна підприємства :
грошові та матеріальні внески засновників;
доходи, держані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;
доходи від цінних паперів;
кредити банків та інших кредиторів;
капітальні вкладення і дотації з бюджетів;
надходження від роздержавлення і приватизації власності;
придбання майна іншого підприємства чи організації;
безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян;
інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.