2. Вивчення потреб набуває великого значення в сучасній мар-кетинговій діяльності, адже концепція маркетингу передбачає виз-начення потреб як передумови виробничого процесу. Згідно з нею виробляти слід лише такі товари, які необхідні споживачам, тоді не треба докладати великих зусиль для реалізації їх

Таблиця 1 Динаміка граничної корисності платоспроможних потреб

Одиниця товару | Молоко ціна 2 г о |

Хліб ціна 1 г. о.

Гранична користність | Гранична користність на 1 г. о. | Гранична користність | Гранична користність на 1 г.о

Перша

Друга

Третя | 18

16

10 | 9

8

5 | 8

4

1 | 8

4

1

3 Потреби є вихідним пунктом розробки національної еконо-мічної, соціальної і науково-технічної політики розвинутих країн. Так, суспільні погреби е основою для прийняття рішень у найваж-ливішій для розвитку виробництва структурно-інвестиційній сфері. 3/4 комерційних нововведень у США були впроваджені вже в 70-х роках за результатами вивчення потреб ринку і тільки 1/4 — породжені стихійним Інноваційним процесом. Великі фірми врахо-вують перспективні потреби та орієнтуються на технічні й продук-тові зміни, що доступні та вигідні споживачу. В арсеналі фірм США є приблизно 20 базових методів моделювання технічних процесів з орієнтацією на споживача В країнах з розвинутою ринковою еко-номікою Існує система соціальних технологій і визначення суспіль-ної оцінки нових потреб. Починаючи з 60-х років промислове ви-робництво в США орієнтується на широку Індивідуалізацію пот-реб. Отже, в умовах сучасного ринкового господарства потреба є і вихідним пунктом, і кінцевою метою виробництва.

Виробництво в умовах адмністративно-командної системи грун-тувалося на плані і спрямовувалося на виконання плану (адже го-ловним було не те, задовольняє чи не задовольняє вироблена про-дукція потреби людей, а те, виконало чи не виконало підприємство план). Хоч формально планування повинно було грунтуватися на визначенні потреб, але фактично воно здійснювалося методом від досягнутого, бо ринковий механізм визначення потреб був відсут-ній (внаслідок державною ціноутворення). Безпосередньо ж визна-чній всю гаму суспільних потреб в рамках єдиного центру на пев-ному етапі економічного розвитку стає практично неможливим.

У кінцевому підсумку виробництво в умовах адміністративно-командної системи задовольняло суспільні потреби, проте воно за-довольняло: 1) лише вузьке коло потреб, внаслідок хронічного дефіци-ту, властивого цій системі, значна частка потреб взагалі не задоволь-нялася, 2) лише уніфіковані потреби, адже тільки останні, розраховані на забезпечення лише необхідних потреб пересічної людини, мо-жуть бути закладені в централізований директивний план.

Таким чином, виробництво в умовах адміністративно-командної системи гальмувало розвиток широкого спектру потреб, обумов-лювало обмеженість їх та уніфікацію. В свою чергу, недостатньо розвинені потреби стримували розвиток виробництва, негативно впливали на можливості економічного зростання знецінювали пра-цю; низька вар гість робочої сили обмежувала можливості для на-громадження національної о багатства, хоч і забезпечувала необ-хідні мінімальні потреби.

Наслідком низького рівня потреб було також відтворення неци-вілізованого способу споживання (надмірне вживання алкогольних напоїв у ряді регіонів та серед певних прошарків суспільства), що стало великою соціальною проблемою суспільства. Низькі потреби спустошують побут, зводять до мінімуму добровільну працю в сім'ї, сімейне дозвілля Отже, нерозвинуті потреби є результатом і при-чиною гальмування суспільною розвитку

Структура економіки України на сучасному етапі значною мі-рою орієнтована на низькі потреби Суттєво впливає на потреби глибока економічна криза, що продовжується в Україні. Низький рівень споживання більшості населення в цих умовах не забезпе-чує відтворення потреб, що вже були сформовані раніше. Наприклад, вже сформувалась потреба в творчій самостійній праці, а Існуючий рівень споживання низький Тим самим деформується, не відтворюється на належному рівні й потреба в праці такого змісту.

7. Людина як елемент продуктивних сил, суб'єкт суспільних відносин і кінцева мета виробництва

Людина як головний фактор виробництва є носієм виробничих і суспільних відносин. Продуктивні сили і виробничі відносини постійно змінюються, розвиваються. Відповідно змінюються — незмірно зростають — місце і роль людини в процесі виробництва особливо в умовах сучасною науково-технічного прогресу. З одного боку, відбувається звільнення людини від виконання певних функцій безпосередньо у самому виробництві за рахунок його ме-ханізації та автоматизації, а з другого — підвищується значення її професійної підготовки, здатності забезпечити функціонування складного технічного устаткування.

Людина як біосоціальна істота є часткою і природи, і суспільства. Вона включена у зв'язок з Іншими людьми у процесі спільної трудо-вої діяльності. Розуміння діалектичної єдності біологічного і соціаль-ного в людині має принципове значення. Якщо недооцінюється той чи інший аспект, неминучі викривлення у розвитку суспільства.

На сучасному етапі розвитку суспільства перетворювальна діяль-ність у природі досягла такого ступеня, що стала реальною загроза екологічної катастрофи. Забруднення повітря, води і землі нега-тивно позначається на житті людей, викликає тяжкі захворювання. Антропоцентристське розуміння світової цивілізації виховує у лю-дини впевненість у тому, що вона може і повинна брати від навко-лишньої природи все, що їй потрібно. А цінність природи нібито полягає лише в тому, що вона служить людині. Такий підхід при-зводить до глибокої екологічної кризи, яка ставить під сумнів збе-реження і розвиток людської цивілізації.

Саме життя вимагає відновлення і послідовного дотримання принципу гармонійного співіснування людини і природи. Людина повинна вміти відновлювати природне навколишнє середовище, будувати свої відносини з природою на нових, гуманістичних заса-дах. Тому сучасний розвиток продуктивних сил нерозривно пов'яза-ний з дальшим підвищенням освіченості людини. І інженер, і ро-бітник повинні володіти не лише технічною, а й гуманітарною куль-турою. Саме завдяки останній людина здатна до цілісного сприй-мання природи і суспільства.

Сьогодні швидкими темпами розвивається екологія — наука про збереження навколишнього середовища, яка