У нашій країні гостро стоїть проблема економічної підготовки кадрів Майже половина керівників і спеціалістів чітко не розуміють суті ринкових методів господарювання. Кожний другий Інже-нерно-технічний працівник не володіє необхідним обсягом еконо-мічних знань Особливо негативно позначилася багатолітня ізоля-ція нашої економічної освіти від світової у таких напрямах, як ме-неджмент, маркетинг, основи бізнесу, пов'язаних з оволодінням законами ринку

Водночас слід подолати відставання в реалізації досягнень нау-ки і техніки Науково-технічний прогрес як фундаментальний за-кономірний процес дає змогу суттєво розширити виробничі мож-ливості працівників, збільшуючи плідність їх зусиль. У сучасних умовах вона є могутнім фактором розвитку продуктивної сили праці

9. Гуманізація виробництва і мотивація праці

Зростання продуктивності праці й ефективності виробництва дає змогу Істотно змінювати умови праці та життя людей. Проте й те-пер залишається багато проблем, особливо екологічних. Все це ви-магає цілеспрямованої діяльності суспільства щодо створення ма-теріально-технічних, організаційно-економічних і соціальних умов для ефективної та творчої праці людини. В цьому і полягає процес гуманізації виробництва. З розвитком суспільства постійно зрос-тають і потреби самих виробників щодо освіти і культури, рівня життя, умов праці. Отже, гуманізація виробництва — це не тільки результат НТР, а й необхідна передумова реалізації її досягнень та дальшого розвитку

Сучасне суспільство відчуває органічну потребу в істинній і все-бічній гуманізації виробництва та праці. В розвинутих країнах ба-гато зроблено для поліпшення умов праці, розвитку як загальної, так і професійної освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, забезпечення людей житлом, побутовими послугами тощо

Лише відмова від залишкового принципу фінансування соціаль-ної сфери, її пріоритетний розвиток можуть забезпечити перехід до нового стану суспільства, орієнтованого на гуманістичні цінності

Гуманізація виробництва — це складна багаторівнева проблема Її розв'язання передбачає використання матеріально-технічних, організаційно-економічних і соціально-економічних факторів. Ба-зовою є зміна змісту та умов праці, яка безпосередньо пов'язана з удосконаленням техніки і технології виробництва. Наприклад, в Україні сьогодні поряд з високомеханізованим і автоматизованим виробництвом, у якому зайняті висококваліфіковані робітники і створені відповідні для їх діяльності умови, ще багато важкої фі-зичної праці, яку виконують мало- або некваліфіковані робітники Так, у промисловості важку ручну працю виконують 1/3 зайнятих, а в будівництві та сільському господарстві — 2/3 Ця малопродук-тивна, виснажлива, непрестижна праця не може дати людині мо-рального задоволення Щоб залучити робочу силу для її виконан-ня, потрібно вводити оплату її за завищеними розцінками, а також скорочений робочий день, безплатне харчування, додаткові відпустки та ін. Для усунення важкої ручної праці слід механізувати та автоматизувати виробничі процеси. Проте є такі машини, які ніби то звільняють людину від ручної праці, однак створюють для неї настільки важкі та складні умови, що їх соціальна роль зводиться нанівець. Такі машини не відповідають або санітарно-гігієнічним, або технічним вимогам безпеки, що є причиною виробничого трав-матизму і професійних захворювань. Необхідно повністю відмови-тися від випуску устаткування, яке створює несприятливі для лю-дини умови праці.

Проблема узгодження матеріально-речового й особистою фак-торів у сучасних умовах набула гострою характеру Нові машини І механізми часто висувають надмірні вимоги до людини, до її можливостей і здібностей. Разом з тим зростають І вимоги людей до знарядь і умов праці. Отже, необхідно узгоджувати вимоги людини до техніки та її функціонування і вимоги техніки до людини Проте за будь-яких обставин техніка повинна служити людині, створюва-ти всі умови для полегшення її праці І розвитку здібностей Досвід показує, що комплексне додержання правил експлуатації машин та устаткування підвищує ефективність їх функціонування на 20 відсотків, скорочує строки професійної підготовки спеціалістів на 20— ЗО відсотків і в 2—3 рази зменшує кількість нещасних випадків, аварій І катастроф.

Виникнення нових науково-технічних систем створює проблему безпеки функціонування їх. Високу потенційну загрозу становлять такі сучасні промислові об'єкти, як великі гідротехнічні споруди, могутні енергокомплекси, насамперед атомні електростанції, хімічні комбінати, ракетно-космічна техніка. Підвищує небезпеку концен-трація транспортних комунікацій на землі, воді та в повітрі тощо.

Ефективними при створенні систем безпеки є узагальнення та аналіз досвіду експлуатації різних технічних об'єктів не тільки на галузевому, а й на міжгалузевому рівні, а також математичне моде-лювання

Велике значення має вивчення світового досвіду впровадження техніки безпеки. Не одне десятиріччя Існує Міжнародна асоціація суспільної безпеки при Міжнародній організації праці Вона регулярно проводить симпозіуми і конференції, активно вивчає та обго-ворює сучасні проблеми безпеки на виробництві, щоб запобігти не-щасним випадкам та професійним захворюванням, поширює Інфор-мацію з техніки безпеки у різних галузях виробництва Участь, Ук-раїни в цій організації дає можливість використовувати набутий міжнародний досвід.

Здатність людини до праці становить частину її особистості. Поряд з економічною людині притаманна й духовна життєдіяльність. Тому на розвиток людини впливає не лише вдосконалення техніки і техноло-ги, хоч останнє і є визначальним фактором, завдяки якому посилюється процес Інтелектуалізації праці. Разом з тим зростає освіченість населення, поліпшуються соціальні умови життя, розвивається сфера куль-тури. Розвинуті країни досягли помітних успіхів у перетворенні най-маного працівника на партнера-підприємця, підвищенні заінтересо-ваності робітника у розвитку та вдосконаленні виробництва. Завдя-ки матеріальному стимулюванню робітники беруть участь у вдоско-наленні техніки і технологи, організації праці тощо. Так, спочатку в Японії, а потім у США та інших розвинутих країнах набули поширення гуртки поліпшення якості