Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах :

принцип єдності бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою , єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією , єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

принцип збалансованості – повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;

принцип самостійності – Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов’язання одне одного , а також за бюджетні зобов’язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети;

принцип повноти – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

принцип обґрунтованості – бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

принцип ефективності – при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

принцип субсидіарності – розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;

принцип цільового використання бюджетних коштів – бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями;

принцип справедливості і неупередженості – бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

принцип публічності та прозорості – Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Республіки Крим та відповідними радами;

принцип відповідальності учасників бюджетного процесу – кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

Місцеві бюджети – основна складова місцевих органів. Об’єктивна необхідність у них виникла в общині, котра з’явилася раніше, ніж держава і відігравала важливу роль в організації суспільного життя.

Окремі, властиві общині функції, викликані особливими місцевими інтересами, зберігаються і нині. Забезпечення цих інтересів – головна мета діяльності місцевої влади, що насамперед і визначає її функції , а отже, й об’єктивну потребу та закономірність функціонування місцевих фінансів.

Місцеві бюджети - це важлива фінансова категорія, основу якої становить система фінансових відносин , а саме відносини:

між місцевими бюджетами і господарськими структурами, що функціонують на певній території;

між місцевими бюджетами і населенням певної території, що складаються при мобілізації і витрачанні їхніх коштів;

між місцевими бюджетами різних рівнів із перерозподілу фінансових ресурсів;

між державним та бюджетами місцевого рівня.

Надзвичайно велику роль відіграють місцеві бюджети в економічному та соціальному розвитку певного регіону. Саме через державний і місцевий бюджети та інші ланки бюджетної системи держава здійснює свою соціальну політику, впливає на соціально-економічні відносини, забезпечує фінансування таких сфер, як культура, охорона здоров'я, соціальний захист населення, а також житлово-комунального господарства.

Органи місцевого самоврядування найтісніше пов’язані з розв’язанням проблем економічного і соціального розвитку економічного регіону. Вони найгостріше відчувають недоліки фінансової структури, зумовлені кризою в економіці та складностями функціонування фінансової системи країни.

Фінансовою базою органів місцевого та регіонального самоврядування та Органів виконавчої влади для розв’язання проблем економічного і соціального розвитку відповідного регіону є місцеві бюджети, які у перехідний період до ринкової економіки залишаються без стабільних власних надходжень.

Встановлення в Україні на початку 90 – х років інституту місцевого самоврядування, як носія місцевих інтересів, поява функцій і завдань, котрі виконуються місцевими органами влади, стали об’єктивними чинниками процесу відродження місцевих фінансів у нашій державі.

Після набуття Україною суверенітету почався процес становлення національної фінансової системи та її складової місцевих фінансів, як об’єктивної економічної реальності, властивої фінансовим системам усіх сучасних цивілізованих держав, що пов’язано з радикальною зміною концепції державної влади.

У системі місцевих фінансів з'явилися і розвиваються такі інститути, як самостійний місцевий бюджет, позабюджетні валютні та цільові фонди, комунальна власність, місцеві податки і збори, фінансові ресурси комунальних підприємств, тощо.

Правовий статус територіальної громади й органів місцевого самоврядування як головного суб’єкта фінансових відносин у сфері місцевих фінансів визначено Конституцією України.

Одним із головних фінансових фондів місцевих органів влади, за допомогою якого в основному реалізуються покладені на них функції та завдання в межах власної компетенції, зокрема такі, як соціальне обслуговування, початкова і середня освіта, дороги місцевого значення, охорона здоров'я, благоустрій, житлово – комунальне господарство, житлове будівництво, а також делеговані повноваження, визначені центральною владою, є місцевий бюджет.

Місцеві бюджети –