виконання делегованих законом повноважень. Запроваджено також норму, за якою місцевий бюджет поділяється на поточний бюджет і бюджет розвитку. Встановлено, що доходи бюджету розвитку формуються за рахунок частини податкових надходжень і коштів, залучених від розміщення місцевих позик, а також за рахунок інвестиційних субсидій з інших бюджетів.
При визначенні прогнозних показників для формування місцевих бюджетів на 2001 рік було застосовано коефіцієнт податкоспроможності адміністративно – територіальної одиниці та розміри видатків на душу населення.
Однак це ще не дало змоги розв’язати проблему самостійних місцевих бюджетів. Вона поки що багато в чому лише декларована законодавством. Дохідна частина місцевих бюджетів досі ще значною мірою залежить від перерозподілу фінансових ресурсів через державний бюджет, отже відповідно обмежуються й видатки. Поки зберігатиметься така ситуація, місцеві фінанси залишатимуться слабкими, не забезпечуватимуть виконання покладених на місцеві органи влади функцій. Важливе значення для забезпечення самостійності місцевих бюджетів мають порядок використання вільних бюджетних коштів і повноваження місцевих органів влади щодо його встановлення.
Вільні бюджетні кошти визначаються на початку бюджетного року і не враховуються при затвердженні бюджету поточного року. Вони включають :
вільний залишок коштів;
суми, додатково одержані у процесі виконання бюджету;
суми перевищення доходів над видатками в разі збільшення доходів чи економії асигнувань.
Законом “ Про бюджетну систему України “ встановлено, що вільні бюджетні кошти не можуть бути вилучені органами державної виконавчої влади вищого рівня. Рішення про використання їх приймають тільки місцеві органи державної виконавчої влади або органи місцевого самоврядування з подальшим затвердженням їх відповідними радами.
Гарантії прав щодо самостійного використання вільних бюджетних коштів збережено і Законом “ Про місцеве самоврядування в Україні “.
Але в умовах обмеженості фінансових ресурсів і дефіцитності бюджетів ( незважаючи на заборону, в ряді випадків, місцеві органи влади наважуються встановлювати нереальні обсяги доходів ) вільних бюджетних коштів, як правило не буває, і на реалізацію декларації щодо самостійності місцевих бюджетів вони майже ніякого впливу не мають.
Важливою умовою успішного функціонування бюджетної системи має стати фундаментальне поглиблення реформи бюджетних взаємовідносин між центральними та регіональними рівнями влади на основі розмежування відповідальності за розв’язання економічних і соціальних проблем країни та окремих адміністративно – територіальних утворень.
Мабуть, доцільно було б виробити такий порядок формування місцевих бюджетів, який би максимально реалізовує можливості їх впливу на економіку регіону, змушував органи державної влади на місцях та органи місцевого самоврядування, а головне, давав би їм змогу розширювати власну дохідну базу.
Досягти цього різними шляхами, але не обійтися без запровадження принципу стабільності, єдиних нормативів та розширення самостійності бюджетів усіх рівнів.
Поліпшенню роботи з виконання бюджету, посиленню впевненості у використанні наслідків від докладених власних зусиль, підвищенню реальності формування програм соціально-економічного регіону на перспективу сприяло б встановлення розмірів відрахувань від загальнодержавних податків і неподаткових платежів для збалансування бюджетів самоврядування на довготривалий період, тобто 3 - 5 років.
Визначення розмірів дотацій місцевим бюджетам для вирівнювання фінансово-економічних можливостей, що надавалися б із державного бюджету на довгостроковій основі з урахуванням гарантованого рівня витрат на соціально-економічний розвиток адміністративно – територіальних утворень, також дало б змогу досягти справедливого збалансування бюджетів самоврядування, розширити їхню самостійність.
Однак усе це певною мірою прийнятне лише для перехідного періоду. В умовах стабілізації економіки і запровадження цивілізованих ринкових відносин ефективним важелем впливу на зміцнення дохідної бази і забезпечення фінансовими ресурсами соціальної сфери може бути тільки випробуване європейськими країнами закріплення за регіонами окремих видів податків чи неподаткових платежів, які постійно і повністю надходили б до відповідного місцевого бюджету.
Посилити фінансові можливості й засоби впливу на економіку можна також за допомогою надання права органам самоврядування встановлювати місцеві податки і збори крім тих, що передбачені чинним законодавством.
Загалом треба забезпечити ефективніше використання інституту місцевих податків і зборів. Досвід застосування цих податків підтвердив, що у нинішній моделі вони не можуть відігравати суттєвого значення для формування фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування. У місцевих бюджетах вони становлять від 0,3 до 4 %.
Водночас немає сумніву, що досягти при цьому позитивних результатів дасть змогу тільки удосконалена податкова система, яка забезпечить стабільне і оптимальне оподаткування.
Тільки з вирішенням цих питань на законодавчому рівні можна буде розраховувати на підвищення ролі бюджетної системи, як на державному так і на місцевому рівнях у створенні фінансового середовища, що у свою чергу, сприятиме прискоренню розвитку ринкових відносин, забезпеченню економічної рівноваги.
2. Складання, розгляд та затвердження місцевих бюджетів.
2.1. Складання місцевих бюджетів
Формування місцевих бюджетів є процесом, який включає складання , розгляд та затвердження місцевих бюджетів. Кожен з цих етапів має певну послідовність дій, завдань та процедуру :
Прогноз доходів та видатків.
Визначення граничних обсягів видатків.
Розробка та доведення до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.
Розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам.
Аналіз показників бюджетного запиту.
Включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету.
Подання на розгляд відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад.
Схвалення проекту рішення про місцевий бюджет Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією та виконавчим органам відповідної ради.
Розгляд та затвердження місцевих бюджетів представницьким органом.
Складання місцевих бюджетів.
Важливим для складання бюджету є економічні, демографічні та фінансові чинники. Пильна увага до економічних тенденцій і вчасне реагування на них є важливою основою складання бюджету .Побудова процесу складання бюджету та управління ним не знаходяться у статичному стані. Кожного року цей процес повинен враховувати вплив економічних чинників на надходження до бюджету та політичні цілі