Необхідно мати уявлення про вірогідний рівень доходів держави, що допоможе корегувати попередні рішення стосовно видатків і податкової політики.

Демографічні тенденції безпосередньо впливають на видатки та політику уряду.

Макроекономічний прогноз є основою для визначення суттєвих аспектів, необхідних для початку бюджетного процесу. Кожен з цих аспектів, у свою чергу, потребує подальшого аналізу та спеціальних знань:

аналіз основних показників економіки;

демографічні тенденції, пов’язані з зайнятістю, та інші чинники;

грошова маса та інші монетарні аспекти;

інфляція взагалі та в окремих галузях;

тенденція заощаджень та інвестицій;

державний борг;

основні події, що впливають на економіку;

прогноз надходжень;

потенційний дефіцит бюджету при різних варіантах бюджету;

структура планування державного боргу та управління ним;

розуміння основних фінансових ризиків.

Прогнози надходжень і видатків є фактичним початком процесу складання бюджету.

Оскільки прогнози надходжень ґрунтуються на багатьох змінених і невизначених величинах, вони завжди будуть деякою мірою неточними. Важливими економічними змінними величинами є :

валовий внутрішній продукт номінальний;

темп економічного росту (валовий національний продукт і валовий внутрішній продукт );

рівень цін ( індекс споживчих цін, індекс цін виробників );

обмінний курс гривні до долара США;

рівень безробіття;

відсоткові ставки;

грошові доходи населення;

індекс реальної зарплати робітників і службовців.

Відповідно Бюджетного Кодексу України до проекту Закону України “ Про Державний бюджет України на 2002 рік “ вперше додано матеріали, які визначають пріоритети бюджетної політики уряду на середньострокову перспективу та основні програмні макропоказники економічного і соціального розвитку України до 2005 року ( таблиця 1 ).

Оцінки надходжень здійснюються на кілька років відповідно до структури середньострокового бюджету.

Прогноз видатків бюджету на макрорівні складається на основі економічних припущень . Зазвичай він робиться для великих існуючих функцій, таких як охорона здоровя, освіта, соціальний захист та соціальне забезпечення. Часто це робиться з метою прогнозування видатків згідно з діючим законодавством. Рівень витрат є важливим чинником при розробці оцінок видатків.

Оцінки видатків на основні програми часто впливають на політичні рішення уряду, що приймаються на початку бюджетного процесу .Проте, більшість міністерств роблять оцінки витрат того чи іншого виду, коли здійснюють розробку своїх бюджетних запитів.

Встановлення урядом конкретних цілей і завдань поліпшує якість інформації, аналізу та прийняття рішень у бюджетному процесі.

Процес розробки політики повинен починатися раніше процесу складання бюджету.

Політичні рішення щодо формування головного фінансового плану держави знаходять своє відображення у формі Послання Президента, постанови Кабінету Міністрів, Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Встановлення політичних пріоритетів під час процесу складання бюджету є головним чинником визначення бюджетного обсягу видатків для програм / функцій.

Політичний процес має однаково важливе значення для визначення як скорочення, так і збільшення видатків.

Законодавчою базою для побудови на 2002 рік між бюджетних відносин є Конституція України, Бюджетний Кодекс України, Послання Президента України до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України від 31 травня 2001 року “ Про основні напрямки бюджетної політики на 2002 рік “, Указ Президента України “ Про Концепцію державної регіональної політики “ від 25 травня 2001 року № 341 / 2001 року, постанова Верховної Ради України від 21 червня 2001 року № 2543 – ІІІ “ Про основні напрямки бюджетної політики на 2002 рік “ та постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2001 року № 590 “ Про основні засади складання проекту Державного бюджету України на 2002 рік” інші нормативно – правові акти, що не суперечать базовому бюджетному законодавству.

Відповідно до ст. 75 9 частина 8 ) Бюджетного кодексу після ухвалення закону про Державний бюджет України в другому читанні Міністерство фінансів доводить Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад положення та показники між бюджетних відносин ( обсяги між бюджетних трансфертів для відповідних бюджетів та текстові статті, що визначають особливості між бюджетних відносин на наступний бюджетний період ).

Бюджетна політика – це заяви, зроблені політиками для конкретизації їхньої філософії фінансового управління. У широкому розумінні політика – це офіційна позиція органів місцевого самоврядування для підтримки реалізації фінансових цілей. Політика створює рамки для фінансового управління і спрямовує фінансистів у веденні фінансових справ органів місцевого самоврядування.

Важливим документом, що визначає бюджетну політику на місцевому рівні є програма економічного та соціального розвитку відповідної адміністративно – територіальної одиниці.

У програмі економічного та соціального розвитку відповідної адміністративно – територіальної одиниці на наступний рік повинні бути відображені :

аналіз соціально - економічного розвитку відповідної адміністративно – територіальної одиниці за попередній і поточний роки та характеристика головних проблем розвитку її економіки та соціальної сфери;

стан використання природного, виробничого, науково – технічного та трудового потенціалу, екологічна ситуація;

можливі шляхи розв’язання головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери;

цілі та пріоритети економічного та соціального розвитку в наступному році;

система заходів органів місцевого самоврядування щодо реалізації соціально – економічної політики з визначенням термінів виконання та виконавців;

основні показники економічного та соціального розвитку адміністративно – територіальної одиниці ( по кожному напрямку );

дані про отримання та використання доходів від розпорядження об’єктами права комунальної власності, ефективності використання об’єктів права комунальної власності, показники розвитку підприємств та організацій, що є об’єктами права комунальної власності.

Поточна бюджетна політика визначає обсяг бюджету, балансові показники, обсяг резервного фонду і розподіл ролей між різноманітними бюджетними чинниками.

Плануючи бюджет, посадові особи органів влади та місцевого самоврядування обмежені законами, статусами міст, іншими нормативними актами, але й за цих