Цей показник розраховується за формулою:
Кзав. = О : Р
Кзав. на початок звітного періоду = 2290,5 : 11155,5 = 0,205
Кзав. на кінець звітного періоду = 3824,0 : 4999,27 = 0,76.
В даному випадку на 1 грн. реалізованої продукції в кінці звітного періоду припадає 76 коп., а на початок звітного періоду лише 20 коп. Ми бачимо, що в порівнянні з початком звітного періоду коефіцієнт завантаження покращився на 0,55.
Тривалість одного обороту в днях (або швидкість обороту) визначається як відношення кількості днів у розрахованому періоді (квартал – 90 днів, рік – 360 днів) і кількості оборотів обігових коштів за той самий період. Формула цього показника така:
д = Д : Ко
де: д – тривалість 1 обороту в днях;
Д – кількість днів у розрахунковому періоді;
Ко – кількість оборотів.
д на початок звітного періоду = 360 : 4,8 = 75 (дн.)
д на кінець звітного періоду = 360 : 1,3 = 276,9 (дн.).
Порівнявши результат цього показника на початку і в кінці звітного періоду можна сказати, що він погіршився, так як тривалість одного обороту на кінець звітного періоду становить на 2019 дні довше, ніж на початок. Отже, оборотні кошти довше перебувають в обігу, що уповільнює діяльність підприємства.
Період обігу коштів (фінансовий цикл рис.) можна скорочувати шляхом зменшення: 1) періоду обігу товарно-матеріальних цінностей за рахунок організації швидшого виробничого процесу та відвантаження продукції; 2) періоду обігу дебіторської заборгованості за рахунок прискорення розрахунків; 3) подовження періоду обігу кредиторської заборгованості (сповільнення розрахунків за придбані ресурси). Скорочення періоду тривалості фінансового циклу слід здійснювати доти, поки не настане збільшення собівартості продукції і скорочення виручки від реалізації.
ВИРОБНИЧИЙ ЦИКЛ
Період обігу ТМЦ, незавершеного Період обігу
виробництва та готової продукції дебіторської
заборгованості
Період обігу
кредиторської ФІНАНСОВИЙ ЦИКЛ
заборгованості
Рис. Моделювання періоду обігу коштів.
Коефіцієнт ефективності оборотних коштів розраховується за формулою:
Ке = П : О , де Ке – коефіцієнт ефективності.
Ке на початок звітного періоду = 6876,7 : 3824,0 = 1,7
Ке на кінець звітного періоду = 5353,7 : 2290,5 = 2,34
Цей показник характеризує скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів. Що він більший, то ефективніше використовуються оборотні кошти. Коефіцієнт ефективності показує, що доля прибутку, яка припадає на одну гривню в порівнянні з минулим на 0,64, а значить і оборотні кошти в кінці звітного періоду використовуються підприємством менш ефективно. Цей коефіцієнт характеризує наявність власних оборотних коштів, необхідних для фінансової стабільності підприємства. Це означає, що підприємство відчуває нестачу коштів для підтримки своєї стабільності.
Поліпшення використання оборотних коштів підприємства і підвищення ефективності виробництва можна досягти через:
скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей у зв’язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв’язки з постачальниками;
прискорення обертання оборотних коштів за рахунок реалізації непотрібних, залежалих товарно-матеріальних цінностей.
Поліпшення використання оборотних коштів вивільняє їх.
Унаслідок прискорення оборотності фінансових (грошових) коштів зменшується потреба в них, відбувається процес вивільнення цих коштів з обороту. Розрізняють абсолютне (зменшення потрібної суми коштів) та відносне (реалізація більшої кількості продукції за фіксованої суми коштів завдяки поліпшенню їхнього використання) вивільнення грошових коштів з обороту, яке розраховується за формулою:
О = (д1 – д0) * Р1 : Д,
(д1 – д0) - тривалість 1 обороту коштів у днях у звітному та минулому періодах;
Р1/Д - сума 1-денної реалізації у звітний період.
О = (276,9 – 75) * 4991,27 : 360 = 2804,39 (тис. грн.)
Отже, можна зробити висновок, що внаслідок погіршення оборотності коштів на КП “ОМІ” в кінці звітного періоду по відношенні до початку звітного періоду, підприємству необхідно для покращення ситуації, що склалася та підвищення результатів своєї фінансової діяльності вдатися до залучення оборотних коштів у сумі 2804,39 тис.грн.
З-поміж доходів для підвищення ефективності використання оборотних коштів чільне місце належить оптимізації виробничих запасів. Саме з оптимізацією зв’язані найбільші резерви скорочення запасів на підприємствах, особливо з матеріаломістким виробництвом. Зменшення тривалості виробничого циклу на таких підприємствах усього на один день дає змогу зменшити обсяг незавершеного виробництва на суму понад 2 млн.грн. Якщо ж прискорити реалізацію продукції також на один день, то можливе вивільнення оборотних коштів становитиме приблизно 1/3 обсягу залишків готової продукції на складах підприємств.
Організація обігових коштів підприємств галузей промисловості залежить від стану економіки та використання обігового капіталу кожним окремим підприємством, а ефективність такого використання проявляється у швидкості оборотності обігових коштів. Узгодженість процесу обігу коштів на кожній із трьох стадій процесу виробництва є основою підтримання стабільного фінансового стану підприємства.
Методика розрахунку фінансової потреби підприємства полягає у визначенні мінімальної суми грошових коштів, необхідної для продовження операцій підприємства і своєчасного вибору методів фінансування. Цю мінімальну суму грошових коштів ми розрахуємо, використавши показники оборотності, які ми розрахували вище. Без надійної методики оцінювання фінансової потреби підприємство може залишитися без достатніх коштів для оплат процентів за кредит, рахунків постачальників, орендної плати, комунальних послуг тощо. Підприємству може загрожувати банкрутство, якщо воно не в змозі оплатити свої договірні зобов’язання, наприклад, проценти за кредит. Тому відсутність необхідного фінансового планування може призвести до втрати ліквідності, а потім до банкрутства, навіть якщо всі його активи разом з неліквідами значно перевищують заборгованість.
Успішну діяльність і постійну платоспроможність підприємству неможливо гарантувати лише за рахунок прибуткових проектів та збільшення об’ємів продажу продукції. “Криза ліквідності”, тобто нестаток засобів для сплати по фінансових зобов’язаннях, завжди загрожує підприємству. Тому керівництво підприємства обов’язково