таких курсових різниць дає змогу уникнути завищення або заниження коштів у процесі операційної діяльності підприємства внаслідок переоцінки неопераційної дебіторської або кредиторської заборгованості в іноземній валюті. Дані для відображення цієї суми у формі 3 беруть з приміток до звіту про фінансові результати, де зазначається, що дохід від курсових різниць, пов’язаних з перерахунком коштів у іноземній валюті.
Отже, прибуток від нереалізованих курсових різниць в суму 29,9 тис.грн. (примітки до фінансових звітів) ставимо в графу “Надходження” по рядку 040.
збиток (прибуток) від неопераційної діяльності, тобто на збитки і прибутки від володіння (дивіденди, відсотки) фінансовими інвестиціями та від їх реалізації – продаж основних засобів нематеріальних активів та інших довгострокових активів. Інформація за даною статтею також відображається в примітках до звіту про фінансові результати. Тоді прибуток від неопераційної діяльності в сумі 794,0 тис.грн. ставимо в графу “Надходження” по рядку 050.
Витрати на сплату відсотків, нарахованих протягом звітного періоду. Так, у звіті про рух коштів передбачено окрему статтю “Сплачені відсотки”, що відображає витрату коштів на сплату відсотків за фінансовими зобов’язаннями. Нараховані відсотки, які зменшують прибуток, але можуть не збігатися із сумою реально сплачених відсотків, необхідно додати до операційного прибутку. Необхідна інформація до цієї статті подається в примітках до фінансового звіту (примітка № 6, стаття “Відсотки за позиками”). Так витрати на сплату відсотків у сумі 10,1 тис.грн. відображаємо у графі “Надходження” по рядку 060.
Отже одержуємо прибуток від операційної діяльності до зміни в чинних оборотних активах (рядок 070), він дорівнює:
3306,3 + 190,5 + 29,9 + 794,0 +10,1 = 4333,4
Далі, в процесі аналізу руху коштів необхідно визначити кошти від операційної діяльності з урахуванням змін в оборотних активах підприємства. Для цього необхідно проаналізувати 2-й розділ балансу “Оборотні активи”.
Так, зменшення оборотних активів (баланс ф. № 1) на суму 905,8 тис.грн. ставимо в графу “Видаток” по рядку 080.
Відраховуються з прибутку від операційної діяльності й витрати майбутніх періодів, суму яких відображено в 3 розділі активу балансу. Цю інформацію заносять у звіт про рух коштів (рядок 090). У графі “надходження” відображається зменшення, а в графі “видатки” – збільшення у складі витрат майбутніх періодів.
У нашому випадку це зменшення витрат майбутніх періодів на суму 0,4 тис.грн., тому цю суму відображаємо в графі “Видаток” по рядку 090.
Далі аналізуються зміни в складі поточних операційних зобов’язань (ф. 3, рядок 100). З метою аналізу змін у складі поточних активів необхідно користуватись інформацією балансу в 4-му розділі “Поточні зобов’язання”, а також у примітках до балансу. У графі “надходження” відображається зменшення, а в графі “видаток” – збільшення у статтях розділу балансу “Поточні зобов’язання” (крім статей “Короткострокові кредити банків”, “Поточні зобов’язання за рахунками з учасниками” та інших зобов’язань, не пов’язаних з операційною діяльністю). Зростання кредиторської заборгованості протягом звітного періоду означає лише нарахування заборгованості, а не фактичну витрату коштів. Отож, суму збільшення кредиторської заборгованості слід додати до прибутку від операційної діяльності. Зменшення відраховується з операційного прибутку, бо зменшення суми кредиторської заборгованості означає, що у звітному періоді було погашено не лише кредиторську заборгованість, нараховану в цьому періоді, а також і певну частину заборгованості за попередній період.
Тому збільшення поточних зобов’язань на 30,8 тис.грн. ставимо в графу “Надходження” по рядку 100.
І нарешті інформацію про збільшення (зменшення) доходів майбутніх періодів для відображення у формі 3 беруть з балансу (розділ 5 “Доходи майбутніх періодів”). Так у нашому прикладі доходи майбутніх періодів зменшились на суму 0,4 тис.грн. Ця сума буде зменшувати кошти від операційної діяльності і відображається у формі 3 рядок 110 по графі “Видаток”.
Розрахувавши і проаналізувавши суми на всіх названих вище статтях, можна перейти до визначення загальної суми коштів від операційної діяльності.
Отже, грошові кошти від операційної діяльності (ряд. 120) дорівнюють:
4333,4 – 905,8 – 0,4 + 30,8 – 0,4 = 3457,6 (тис.грн.)
Оплачені відсотки – 10,1 тис.грн. та податки на прибуток – 1123,1 тис.грн. (примітки до фінансових звітів) ставимо в графу “Видаток” по рядках 130 та 140 відповідно.
Для визначення чистого руху грошових коштів від операційної діяльності необхідно відрахувати сплачені відсотки і сплачений податок на прибуток (рядки 130 і 140 ф. 3), тобто в нашому випадку чистий рух коштів до надзвичайних подій (ряд. 150) дорівнює:
3457,6 – 10,1 – 1123,1 = 2324,8 (тис.грн.)
і відображається в графі “Надходження”.
Оскільки не було руху коштів від надзвичайних подій, чистий рух коштів до надзвичайних подій дорівнюватиме чистому руху коштів від операційної діяльності (рядок 170).
Наступним етапом аналізу є визначення і аналіз руху коштів від інвестиційної діяльності.
Інвестиційна діяльність, як відомо, це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошей (коштів).
Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін в статтях розділу балансу “Необоротні активи” та в статті “Поточні фінансові інвестиції”. Результати такого аналізу відображаються на відповідних статтях 20го розділу звіту про рух коштів (ф. 3).
Стаття “Інші надходження” (ряд. 230) відображає надходження коштів від повернення авансів та позик наданих іншим сторонам, надходження коштів від ф’ючерсних та форвардних контрактів, ???, контрактів “своп”. У нашому прикладі інші надходження становлять 83,2 тис.грн. і ставимо їх у графу “Надходження”.
У графу “Видаток” з балансу та з приміток до фінансових звітів у рядок 240 переносимо 37,9 тис.грн. (“Придбання фінансових інвестицій”) та у рядок 250 –