Чистий рух коштів у результаті інвестиційної діяльності до надзвичайних подій дорівнює:

83,2 – 37,9 – 2962,8 = - 2917,5 (тис.грн.).

Отже, отримано збитки на суму 2917,5 тис.грн., які відображаються у звіті про рух грошових коштів у графі “Видаток” по рядку 280.

Руху коштів від надзвичайних подій немає, тому чистий рух коштів від інвестиційної діяльності дорівнює збитку в сумі 2917,5 тис.грн. (ряд. 300).

Наступним етапом аналізу звіту про рух коштів є визначення руху коштів внаслідок фінансової діяльності, тобто аналізу 3 розділу звіту.

Для цього необхідно аналізувати зміни у статтях балансу розділу “Власний капітал” та статтях, пов’язаних із фінансовою діяльністю, наведених у 2 розділі балансу “Забезпечення наступних витрат і платежів”, 3 розділі “Довгострокові зобов’язання”, розділі 4 “Поточні зобов’язання”. Це, зокрема, статті:

“Короткострокові кредити банків” (рядок 500);

“Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями” (рядок 510);

“Поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками” (рядок 590).

Розглянемо і проаналізуємо зміст окремих статей 3-го розділу звіту про рух грошових коштів.

На статті “Надходження власного капіталу” (ряд. 310 ф. 3) відображають надходження коштів від розміщення акцій та інших операцій, які ведуть до збільшення власного капіталу (у нашому прикладі – 763,5 тис.грн.).

Стаття “Отримані позики” (ряд. 320 ф. 3) показує надходження коштів унаслідок утворення боргових зобов’язань (позик, векселів, облігацій, а також інших видів короткострокових і довгострокових зобов’язань, не пов’язаних з операційною діяльністю). У нашому прикладі – 448,8 тис.грн.

Стаття “Інші надходження” (ряд. 330 ф. 3) відображає суму коштів, які пов’язані з фінансовою діяльністю.

Стаття “Погашення позик” (ряд. 340 ф. 3) має відображати виплати грошових коштів для погашення позик. У нашому прикладі ця сума становить 587,6 тис.грн.

Чистий рух коштів у результаті фінансової діяльності до надзвичайних одій дорівнює:

763,5 + 448,8 – 587,6 = 624,7 (тис.грн.)

і являє собою отримані прибутки (ряд. 370).

Через відсутність руху коштів від надзвичайних подій чистий рух коштів від фінансової діяльності дорівнює прибуткам у сумі 624,7 тис.грн.

Чистий рух коштів за звітний період становить:

2324,8 – 2917,5 + 624,7 = 32,0 (тис.грн.) (ряд. 400).

Сума 32,0 тис.грн. ставиться в графу “Надходження”. Загальне відхилення грошових коштів по балансу дорівнює:

121,6 – 114,8 = 6,8 (тис.грн.).

Різниця 25,2 тис.грн. (32,0 – 6,8) являє собою вплив зміни валютних курсів на залишок коштів і переноситься у графу “Видаток” по рядку 420.

Отже, наведені розрахунки свідчать про те, що в результаті операційної діяльності до КП “ОМІ” надійшло 2324,8 тис.грн., а в результаті інвестиційної діяльності чистий рух грошових коштів являє собою видатки в сумі 2917,5 тис.грн., а в результаті фінансової діяльності чистий рух коштів являє собою прибутки у сумі 624,7 тис.грн.

Тому загальне відхилення по грошових коштах з урахуванням впливу зміни валютних курсів на залишок коштів складає 6,8 тис.грн. Таким чином, на кінець року сума грошових коштів збільшилася на 6,8 тис.грн. Керівництву слід звернути увагу на хід інвестиційної діяльності підприємства.

Виходячи з вищенаведеного можна зробити висновок, що аналіз руху грошових коштів за непрямим методом дає можливість зробити більш обґрунтовані висновки про те, в якому обсязі та з яких джерел були отримані грошові кошти, що надійшли; які основні напрями використання; чим пояснюється розбіжність величини отриманого прибутку і наявності грошових коштів. Дані можуть порівнюватися в динаміці за ряд періодів на основі одного або декількох звітів.

ПРИПЛИВ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ ВІДТІК

Схема грошових потоків підприємства

Шляхи вдосконалення аналізу надходження грошових коштів.

Управління оборотним капіталом підприємства

Серед тієї низки проблем, які змушені розв’язувати сучасні українські підприємства, чільне місце посідає проблема ефективного управління оборотним капіталом.

Основним завданням обігових коштів є забезпечення безперервності процесу виробництва. Обіговим коштам належить особливе місце у структурі підприємства, бо переважно вони зумовлюють стійкий фінансовий стан, кредитоспроможність, інвестиційну принадність суб’єкта господарювання.

На мою думку, необхідною умовою для підвищення ефективності використання обігових коштів є продумане економічне визначення потреби в них, тобто визначення такого їх оптимального розміру, який би при мінімальному запасі забезпечив безперервне виробництво. У цьому полягає суть нормування обігових коштів, основною особливістю якого в умовах ринку є те, що воно має розглядатися не лише як економічний метод обчислення необхідного розміру обігових коштів, а переважно як спосіб виявлення й мобілізації на кожному підприємстві внутрішніх резервів підвищення ефективності виробництва. Слід зазначити, що останнім часом на підприємствах України нормуванню обігових коштів не приділяють уваги, хоч зарубіжний досвід (Німеччина, Франція, Японія) переконує у необхідності його проведення.

Планування потреби в оборотному капіталі дуже важливе, адже правильне співвідношення розміру обігових коштів з обсягом виробництва має принципове значення для нормального виробництва та реалізації продукції.

Ефективне управління оборотним капіталом передбачає вибір і здійснення певної фінансової політики. Суть такої політики полягає в пошуку оптимальної величини та оптимальної структури обігових коштів.

З позиції повсякденної діяльності однією з найважливіших фінансово-господарських характеристик підприємства є його ліквідність. Втрата ліквідності може призвести не лише до додаткових витрат, а й до періодичних зупинок виробничого процесу.

Так, я дослідила взаємозв’язок між ризиком втрати ліквідності та рівнем власного оборотного капіталу (див. графік ).

Ступінь ризику

Рівень

власного

Низький Середній Високий оборотного

капіталу

Графік Ризик втрати ліквідності та рівень власного

оборотного капіталу.

Графік ілюструє ризик втрати ліквідності при високому та низькому рівнях власного оборотного капіталу. Під середнім рівнем оборотного капіталу розуміється значення нормативу власних обігових коштів.

На мою думку, якщо грошові засоби, дебіторська заборгованість і виробничо-матеріальні запаси підтримуються на досить низьких рівнях, то ймовірність неплатоспроможності чи нестачі коштів для здійснення рентабельної