прискорила і посилила процес концентрації капіталу та ріст монополій. Чим глибше становилась криза перевиробництва, тим більший обсяг випущеної продукції залишавсь на внутрішньому ринку нерозпроданим, тим жорсткіше велась боротьба між чехословацькими капіталістами за збут товарів на внутрішньому ринку. В монополізації виробництва і збуту товарів внутрі країни чехословацькі промисловці і банкіри бачили засіб боротьби з німецькими та іншими конкурентами на зовнішніх ринках, тому що підтримування високих цін в Чехословаччині дозволяло їм вести експорт товарів за бросовими цінами, в порядку демпінгу.
Про ріст концентрації капіталу і підкоренні виробництва фінансовій олігархії свідчать наступні дані: число акціонерних товариств протягом 1929-1933 років майже не змінилось, але їх акціонерний капітал збільшивсь з 7.7 млрд. до 8.9 млрд. крон. Середній розмір капіталу акціонерного товариства зріс з 5.9 млн. крон в 1929 році до 6.6 млн. крон в 1933 році.
Проходив перерозподіл капіталу між акціонерними товариствами, збагачення крупних монополістичних об’єднань. Крупні компанії ( з капіталом вище 10 млн. крон кожна) складали в 1929 році 12% акціонерних товариств і володіли 61% акціонерного капіталу, в 1933 році ці компанії складали 7% всіх акціонерних товариств і зосереджували 67% капіталу.
Капітал акціонерних товариств вкладавсь головним чином в промисловість. П’ять галузей промисловості – гірничодобувна, металічна, текстильна, хімічна і харчова – поглинали майже 2/3 всього акціонерного капіталу. В роки кризи відбувавсь притік капіталів в хімічну, гірничодобувну, керамічну і харчову промисловість. Спостерігаючи відтік капіталу з металічної, текстильної, швейної промисловості, а також із сільського господарства, в яке і без того були вкладені мізерні капітали. [31, 207-210].
Концентрація капіталу проходила таким чином, що посилилась гегемонія чеського капіталу. В Чехії і Моравії було зосереджено більшість крупних акціонерних товариств (з капіталом більше 10 млн. крон) і 90% всіх капіталів цієї групи товариств. Використовуючи свої позиції в економіці і державному апараті, чеський фінансовий капітал витісняв німецькі, словацькі, угорські та інші угрупування фінансового капіталу і в інших частинах країни.
Процес концентрації виробництва і торгівлі доповнювавсь і прискорювавсь концентрацією банківського капіталу. За 1929-1933 роки число банківсько-кредитних установ в Чехословаччині зменшилось з 144 до 109. Дрібні та середні банки в Словаччині та Закарпатті терпіли банкрутства і ліквідовувались або поглинались крупними банками. Число комерційних акціонерних банків, зосереджених в чеських землях, залишалось незмінним з квітня 1930 року – після того як Празький кредитний і Чеський торговий банки, виявившись на грані банкрутства, вирішили злитись з Англо-чехословацьким банком. На долю 23 комерційних банків, які в 1933 році складали більше 1/5 всіх банківських установ Чехословаччини, приходилось майже 4/5 всього банківського капіталу.
За роки кризи значне місце займало угрупування фінансового капіталу, очолюване Живностенським банком. В 1933 році на долю цього банку припадала 1/5 частина капіталів і більше четвертини чистих прибутків всіх комерційних акціонерних банків. Разом з Чеським обліковим банком Живностенський банк володів в 1929 році вже 32% капіталу і 45% чистих прибутків цих банків. [9, 197-199].
В той же час розширивсь вплив і найбільш потужного конкурента угрупування Живностенського банку – фінансового угрупування аграрного капіталу, очолюваного Аграрним і Моравським банками. Вони включили в свою сферу Англо-чехословацький та Празький кредитний і Чеський торговий банки, що об’єднались з ним.
Для всіх угрупувань акціонерних банків в роки кризи було характерно зменшення власних капіталів. Падіння акціонерного капіталу було більш різким у банків з німецьким капіталом.
Посилення гегемонії чеського фінансового капіталу викликало перерозподіл прибутків між банками. В 1929 році норма банківського прибутку в чеських комерційних банків була нижче норми банківського прибутку в змішаних і німецьких банків. В 1933 році норма банківського прибутку в змішаних і німецьких банків стала нижче норми прибутку чеських комерційних банків. Це свідчило про зміни в співвідношенні сил між чеським та німецьким капіталом. Переможцем виходив чеський капітал, який витісняв свого конкурента по всіх лініях. Разом з цим з цією боротьбою спостерігалось і співробітництво деяких груп німецького фінансового капіталу з чеським. Прикладом такого співробітництва служать взаємовідносини між Живностенським і Чеським обліковим банком, в якому велику роль відігравав німецький капітал. [9, 198].
Посилення впливу чеського фінансового капіталу сприяла і централізація фінансово-кредитних установ в Словаччині і Закарпатті. Головну роль відігравав Банк чехословацьких легіонів – Легіобанк, тісно зв’язаний з Градом. До початку 1933 року 44% всіх банківських капіталів в Словаччині перейшло під контроль Легіобанку, Живностенського банку та інших банків, які знаходились в Чехії та Моравії. На долю словацьких кредитних установ приходилось 38%, на долю місцевих угорських і німецьких – 18% банківських капіталів Словаччини.
Економічна криза дала поштовх розвитку в країні картелів. В 1931 році налічувалось 104 картелі, а на початку 1933 року їх було біля 130. По числу картельних угод Чехословаччина в той час займала третє місце серед капіталістичних країн. Чехословацькі капіталісти брали участь в 46 міжнародних картелях. До початку 1933 року картелі охопили 70% виробництва.
Ріст чисельності в впливу картелів були обумовлені посиленням концентрації виробництва. Високою була концентрація в металопромисловості, більша частина якої виявилась під контролем двох монополій – концерну Шкоди і Чесько-моравського комбінату Кольбен-Данек, кожний з яких поглинув ряд крупних підприємств. [9, 199].
Перебуваючи на становищі монополістів, картелі утримували і в ті роки кризи високі ціни на внутрішньому ринку, які були одним з головних джерел монопольних надприбутків (до 40% і більше від вкладеного капіталу).
За рахунок високих цін на внутрішньому ринку чехословацькі монополії експортували товари за бросовими цінами. Скляний