Суть експортно-імпортних операцій

Експортно-імпортні операції складають основу зовнішньоторгової діяльності держав. Зовнішня торгівля представляє собою торгівлю однієї країни з іншими країнами, що складається із ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів. В основі зовнішньої торгівлі, як розвинутої сфери товарного обміну лежить міжнародний поділ роботи. Розширення міжнародної спеціалізації і кооперації приводить до лібералізації зовнішньої торгівлі. Відміна кількісних обмежень імпорту і суттєвому зниженню митних.

Держава здійснює економічне і адміністративне регулювання зовнішньої торгівлі, що забезпечує захист національних виробників від іноземних конкурентів і здійснюючи вплив на об’єм і структуру зовнішньоторгового обороту. Важливим економічним регулятором зовнішньої торгівлі являються митні тарифи.

Митні тарифи – це систематизований перерахунок митних , якими обкладаються товари при імпорті чи експорті з неї. Митний тариф являє собою один із джерел постування ресурсів в державний бюджет. Митний тариф звичайно використовується на національному рівні, але можуть використовуватись і загальні для ряду країн, які об’єднались в торгово-економічну групу. Митні тарифи будуються на основі товарних класифікаторів, що містять перерахунок товарів, розподілених по підгрупах в відповідності з визначеними призначеннями.

Нетарифні міри регулювання зовнішньої торгівлі:

Ліцензування.

Ліцензійна система передбачає, що держава через спеціально уповноважене відомство видає дозвіл на зовнішньоторгові операції з визначеними тарифами.

Контингенти (чи квоти) – це обмеження в ціні чи фізичному виразі, що вводяться на імпорт і експорт визначених товарів на встановлений період часу.

Організація експортно-імпортних операцій.

Торгові організації і підприємства зовнішньоторгові операції можуть здійснювати по власній ініціативі чи ініціативі вищестоящих органів (об’єднань, асоціацій) і інших підприємств, що займаються організацією зовнішньоторгових операцій, шляхом укладання контрактів з іноземними фірмами.

В практиці зовнішньоторгових операцій використовуються такі форми економіко-фінансових зв’язків між експортерами і імпортерами товарів, як бартер, кліринг, розрахунок в ВКВ.

Бартер – договір, що передбачає обмін визначеної кількості товару на обумовлену кількість другого товару.

Кліринг – це система безготівкових розрахунків, заснована на зарахуванні взаємних вимог і обов’язків.

Розрахунок в вільно конвертуючій валюті, дозволяє експорту використовувати виручку в ВКВ для розрахунків з любою другою державою при двосторонніх зовнішньоторгових зв’язків.

Організація зовнішньоторгових операцій включає в себе слідуючи етапи:

вивчення зовнішнього ринку і його коньюктури;

формування експортних ресурсів для їх реалізації на зовнішньому ринку;

пошук і вибір контрагента для укладання контракту;

заключення і виконання контракту.