Що стосується об’єму реалізованого газу, то його величина у вартісному вираженні зросла на 71,2% в період 1995-1997 рр., хоча у натуральному вираженні значення об’єму коливалось ( у 1996 році – на 1584,3 млн. м3 менше ніж 1995 році, а в 1997 р. об’єм реалізованого газу перевищив на 1394,3 млн. м3 величину 1995 року).

Причини таких змін об’єму реалізованого газу як в натуральному, так і вартісному вираженні були пояснені в пункті 3.1.

Використовуючи дані таблиці 3.2.1. проведемо розрахунок основних показників ефективності використання ОВФ, та зокрема їх активної частини.

За формулою (2.3.1) загальна фондовіддача ОВФ у 1995 році становила:

у натуральному вираженні:

тис. м3 / грн.

у вартісному вираженні:

грн. / грн.

Отже, як свідчать розрахунки на ДП “Львівтрансгаз” на 1 грн. вартості ОВФ приходиться 0,0089 тис. м3 добутого природного газу, або 0,788 грн. продукції.

Значення є невисокими. Оскільки фондовіддача знаходиться в прямій залежності від таких показників в структурі основних фондів як вік і якість обладнання (з ростом віку машин скорочується ефективний фонд часу їх роботи в році), степінь використання виробничих виробничих потужностей (слід покращувати показники екстенсивного і інтенсивного навантаження обладнання), технічні характеристики обладнання. Ефективним фактором підвищення фондовіддачі є також вдосконалення технологічного процесу.

На рівень і динаміку фондовіддачі найбільше впливає та структура основних фондів, в якій підтримується раціональне співвідношення її частин з переважанням активних елементів. Між величиною питомої ваги активної частини основних фондів і фондовіддачею існує кореляційна залежність, причому, як буде видно з наведених нижче розрахунків, із збільшенням частки активних основних фондів зростає і фондовіддача.

Так, у 1995 році фондовіддача становила:

в натуральному вираженні:

тис. м3 / грн.

у вартісному вираженні:

грн. / грн.

Оскільки різниця між загальною фондовіддачею та фондовіддачею активної частини основних фондів досить мала, значить вартість пасивної частини основних фондів (будівлі, споруди) невелика і основу становлять передавальні пристрої (газопроводи).

За формулою (2.3.4) розрахуємо показник. обернений до фондовіддачі, фондоємність Фє.

Так, станом на 1995 р. фондоємність становила:

в натуральному вираженні:

Фє = 11,23 грн. / тис. м3 ,

у вартісному вираженні:

Фє = 1,27 грн./грн.

Отже, на 1 грн. реалізованої продукції припадає 1,27 грн. вартості

основних фондів підприємства. а на 1000 м3 – 11,23 грн.

Результати розрахунків для решти років наведені в таблиці 3.2..

Таблиця 3.2.2.

Показники ефективності використання основних

виробничих фондів на ДП “Львівтрансгаз” за 1995 – 1997 роки.

Показники | Роки

1995 | 1996 | 1997

т.м3/грн. | грн./грн. | т.м3/грн. | грн./грн. | т.м3/грн. | грн./грн.

1. Фв | 0,089 | 0,788 | 0,08 | 1,12 | 0,085 | 1,23

2. Фв ак | 0,12 | 1,1 | 0,11 | 1,48 | 0,115 | 1,65

3. Фє | 11,23 | 1,27 | 12,5 | 0,89 | 11,76 | 0,81

Оскільки ефективність використання основних фондів впливає на рівень прибутку підприємства, а значить і на рівень балансової рентабельності, то покращення показників ефективності використання ОВФ сприяє збільшенню рівня рентабельності підприємства.

Одним з головних напрямків покращення використання основних фондів на магістральному транспорті газу є збільшення діаметрів магістральних газопроводів, робочих тисків, при яких транспортується газ, а також систематичне укрупнення потужностей ГПА. Так, при збільшення діаметра газопроводу вдвічі, його пропускна здатність зростає більше, ніж у п’ятеро. Відомо, зо затрати на будівництво газопроводу в більшості знаходиться в лінійній залежності від його діаметру. Тому збільшення діаметрів газопроводів сприяє покращенню використання ОВФ, а отже і збільшенню рівня рентабельності виробництва. Проте, слід зауважити, що ріст середньорічної вартості ОФ призводить до зниження рівня рентабельності.

Отже, на підприємстві потрібно шукати правильні шляхи підвищення

фондовіддачі та зниження фондоємності реалізованої продукції з метою підвищення рівня прибутку та рівня балансової рентабельності.

3.3. Аналіз використання обігових

коштів на ДП “Львівтрансгаз”.

Ефективність використання оборотних коштів має значний вплив на одержану суму прибутку та рівень балансової рентабельності підприємства, тому слід приділити увагу вивченню стану використання обігових коштів.

Дані для такого розрахунку наведено в таблиці 3.3.1.

Отже, використовуючи дані таблиці 3.3.1. та формули (2.4.1 – 2.3.3) розраховуємо показники ефективності використання обігових коштів у 1995 році.

Таблиця 3.3.1.

Показники для проведення аналізу ефективності

використання обігових коштів.

Показники | Роки

1995 | 1996 | 1997

1. Середній залишок ОК, тис.грн. | 985009 | 953862,67 | 1165733,4

2. Об’єм реалізованого газу, тис.грн. | 2637474,4 | 3965663,9 | 4516646,4

3. Тривалість періоду Д, дні | 365 | 365 | 365

Тоді, коефіцієнт обороту обігових коштів у 1995 році:

.

Як бачимо, обігові кошти у 1995 році здійснили 2,68 обороту. Потрібно сказати, що дане значення є порівняно низьким.

Тривалість одного обороту рівна:

(днів).

Відповідно до низької швидкості обороту обігових коштів тривалість одного обороту протягом 1995 року була дуже високою, що є для підприємства негативним фактором.

Коефіцієнт завантаженості обігових коштів у 1995 році рівний:

.

Отже, в цьому році на 1 грн. реалізованої продукції приходить 0,37 грн. обігових коштів, причому невисоке значення коефіцієнту свідчить про низьку матеріаломісткість реалізованої продукції.

Результатом розрахунку показників ефективності використання обігових коштів для решти років занесені в таблицю 3.3.2.

Таблиця 3.3.2.

Показники ефективності використання

обігових коштів за 1995 – 1997 роки.

Показники | Роки

1995 | 1996 | 1997

1.Коефіцієнт обороту обігових коштів, К |

2,68 | 4,15 | 3,87

2. Тривалість одного обороту, Т |

137 | 88 | 94

3. Коефіцієнт завантаженості обігових коштів, Кз | 0,37 | 0,24 | 0,26

Як видно із наведеної вище таблиці у 1996 році спостерігається ріст швидкості обертання обігових коштів до 4,15 на 54,8% порівняно з попереднім роком. Відповідно