банк видає підприємству виписки з його поточного рахунка, тобто перелік здій-снених за звітний період операцій. До виписки додаються відповідні виправдні документи, на підставі яких були зара-ховані або списані кошти. Виписка банку фактично являє собою другий примірник особового рахунка підприємства. відкритого банком. Зберігаючи грошові кошти підприємст-ва, банк вважає себе його боржником, тобто на цю суму має кредиторську заборгованість. Звідси - залишки коштів і над-ходження на поточний рахунок банк записує по кредиту поточного рахунка, а зменшення свого боргу (списання, ви-дачу готівкою) - по дебету. Тому, обробляючи виписки бан-ку, бухгалтер повинен пам'ятати про цю особливість і запи-сувати зараховані суми і залишок по дебету поточного ра-хунка, а списання - по кредиту.
Одержана із банку виписка перевіряється й обробляється: підбираються всі виправдні документи, проставляються ко-респондуючі рахунки. Всі додані до виписки документи погашаються штампом “Погашено”. Крім того, на документах також вказують порядковий номер його запису у виписці банку. Це необхідно для контролю за рухом коштів на по-точному рахунку, а також для наступних перевірок.
Виписки банку є регістрами аналітичного обліку і підста-вою для облікових запасів на поточному рахунку.
Синтетичний облік наявності і руху грошових коштів на поточному рахунку підприємства в національній валюті ве-деться на активному рахунку 31 “Рахунки в банках”, субра-хунок 311 “Поточні рахунки в національній валюті”, по де-бету якого відображають надходження (зарахування) коштів, а по дебету — списання використаних коштів.
На суму зарахованих на поточний рахунок підприє-мства коштів дебетують рахунок 311 “Поточні рахунки в національній валюті” в кореспонденції з кредитом ра-хунків:
301 “Каса в національній валюті” (на суми, внесені готівкою із каси);
361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” (на суми, одержані від вітчизняних покупців і замовників за реалізо-вану продукцію, товари, роботи, послуги);
37 “Розрахунки з різними дебіторами” (на суми, одер-жані від різних дебіторів у погашення заборгованості):
60 “Короткострокові позички” (на суми одержаних банківських кредитів) та ін.
Грошові кошти можуть витрачатися через касу підпри-ємства, а в окремих випадках, коли оплата витрат через касу або рахунків у банках затруднена або зовсім немож-лива (службові відрядження, придбання дрібного інвента-рю, канцелярних предметів тощо), - через підзвітних осіб.
Підзвітною особою вважається працівник, який отримав кошти під звіт для різного роду потреб (господарські, на відрядження і ін.).
Для видачі готівки під звіт необхідно:
прізвище підзвітної особи повинно бути внесено до переліку осіб, які мають право отримувати;
обов’язкова наявність наказу керівництва про видання коштів під звіт.
У бухгалтерському обліку на суму виданого авансу під-звітній особі на службові відрядження (або господарські пот-реби) роблять запис по дебету рахунка 372 “Розрахунки з підзвітними особами” в кореспонденції з кредитом рахунка 30 “Каса”. Протягом трьох днів після повернення з відряд-ження чи десяти днів з дня одержання коштів під звіт працівник зобов'язаний подати в бухгалтерію авансовий звіт про витрачені кошти. (дод.2.9-2.11) Разом з авансовим звітом подаються посвідчення про відрядження, оформлене у відповідному по-рядку, документи про наймання житла, проїзні та інші доку-менти в оригіналі.
Якщо аванси підзвітним особам були видані на госпо-дарські потреби, то до авансових звітів таких осіб додаються копії товарних чеків, матеріальні прибуткові ордери з розпискою осіб, які прийняли від підзвітної особи прид-бані предмети, та інші виправдні документи.
Бухгалтерія перевіряє правильність оформлення авансо-вих звітів і доданих до них документів, встановлює закон-ність і доцільність здійснених витрат. Після перевірки ні звіті зазначаються суми витрат, що підлягають затвердженню керівником. Списання і підзвітних осіб виданих сум авансів відображається по кредиту рахунка 372 “Роз-рахунки з підзвітними особами”, і дебету рахунків:
92 “Адміністративні витрати” (на суми, витрачені на службові відрядження);
93 “Витрати на збут” (на суми, витрачені по операціях, пов'язаних із збутом продукції);
20 “Виробничі запаси”, 28 “Товари” (на вартість при-дбаних матеріальних цінностей із підзвітних сум) та ін.
Своєчасно неповернені до каси підзвітні суми підлягають утриманню із заробітної плати. Заборгованість підзвітних осіб у разі неповернення у встановлений строк суми авансу. виданого на службові відрядження у валютних коштах, стя-гується в сумі, еквівалентній потрійній сумі вказаних валют-них цінностей, перерахованій за курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.
Загалом розрахунки третього класу призначені для узагальненої інформації про наявність і рух грошових коштів, короткострокових боргових прав, й резерву сумнівних боргів і витрат майбутніх періодів.
На рахунку 34 „Короткострокові векселі одержані” ведеться облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконанні роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена векселями.
На рахунку 37 „Розрахунки з різними дебіторами” ведеться облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями.
Рахунок 37 „Розрахунки з різними дебіторами” має такі субрахунки:
371 „Розрахунки за виданими авансами”
372 „Розрахунки з підзвітними особами”
373 „Розрахунки за нарахованими доходами”
374 „Розрахунки за претензіями”
375 „Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”
376 „Розрахунки за позиками членам кредитних спілок”
377 „Розрахунки з іншими дебіторами”
На субрахунку 374 „Розрахунки за претензіями” ведеться облік розрахунків за претензіями, які пред’явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред’явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками.
На субрахунку 375 „Розрахунків за відшкодуванням завданих збитків” ведеться облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено.
На субрахунку 376 „Розрахунки за позиками членам кредитних спілок” ведеться облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок у кредитних спілках.
На субрахунку 377 „Розрахунки з іншими дебіторами” ведеться