незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою та збіркою деталей, вузлів і незакінчених технологічних процесів;

готову продукцію, яка виготовлена на підприємстві призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором або іншим нормативно-правовим актом;

товари у вигляді матеріальних запасів, які придбані (одержані) й утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються відповідно до вимог Положення (стандарту) 9.

Важливе значення для правильного обліку має порядок оцінки запасів. згідно з Положенням (стандартом) 9 придбані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю.

Первинною вартістю запасів, які придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

суми, які сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю);

суми, які сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші послуги зв’язку з пошуком та придбанням запасів;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

затрати по заготівлі, на навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню і ризику транспортування запасів;

інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану. У якому вони придатні для використання за призначенням. До таких витрат, зокрема, належать прямі витрати підприємства на доробку і підвищення якісних характеристик запасів.

Не включаються до первинної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, у якому вони були здійснені (установлені):

понад нормативні витрати і недостачі запасів;

відсотки за користування позиками;

витрати на збут;

загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів і приведенням їх до стану, придатного до використання за призначенням.

Первинна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених Положенням (стандартом) 9.

Оцінка вибуття запасів. У разі відпуску матеріалів у виробництво, продажу або іншому вибутті згідно з Положенням (стандартом) 9 оцінка їх здійснюється по одному з таких методів:

ідентифікованій собівартості одиниці запасів;

середньозваженій собівартості;

собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

нормативних затрат;

ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, які мають однакове призначення і однакові умови використання, застосовується тільки один із зазначених методів.

Синтетичний облік наявності і руху виробничих запасів ведеться на рахунок 20 „Виробничі запаси” за субрахунками:

201 „Сировина й матеріали”

202 „Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби”

203 „Паливо”

204 „Тара й тарні матеріали”

205 „Будівельні матеріали”

206 „Матеріали, передані в переробку”

207 „Запасні частини”

208 „Матеріали сільськогосподарського призначення”

209 „Інші матеріали”

По дебету рахунка 20 „Виробничі запаси” та його субрахунків відображають надходження відповідних запасів на підприємство та збільшення їх вартості в результаті до оцінки, по кредиту – витрати на виробництво, відпуск в переробку, на сторону, а також зменшення вартості запасів внаслідок уцінки.

Переважну більшість виробничих запасів підприємства придбають у постачальників на підставі укладених договорів (контактів, угод). На відвантаженні (відпущені) матеріальні цінності постачальник виписує рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи (у яких вказується назва, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, сорт, ціна кожного виду матеріальних цінностей, що відпускаються, ставка і сума ПДВ, загальна сума,, що підлягає до оплати), а також податкову накладну. Податкова накладна надає право покупцеві, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплачену постачальнику при придбанні матеріальних цінностей (робіт, послуг)..

Придбання матеріалів, що надійшли на склад підприємства здійснюється на підставі накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей (4.1-4.5).

Облік матеріалів на склад ведеться за картками складського обліку (дод.4.5-4.8)

Основним первинним документом на відпуск матеріалів у виробництво є лімітно-забірні картки (дод.4.9-4.4.10) в яких вказується ліміт видачі даному цеху (бригаді, дільниці) матеріалів відповідного номенклатурного номера (на декаду, півмісяця, місяць), а потім робиться запис про фактичний відпуск матеріалів з виведенням залишку невикористаного ліміту, який підтверджується підписом завідуючого складом і одержувача. Наприкінці місяця лімітно-забірні картки подаються до бухгалтерії для обліку витрат матеріалів.

Документом обліку видачі палива і мастильних матеріалів зі складу паливно-мастильних матеріалів є заправочні відомості (дод.4.11, 4.12).

Відпуск матеріалів на господарські та інші потреби, а також при понадлімітному відпуску матеріалів здійснюється за вимогами.

Щомісяця цехи та інші виробничі підрозділи складають Звіт про використання сировини, основних матеріалів і напівфабрикатів (дод.4.13), у якому по кожному номенклатурному номеру показується: залишок на початок місяця, надходження за місяць, залишок на кінець місяця, фактичні витрати, витрати за номерами, економія або перевитрата. Бухгалтерія складає Зведений звіт про використання матеріалів по груповій номенклатурі (в натуральних і грошовому вимірниках), на підставі якого роблять відповідні облікові записи на списання матеріалів.

Підставою для списання використаних у виробництві матеріалів служить Відомість розподілу витрат матеріалів і палива за рахунками і статтями витрат, яка складається за видатковими документами (лімітно-забірними картками, вимогами, актами тощо). В ній зазначається, на який системний рахунок, субрахунок, продукцію (замовлення, переділ) або на яку статтю треба віднести вартість витрачених запасів.

За даними цієї відомості витрачені протягом місяця виробничі запаси за обліковими цінами списують з кредиту рахунка 20 „Виробничі запаси” (відповідний субрахунок) на дебет рахунків:

91 „Загальновиробничі витрати”

92 „Адміністративні витрати”

93 „Витрати на збут”

949 „Інші витрати операційної діяльності”

Системний облік придбаних запасів на рахунку 20 „Виробничі запаси” та його субрахунках підприємства обліковують за фактичною собівартістю їх придбання. Ця собівартість виявляється, як правило, лише наприкінці місяця. Тому аналітичний облік запасів протягом місяця ведуть за прийнятими