(2.9)

Найбільш прийнятим є вартісний показник фондовіддачі, але оскільки для спорудження свердловин притаманний швидкий ріст цін, то даний показник може бути неадекватним. Тому фондовіддачу розраховуємо у вартісному та натуральному вимірі.

Фондовіддача дозволяє оцінити використання основних фондів, але не показує ступінь їх використання та наявні резерви. Тому необхідно розрахувати специфічний для бурових підприємств показник, який характеризує використання активної частини основних фондів — коефіцієнт обороту бурових станків:

(2.10)

де К1 - календарний час перебування бурових станків на підприємстві;

К2 - Календарний час буріння і випробування.

3. Рентабельність основних засобів — відносний показник, який визначає ступінь використання основних засобів:

(2.11)

де Пб - прибуток підприємства, грн

4. Абсолютна сума прибутку на одну гривню основних засобів:

(2.12)

5. Коефіцієнт екстенсивного використання характеризує використання основних фондів в часі:

(2.13)

де Тф - фактично відпрацьваний час;

Тп - плановий час.

6. Коефіцієнт інтенсивного використання характеризує використання основних фондів за потужністю:

(2.14)

де Vк - комерційна швидкість буріння;

Vт - технічна швидкість буріння.

7. Коефіцієнт інтегрального використання основних фондів характеризує їх використання в часі і за потужністю:

(2.15)

Розглядаючи обсяг проходки як результат екстенсивного та інтенсивного використання обладнання, можна визначити окремо вплив на нього часового фактора роботи обладнання і його продуктивності. В даній роботі для такого розрахунку використовується метод різниць.

2.2 Характеристика методів економічного аналізу.

Методом економічного аналізу називається спосіб підходу до виявлення виробничо-господарської діяльності підприємства Слід відмітити, що успішне вирішення завдань аналізу будь-якого виду можливе тільки за умови застосування наукових методів аналізу., що значною мірою визначає його результати.

В даному пункті перелічені методи, використані для аналізу показників, що впливають на рівень собівартості, а також наведено їх коротку характеристику.

Динамічні ряди - це ряди статистичних показників, які характеризують зміну явища в часі. Кожний динамічний ряд складається з двох елементів:

1) ряду показників, які характеризують розмір або обсяг явища (рівні динамічного ряду,

2) ряду періодів або моментів часу, на які припадають рівні динамічного

ряду.

Динамічні ряди бувають інтервальними та моментними. Інтервальні динамічні ряди характеризують розмір явища за певні періоди (місяць, квартал, рік). Моменті динамічні ряди характеризують стан явища на певний момент часу.

При побудові динамічних рядів має забезпечуватись принцип порівняльності:

1) показники мають бути однорідні за економічним змістом;

2) показники повинні відноситись до однієї і тієї ж території, охоплювати всі частини сукупності, а при їх визначенні повинна застосовуватись єдина методологія.

Динамічні ряди характеризуються такими показниками:

1) абсолютний приріст (зменшення):

ланцюговий базисний (2.16)

(2.16)

де Уі- рівень поточного року;

Уі-1 - рівень попереднього року;

У баз - рівень базисного року.

2) коефіцієнти і темпи росту (зниження):

ланцюгові базисні

(2.17)

3) темпи приросту (зменшення):

ланщоюві базисні (2.18)

Деталізація показників господарської діяльності - це метод вивчення предметів і явищ, за допомогою якого ціле розділяється на складові частини. Деталізація забезпечує глибину і конкретність пізнання явищ господарського процесу, дає можливість виявляти причини, які зумовили кінцевий результат.

В економічному аналізі деталізують техніко-економічні показники за часом, за місцем здійснення, за окремими складовими частинами.

Деталізація показників за складовими частинами дозволяє виявити структуру, встановити роль окремих складових частин, виявиш фактори, які впливають на кінцевий результат, а також визначити, де може бути досягнутий найбільший економічний ефект.

Порівняння є одним з основним методів економічного аналізу, оскільки дає великі можливості для всестороннього дослідження господарської діяльності, їх характеристики, виявлення резервів і факторів покращення техніко-економічних показників.

В залежності від мети дослідження фактичні результати порівнюють з планом, з показниками попередніх періодів тощо.

Порівняння фактичних результатів роботи з плановими показниками дає можливість визначити ступінь виконання плану, виявляти недоліки в роботі підприємства в плановому періоді, порушення планової дисципліни і планових пропорцій.

Порівняння фактичних результатів з даними за попередній період роботи, особливо за ряд років, дає можливість виявити тенденцію зміни, зрушення, охарактеризувати досягнення підприємства, визначити середні показники, темпи зміни.

Метод групування. Першочергове значення в економічному аналізі має метод групування, суть якого полягає в розчленуванні складних і багатообразних явищ на типові, однорідні групи за суттєвими ознаками.

Явища володіють як суттєвими, так і несуттєвими ознаками. Встановлення суттєвих ознак і групування за ними явищ, які розглядаються, сприяє виявленню закономірностей, визначенню причин і зв'язків, тенденцій зміни.

Графічний метод. Застосування цього методу в економічному аналізі обумовлене тим, що часові ряди і ряди розподілу зручніше розглядати і аналізувати при їх графічному зображенні. В аналізі застосовують графіки, діаграми часових рядів, діаграми порівняння, криві розподілу кореляційного поля тощо. Особливо широко використовуються діаграми для порівняння

планових показників зі звітними, для характеристики зміни показників у часі, для показників структури певного явища

Метод ланцюгових підстановок. За допомогою даного методу, якщо є функціональна модель, що описує взаємозв'язок факторів і результативного показника, можна визначити відокремлений вплив кожного з факторів на кінцевий показник і перевірити кінцевий результат шляхом балансування факторів.

Суть методу ланцюгових підстановок полягає у послідовній заміні у функціональній моделі, яка описує базисний рівень показника, базисних параметрів на звітні, в обчисленні умовних результативних показників та їх порівнянні для визначення впливу факторів. В першу чергу заміні підлягають кількісні показники, далі — структурні, в останню чергу — якісні. Якщо у формулі міститься кілька кількісних, структурних та якісних, то послідовність заміни залежить від оцінки того, які з них є основними, а які — похідними, які первинні, а які — вторинні. За позачергової заміни одержані результати зіставляють між собою і різниця