Якщо мультиплікативна модель містить лише два співмножники, то визначення впливу факторів на результатний показник використовують спрощений варіант методу ланцюгових підстановок - метод різниць. Для визначення відокремленого впливу кожного з двох факторів обчислюють різниці між звітним і базисними значеннями параметру і перемножують їх на абсолютні значення іншого фактора При цьому різницю між значеннями кількісного параметру перемножують на абсолютне значення базисного якісного, а різницю між значеннями якісного параметру — на абсолютне значення звітного кількісного.

Виявленню факторів, які впливають на економічні показники, сприяє застосування методів розширення факторних систем.

Метод розширення факторних систем базується на математичному правиш: якщо чисельник і знаменник дробу помножити на одне і те саме число, величина дробу не зміниться. Це дає змогу вводити в аналітичні моделі будь-які показники, що несуть аналітичне навантаження з точки зору дослідження факторів і впливають на результатний показник.

Якщо функція, яка аналізується, має вигляд у = , то її можна розширити, записавши таким чином;

(2.19)

Розширення функції повинно здійснюватись за рахунок параметрів, які взаємопов'язані із заданими у формулі й утворюють нові показники, що поглиблюють знання про аналізовані економічні явища.

2.3 Характеристика факторів, які впливають на використання

основних фондів.

Ефективне використання основних фондів на підприємстві є одним з основних факторів, які визначають обсяг продукції підприємства Процес використання основних фондів є одною з основних складових виробничого процесу, тому фактори, які на нього впливають, визначаються основними принципами раціональної організації виробництва

Отже, на використання основних фондів впливають показники рівня пропорційності, паралельності, прямоточності, безперервності, надійності та ритмічності виробничого процесу,

Принцип пропорційності полягає в тому, що на всіх частинах виробничого процесу, у всій взаємопов'язаній системі машин і обладнання повинна бути однакова пропускна здатність щодо випуску продукції чи виконання робіт (надання послуг). Рівна пропускна здатність означає, що трудомісткість продукції чи робіт на всіх операціях процесу повинна бути однаковою. Це означає також, що всі допоміжні та обслуговуючі виробництва повинні відповідати пропускній здатності основних підрозділів. На практиці, однак, дибитися цього надзвичайно важко, пропорційність часто порушується й появляються диспропорції. Ці диспропорції є закономірним результатом розвитку виробництва, і основне завдання якраз полягає в тому, щоб своєчасно та в найкоротші строки усунута їх, ліквідувати так звані "вузькі місця".

Рівень пропорційності виробництва можна оцінити кількісно величиною відхилення пропускної здатності по кожному етапу процесу чи структурному підрозділу підприємства за відомою формулою середньоквадратичного відхилення:

(2.20)

де Ві - пропускна здатність (потужність) відповідного етапу процесу (цеху) у прийнятих одиницях, В - обсяг виробництва за планом у прийнятих одиницях; т - кількість етапів робіт.

Принцип паралельності передбачає одночасне, паралельне виконання окремих операцій (робіт), процесів із виготовлення продукції. Цей принцип має особливе значення при виконанні складних робіт, при випуску складної продукції. Послідовне виконання таких операцій чи робіт призвело би до значного збільшення тривалості виробничого процесу та циклу.

Паралельність реалізується за рахунок раціонального поділу виробничого процесу (циклу) на складові частини, веденням робіт широким фронтом та суміщенням часу виконання різних операцій.

Рівень паралельності виробничого процесу можна характеризувати за допомогою коефіцієнта паралельності, який визначається за формулою

(2.21)

де Тпар - тривалість виробничого циклу при паралельному виконанні робіт (при паралельній формі руху); Тцф - фактична тривалість виробничого циклу, за умов, що склалися.

Принцип прямоточності передбачає, що оброблювані предмети повинні проходити найкоротший шлях по всіх стадіях та операціях виробничого процесу. Дотримання цього принципу забезпечується розміщенням робочих місць (цехів) за ходом технологічного процесу. Основна мета при цьому -максимальне скорочення витрат часу на транспортні операції.

Рівень прямоточності можна оціниш кількісно коефіцієнтом прямоточності, який визначається за формулою

(2.22)

де Ттр - час на транспортні операції.

В бурових підприємствах, одне з яких аналізується в даному проекті, показник прямоточності досить низький, враховуючи особливості бурових процесів, наприклад, необхідність переїздів на свердловину промислово-геофізичних партій, бригад із кріплення та опробування свердловин і т.п.

Принцип безперервності вимагає, щоб в процесі виготовлення продукції чи виконання робіт перерви між послідовно виконуваними технологічними операціями були зведені до мінімуму або взагалі повністю ліквідовані. Повною мірою цей принцип реалізується тільки в безперервних процесах. Такими є процеси видобутку нафти і газу, процеси їх, транспортування, процес переробки нафти чи газу. Але, коли розглядати процес спорудження свердловини чи інших об'єктів геологорозвідувальних робіт, то тут ситуація зовсім інша - тут можуть виникати різні перерви при переході від одного часткового процесу до іншого. В результаті появляються гак звані "вікна" між вежобудуванням і бурінням, між бурінням і випробуванням, і т.д. Найчастіше це є проявом недостатньої пропорційності в роботі між цими структурними підрозділами.

Рівень безперервності виробничого процесу та циклу характеризується коефіцієнтом безперервності, який визначають за формулою

(2.23)

де тривалість технологічної основної частини виробничого циклу.

Враховуючи специфіку бурового виробництва формулу (2.23) можна переписати так:

(2.24)

де Тб - час буріння свердловини в прийнятих одиницях вимірювання;

Тк - час кріплення свердловини в прийнятих одиницях.

Принцип ритмічності дуже тісно пов'язаний з принципом безперервності. Він означає, що робота всіх підрозділів підприємства повинна підпорядковуватись певному ритму, тобто повторюваності. Отже, ритмічність - це регулярне повторення процесу через рівні проміжки часу. При дотриманні цього принципу за рівні проміжки часу випускається однакова кількість продукції, виконується однаковий обсяг робіт, тобто забезпечується рівномірне завантаження робочих місць та виконавців.

Рівень ритмічності можна характеризувати коефіцієнтом ритмічності. У практиці існує чимало різних підходів до визначення цього показника, але найчастіше використовується той, що враховує максимум негативних