2. Визнання на основі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних періодів. Приклад: нарахування амортизації основних засобів, нарахування амортизації нематеріальних активів.

3. Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати критеріям активів підприємства. Приклад: уцінка запасів, створення резерву сумнівних боргів.

4. Можлива достовірна оцінка суми витрат.

Витрати включаються до Звіту про фінансові результати на підставі принципу відповідності. Тому витрати визнаються в момент виникнення і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Крім того, витрати визнаються на підставі прямого зв'язку між ними та отриманими доходами.

Класифікація витрат

Відповідно до вимог П(С)БО 16 витрати можна класифікувати за різними ознаками. Класифікація витрат за характером зв'язку із об'єктом витрат (прямі та непрямі витрати) і характером поведінки (змінні і постійні ).

За цільовим спрямуванням і техніко-економічним призначенням витрати поділяються на основні та накладні.

Основні - витрати, безпосередньо пов'язані з технологією виготовлення продукції: на сировину, матеріали, паливо, енергію на технологічні цілі; витрати на основну і додаткову заробітну плату виробничих робітників з відрахуваннями на соціальні заходи; витрати на утримання та експлуатацію обладнання, освоєння нових видів продукції.

Накладні - витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням виробництва, необхідні для його нормального функціонування. Вони поділяються на загальновиробничі (цехові) і адміністративні (збираються по підприємству в цілому). Величина цих витрат залежить від структури управління підрозділами, цехами і підприємством.

За своїм складом витрати можуть бути однорідними (одноелементними) або комплексними.

Одноелементні витрати - включають економічно однорідні витрати, які не поділяються на різні компоненти, незалежно від їх місця і цільового призначення (сировина, матеріали, паливо, енергія, заробітна плата тощо).

Комплексні витрати, які складаються з сукупності різнорідних витрат.

Наприклад, витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання

включають амортизацію обладнання і транспортних засобів, витрати на експлуатацію обладнання, внутрішньозаводські переміщення вантажів, знос малоцінних та швидкозношуваних інструментів і пристосувань та інші витрати.

В залежності від часу виникнення і віднесення на собівартість витрати поділяються на поточні та витрати майбутнього періоду.

Поточні - витрати на виробництво і реалізацію продукції даного звітного періоду.

Витрати майбутнього періоду - витрати, які здійснені протягом звітного періоду, але підлягають включенню до собівартості продукції в наступні звітні періоди.

За своєю цілісністю витрати поділяються на продуктивні і непродуктивні.

Продуктивні витрати - залежать від характеру господарської діяльності підприємства і передбачаються кошторисом витрат на виробництво та планом економічного і соціального розвитку. До них відносять більшу частину витрат, які утворюють собівартість продукції.

Непродуктивні витрати (втрати) - утворюються через недоліки в технології та організації виробництва (втрати від браку, простоїв тощо).

Залежно від видів діяльності всі витрати можна розподілити на дві великі групи: витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності, та витрати, що виникають в процесі надзвичайної діяльності. В свою чергу витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності можна розподілити на витрати від операційної (основної та ін.) діяльності, інвестиційної, фінансової діяльності (рис.2).

Розділ 2. Облік витрат діяльності підприємства.

2.1. Формування та облік собівартості

реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

У загальній системі показників, що характеризують ефективність виробництва (господарювання) як усього підприємства так і його підрозділів, основне місце належить собівартості, склад якої визначається витратами, що її формують.

Виходячи з принципу історичної собівартості, вона складається з усіх витрат виробництва, що виражені в грошовій формі До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включається: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, загальновиробничі витрати. Тобто при розрахунку собівартості виготовлених на підприємстві активів до уваги беруться лише витрати, пов'язані з процесом виробництва.

Узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг ведеться на рахунку 90 “Собівартість реалізації “.

Рахунок 90 - активний, призначений для обліку господарських процесів.

По дебету рахунку 90 “Собівартість реалізації на підставі бухгалтерських довідок, накладних, рахунків відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), по кредиту - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 “Фінансові результати”, яке оформлюється довідкою бухгалтерії. Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому - інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат -
звітного періоду - 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”.

Рахунок 90 “Собівартість реалізації” має такі субрахунки:

- субрахунок 901 “Собівартість реалізованої готової продукції”, на
якому ведеться облік виробничої собівартості реалізованої готової продукції;

- субрахунок 902 “Собівартість реалізованих товарів” призначений
для відображення собівартості реалізованих товарів;

- субрахунок 903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”, на якому ведеться облік собівартості реалізованих за звітний період робіт і послуг.

Дані по рахунку 90 відображаються у Звіті про фінансові результати ряд. 040.

Склад собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) представлено на рисунку 3.

Собівартість реалізованих товарів визначається згідно Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.

Основні бухгалтерські проводки з обліку собівартості реалізації наведено в таблиці 1.

2.2. Облік загальновиробничих витрат

Поняття та склад загально виробничих витрат. Загальновиробничими є витрати, пов'язані з обслуговуванням основних і допоміжних цехів і управлінням ними. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні.

Відповідно до П(С)БО 16 перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлюється підприємством.

З метою більш повного виявлення резервів економії витрат на обслуговування виробництва, їх планування і облік проводять за статтями затвердженої номенклатури. В таблиці 2 наведена номенклатура (склад)