Промисловим зразком називається результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Об'єктом такої діяль-ності може бути форма, малюнок, кольори або їхнє поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Промисловий зразок може бути об'ємним (модель), плоским (рисунок) або ком-бінованим.

За своєю сутністю промисловий зразок — це нове художньо-конструктивне вирішення виробу, в якому досягається єдність тех-нічних та естетичних властивостей. Не підлягають охороні як про-мислові зразки: об'єкти архітектури, промислові гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція як така; об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких і тому подібних речовин.

Художньо-конструктивне вирішення виробу визнається промис-ловим зразком і забезпечується правовою охороною за умов його новизни та промислової придатності. Промисловий зразок є новим, якщо сукупність його суттєвих ознак, що визначають естетичні та (або) ергономічні особливості виробу, не стала загальнодоступною у світі до дня фіксації його пріоритету. Промислова придатність означає, що промисловий зразок може бути багаторазово відтворе-ний через виготовлення відповідного виробу.

Товарними знаками та знаками обслуговування (в українсько-му законодавстві — знаки для товарів і послуг) вважаються ори-гінальні позначення, з допомогою яких товари і послуги одних осіб відрізняють від однорідних товарів і послуг інших осіб. Го-ловне завдання товарного знака полягає в ідентифікації товару та його виробника на ринку. Товарний знак при цьому виконує од-ночасно дві функції: рекламування товару та гарантування його якості.

Використання таких знаків дає можливість споживачу швидко знайти та ідентифікувати потрібний йому товар. Тому товарний знак розміщують на самому товарі або його упаковці. Товарний знак використовують також у рекламі, друкованих виданнях, на офіцій-них бланках підприємств тощо.

Товарний знак є вказівкою для споживача, тому власник товар-ного знака несе відповідальність за якість своїх виробів як у про-цесі реалізації, так і на етапі споживання.

Елементи знака для товарів і послуг можуть бути:—

словесними (слова, сполучення літер, лексичний образ);—

зображувальними (зображення живих істот, різноманітних предметів, фігур будь-яких форм, кольорових плям тощо);—

об'ємними (тривимірні об'єкти, фігури та комбінації ліній і фігур);—

з використанням інших позначень або їхніх комбінацій, ви-конаних у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів. Основними вимогами до знаків для товарів і послуг є: 1) їхня новизна (новизна товарного знака розглядається сто-совно сфери його використання, тобто переліку товарів, які він охороняє, і часу його дії, тобто терміну чинності даного товар-ного знака);

2) оригінальність (товарний знак має суттєво відрізнятися від уже зареєстрованих і відомих позначень); 3) охоронопридатність, тобто можливість їхньої офіційної реє-страції.

Правовій охороні підлягають знаки, які не порушують суспіль-них інтересів, принципів гуманності та моралі та на які не поширюються обмеження щодо надання правової охорони. В українсь-кому законодавстві є достатньо широкий перелік позначень, котрі не підлягають реєстрації як знаки для товарів і послуг. Зокрема, до таких належать позначення, які:

1) зображують державні герби, прапори та емблеми, офіційні назви держав, скорочені або повні найменування міжнародних між* урядових організацій, офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки, нагороди та інші відзнаки;

2) не мають розрізняльної здатності (неспроможні породити в споживача асоціативні образи, достатні для ідентифікації товару та його виробника), які є загальновживаними, які є оманливими або такими, що можуть завести в оману щодо товару (послуги) або осо-би, котра його виробляє (надає);

3) є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими, фірмовими найменуваннями, найменуваннями місця походження товару, що належать іншим особам;

4) відтворюють промислові зразки, назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них без згоди власників авторського права, прізвища, імена, портрети, факсиміле відомих в Україні осіб без їхньої згоди.

Зазначення походження товару як об'єкт промислової власності може бути двох видів: просте та кваліфіковане.

Просте зазначення походження товару — це будь-яке словесне чи зображальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередко-вано вказує на географічне місце походження товару. При цьому під географічним місцем розуміють будь-який географічний об'єкт із офіційно визначеними межами: країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо.

Поняття «кваліфіковане зазначення походження товару» охоплює (об'єднує) такі терміни: —

назва місця походження товару;—

географічне зазначення походження товару.

Назва місця походження товару — це назва географічного місця, котра вживається як позначення в назві товару, що походить із зазна-ченого географічного місця та має особливі властивості, виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географі-чного місця природними умовами або поєднанням цих природних умов з характерним для даного географічного місця людським фак-тором.

Географічне зазначення походження товару — це назва геогра-фічного місця, котра вживається як позначення в назві товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репута-цію або інші характеристики, в основному зумовлені характерни-ми для даного географічного місця природними умовами чи людсь-ким фактором або поєднанням таких.

Просте зазначення походження товару дає лише загальне уяв-лення про дійсне місце походження товару. Кваліфіковане зазна-чення походження товару виокремлює з-поміж великої кількості товарів такі, котрі мають особливі властивості, особливі якості, зумовлені географічною специфікою місця його виробництва, тоб-то воно вказує на