право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на вико-ристання винаходу (корисної моделі, промислового зразка) на підставі ліцензійного договору;—

право подати до патентного відомства для офіційної публі-кації заяву про надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі, промислового зразка).

У разі порушення прав патента власника він може через суд при-мусово стягувати компенсацію збитків. Порушенням виключного права вважається несанкціоноване виготовлення, використання, пропозиція продажу, продаж або інше введення в господарський обіг товарів або їхніх компонентів, створених за технічним рішен-ням, на яке поширюється дія патенту. Виключне право, яке випли-ває з патенту, існує лише на території тієї країни, що видала патент, і не може виходити за межі її кордонів.

Правова охорона знаків для товарів і послуг, зазначення похо-дження товару та фірмового найменування здійснюється на підставі їхньої державної реєстрації. На зареєстрований знак для товарів і послуг (зазначення походження товару, фірмове найменування) видається свідоцтво, яке засвідчує його пріоритет.

Свідоцтво на знак для товарів і послуг та на фірмове найме-нування забезпечує його власнику: виключне право користува-тися і розпоряджатися знаком на свій розсуд; право забороняти іншим особам використовувати знак без дозволу власника; пра-во дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використан-ня знака на підставі ліцензійного договору. Власник такого сві-доцтва має також право проставляти поряд зі знаком поперед-жувальне маркування, яке вказує на те, що цей знак зареєстро-вано в Україні.

Правова охорона зазначення походження товару має певні особ-ливості, які полягають у її колективному характері. Це означає, що власник свідоцтва на зазначення походження товару не має вик-лючного права на його використання і не може давати дозволу іншим особам на його використання.

Такий дозвіл будь-якій іншій фізичній або юридичній особі, яка господарює на тій самій території і виробляє товари з тотожними властивостями, надає патентне відомство.

Виникнення і здійснення авторського права не потребує вико-нання будь-яких формальностей. Особа, яка має авторське право:

1) для сповіщення про свої права на твори у галузі науки, літе-ратури, мистецтва, на комп'ютерні програми та бази даних може використовувати знак охорони авторського права, який уміщується на кожному примірнику твору і складається з латинської літери С у колі, імені (найменування ) особи, яка має авторське право, і року першої публікації твору. Сповіщення про право на топологію інтег-ральної мікросхеми складається з літери Т у колі, дати початку тер-міну дії виключного права на використання цієї топології та інфор-мації, яка дає змогу ідентифікувати право власника топології;

2) для засвідчення авторства на оприлюднений чи неоприлюд-нений твір, факту й дати публікації твору чи наявності договорів, які торкаються права автора на твір, у будь-який час протягом тер-міну охорони авторського права може зареєструвати своє право та інші зазначені відомості в офіційних державних реєстрах. Про реє-страцію прав автора видається свідоцтво.

Автору належать як особисті (немайнові) права, так і виключні майнові права на використання твору в будь-якій формі і будь-яким способом. Автор також має право дозволяти (на підставі авторсько-го договору) або забороняти використовувати свій твір іншим особам.

Охорона суміжних прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення має здійснюватися без порушення авторсь-ких прав. При цьому виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів виконуваних творів. Виробники фонограм повинні дотримуватися прав авторів і виконавців, а органі-зації мовлення — прав виробників фонограм, авторів і виконавців.

Виникнення та здійснення суміжних прав також не потребують виконання будь-яких формальностей. Виробники фонограм і вико-навці для сповіщення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм або їхніх упаковках використовувати знак охорони сумі-жних прав, який складається з латинської літери R у колі, імені (найменування) особи, що має суміжні права, і року першої публі-кації фонограми.

Виконавцям належить виключне право дозволяти чи забороня-ти публічне повідомлення про їхнє виконання, фіксацію виконання на матеріальному носії, відтворювання, розповсюджування фоно-грам, на яких зафіксовано їхнє виконання, тощо.

Виробники фонограм мають виключне право дозволяти або за-бороняти відтворення, розповсюдження різними способами, пере-робку, імпорт фонограм.

Організації мовлення мають виключне право дозволяти чи за-бороняти публічне оприлюднення своїх програм у місцях з плат-ним входом з допомогою їхньої ретрансляції, фіксації на матері-альному носії, відтворення в ефірі і по дротах.

Виключні права виконавців та виробників фонограм можуть передаватися іншим особам на підставі договору, в якому визнача-ються спосіб використання виконань та фонограм, розмір і поря-док виплати винагороди, термін дії договору.

«Ноу-хау», раціоналізаторські пропозиції, гудвіл, які є власні-стю підприємства, не мають спеціального правового захисту. По-рядок їхнього захисту визначається керівництвом підприємства. За розголошення інформації про «ноу-хау» та комерційні таємниці передбачається сувора (аж до кримінальної) відповідальність.

Реалізація права власності на нематеріальні ре-сурси можлива або через їхнє використання са-мим власником, або наданням з його дозволу такого права іншій заінтересованій стороні. Така передача права використання здійснюється у формі ліцен-зійної угоди.

Ліцензією називається дозвіл використовувати технічне досяг-нення або інший нематеріальний ресурс протягом певного строку

за обумовлену винагороду. Ліцензійна угода — це договір, згідно з і яким власник винаходу, промислового зразка, корисної моделі тощо (ліцензіар) передає іншій стороні (ліцензіату) ліцензію на використання в певних межах своїх прав на патенти, «ноу-хау», товарні знаки тощо.

Передача права власності може бути застережена різними умовами щодо терміну та обсягу використання, повноти інформації, котра передається, тощо. Відповідно до цього існують кілька видів ліцензій .

Залежно від підстави видачі дозволу використовувати технічне досягнення, ліцензії поділяють на добровільні та примусові. За добровільною ліцензією ліцензіар передає дозвіл використати об'єкт і права ліцензіату на підставі договору,