Ця ситуація є відображенням загальної картини на ринку праці нашої держави: серед безробітних близько 60% - жінки. Також жінок з меншою охотою приймають на роботу, що пов'язано з більшими витратами на їх соціальний захист (оплата декретних відпусток, листків непрацездатності по догляду за хворими дітьми, додаткових відпусток матерям тощо).
Якісний склад робітників характеризується динамікою середніх тарифних розрядів робітників та співвідношенням середнього тарифного розряду робітників та середнього розряду робіт. Проаналізуємо ці показники за допомогою даних таблиці 2.2.2.
Таблиця 2.2.2. Середні розряди робітників та робіт по підприємству "Альфа"
Показники |
1999 рік |
2000 рік | 2001 рік
1. Середній тарифний розряд робітників: |
3,8 |
3,8 |
3,8
- основних |
3,9 |
3,9 |
3,9
- допоміжних |
3,6 |
3,6 |
3,6
2. Середній розряд робіт: |
4,3 |
4,3 |
4,3
- основних |
4,6 |
4,6 |
4,6
- допоміжних |
4 |
4 |
4
Як видно з таблиці, і середні розряди робітників, і середні розряди робіт протягом цих трьох років залишаються незмінними. Про це свідчать і дані статистичної форми 6-ПВ - протягом трьох років підвищили кваліфікацію лише троє робітників.
Порівнюючи середні розряди робітників та робіт бачимо, що більша невідповідність спостерігається у основних робітників - їхній середній розряд на 0,7 нижчий від середнього розряду робіт. Це призводить до зниження якості продукції, що підтверджується й даними відділу технічного контролю підприємства. У допоміжних робітників цей розрив не такий значний - 0,4, проте це також свідчить про потребу у підвищення їхньої кваліфікації.
Динаміка середніх розрядів також вказує на те, що керівництво звертає недостатню увагу на підвищення кваліфікації своїх робітників - адже таке становище роками залишається без змін.
2.3. Аналіз руху робочої сили
Для обліку працівників та аналізу використання трудових ресурсів велике значення має вивчення стабільності та плинності кадрів.
Дані для аналізу руху робочої сили на підприємстві наведені в таблиці 2.3.1.
Таблиця 2.3.1. Рух кадрів на підприємстві "Альфа"
Показники |
1997 |
1998 |
1999
1. |
Середньоспискова чисельність, чол. |
1702 |
1410 |
1242
2. |
Всього прийнято за рік, чол. |
4 |
54 |
56
з них :
- робітників |
3 |
54 |
52
- спеціалістів, службовців |
1— |
4
3. |
Всього звільнено за рік, чол. з них : |
356 |
298 |
281
- за власним бажанням |
301 |
272 |
223
- за порушення трудової дисципліни———
- за скороченням штатів |
2 |
4 |
23
- в зв'язку з виходом на пенсію |
48 |
20 |
29
- в зв’язку зі службою в лавах |
5 |
2 |
6
української армії
Узагальнюючі показники, які характеризують рух робочої сили на підприємстві, розрахуємо за формулами (1.5)-(1.9), (1.11) і запишемо в таблицю 2.3.2.
Таблиця 2.3.2. Показники руху робочої сили на підприємстві "Альфа"
Показники |
1999 |
2000 |
2001
1 . Коефіцієнт обороту по звільненню,
Коз% |
20,9 |
21,1 |
22,6
2. Коефіцієнт обороту по прийому,
Коп% | 0,2 |
3,8 |
4,5
3. Загальний коефіцієнт обороту, Кзаг, % |
21,1 |
24,9 |
27,1
4. Коефіцієнт змінності працівників,
Кзм, % |
3,1 |
1,6 |
2,8
5. Коефіцієнт плинності кадрів, Кпл, % |
17,8 |
19,5 |
19,8
6. Рівень стабільності кадрів, Рс |
0,791 |
0,789 |
0,774
Таблиця 2.3.2 показує, що коефіцієнт обороту по звільненню постійно зростає. Найбільше він зріс у 2001 році — на 1,5%.
Коефіцієнт обороту по прийому також зростає з року в рік, але його значення значно менше від коефіцієнта обороту по звільненню. Це показує, що протягом останніх років чисельний склад підприємства майже не оновлюється.
Відповідно зростало й значення загального коефіцієнту обороту, більшою мірою завдяки збільшенню кількості звільнених. Рівень стабільності кадрів протягом 1999 - 2001 років зменшувався і досяг найнижчого значення (0,774) у 2001 році.
Аналізуючи динаміку коефіцієнтів змінності та плинності кадрів, бачимо, що коефіцієнт змінності змінювався нерівномірно. Це, зрештою, зумовлено самою його природою - адже він викликаний об'єктивними причинами.
Більш інформативною для аналізу є зміна коефіцієнту плинності кадрів, який с досить значним - майже 20% - і має тенденцію до зростання. Як показує структура надлишкового обороту робочої сили (див. таблицю 2.3.1), від 80 до 90% звільнень припадає на звільнення за власним бажанням.
Додатковий аналіз причин таких звільнень показав, що на підприємств більшість робітничих професій (особливо основних робітників) пов'язана з важкими та шкідливими умовами праці; підприємство працює у дві зміни; середньомісячна зарплата робітників основної діяльності складала у 1999, 2000, 2001 роках відповідно 87, 91, 139 грн., а в цілому по підприємству - 109, 120, 154 грн.; постійно існує заборгованість із виплати зарплати у межах 3-4 місяців; майже 50% зарплати виплачується натурою; житлове будівництво законсервоване на невизначений термін у зв'язку з важким фінансовим станом підприємства.
Не секрет також, що в сучасних умовах керівники підприємств роблять усе, щоб звільнити працівника "за власним бажанням" замість скоротити його і, відповідно, взяти на себе встановлені чинним законодавством зобов'язання по його фінансовій підтримці у новому статусі безробітного. Для цього вживаються різні засоби. Таким чином керівники намагаються оптимізувати чисельність з меншими витратами, а становищем працівників не переймаються.
Внаслідок дії усіх цих чинників і зростає плинність кадрів.
Висновки та пропозиції
Загалом можна сказати, що підприємство укомплектоване робочою силою в достатній мірі, щоб забезпечувати стабільне зростання обсягів виробництва та продуктивності праці. На жаль, детальний аналіз забезпеченості підприємства робочою силою зробити неможливо через відсутність довгострокового (хоча б на рік наперед) планування показників роботи підприємства.
Керівництво підприємства намагається підтримувати оптимальну чисельність та структуру працівників, постійне співвідношення питомої ваги окремих категорій працівників.
Проте потрібно звернути більшу увагу на покращення вікової структури колективу підприємства - приймати на роботу більше молодих працівників, вчасно відправляти на пенсію пенсіонерів. Також слід більш енергійно підійти до підготовки та підвищення кваліфікації працівників.
Заслуговує