Бенефіціар відвантажує продукцію, виконує роботи та послуги, після чого надає необхідні документи, передбачені умовами акреди-тива, виконуючому банку. Виконуючий банк перевіряє докумен-ти на предмет їх відповідності умовам контракту, потім надсилає їх спецзв'язком па адресу банку-емітента. Банк-емітент після пе-ревірки виконання всіх умов акредитива списує грошові кошти з окремого рахунка «Розрахунки акредитивами» та переказує їх виконуючому банку для зарахування на рахунок бенефіціара.

Строк дії акредитива в банку-емітепті встановлюється клієн-том - заявником акредитива в межах 15 днів від його відкриття. Акредитив закривається після виконання всіх його умов, а також

94

в інших випадках — за Ініціативою заявника чи банку-емітента (якщо акредитив відзивний) або у зв'язку з розірванням догово-ру між заявником акредитива та бенефіціаром.

Як було вказано, списання коштів з рахунків клієнтів банків допускається тільки за розпорядженням власників рахунків. Вод-ночас в окремих випадках, встановлених чинним законодавством, а також за рішенням суду та виконавчим написом нотаріуса доз-воляється беззаперечне та безакцентне списання, яке здійснюєть-ся у формі платіжної вимоги.

Платіжна вимога — це документ, Іцо містить письмове розпорядження стягувача коштів обслуговуючій його банківській установі на списання грошей з рахунка відповідної юридичної або фізичної особи. Банк стягувача відсилає одержану платіжну вимогу (2 примірники) спецзв'язком на адресу банку платника для здійснення безакцентного списання коштів з рахунка плат-ника на користь стягувача. Платіжні вимоги приймаються банка-ми протягом 10 календарних днів з дня виписки. Обов'язковою умовою виконання платіжної вимоги є внесення в рядок платіж-ної вимоги «Призначення платежу» назви та відповідної статті закону, якою передбачено беззаперечне списання коштів, або до-дання до платіжної вимоги відповідного виконавчого документа, на підставі якого здійснюється безакцентне стягування грошових коштів. Суми недоїмки за податками та іншими податковими платежами, штрафи, нараховані податковими органами, стягуються у беззаперечному порядку за допомогою інкасових доручень. За формою, призначенням та порядком використання інкасові дору-чення схожі з платіжними вимогами.

Розрахункові документи на безакцентне списання грошових коштів з основних поточних рахунків підприємств приймаються банками незалежно від наявності грошових залишків на цих ра-хунках.

У разі недостатності грошових коштів на основних рахунках платників здійснюється часткова оплата безакцентних розрахун-кових документів в межах наявних залишків на цих рахунках. Не пізніше наступного дня банк повинен повідомити своїх клієнтів про надходження вказаних документів. Після отримання такого повідомлення платник зобов'язаний протягом 3 робочих днів на-дати доручення на перерахування залишків з інших поточних рахунків на основний рахунок для забезпечення погашення за-боргованості або погасити її безпосередньо з додаткового рахунка.

95

Дуже важливим і досить актуальним в сучасних умовах є використання векселів як специфічної форми розрахунків.

Вексель — це безумовне грошове зобов'язання, за яким одна особа зобов'язується сплатити іншій визначену*суму коштів у визначений строк. Порядок використання векселів в господар-ському обороті України врегульовано Положенням «Про пере-казний і простий вексель», затвердженим Постановою ЦВК і РНК СРСР № 104/134/ від 7 серпня 1937 p., та Правилами виго-товлення та використання вексельних бланків, затвердженими сумісною постановою Кабінету Міністрів України та Національ-ного банку України № 528 від 10 вересня 1992 р. Особливості здійснення комерційними банками операцій з векселями деталь-ніше розглядатимуться в розд. VII.

Здійснення розрахункових операцій за рахунками клієнтів забезпечується за допомогою системи міжбанківських розрахунків.

Міжбанківські розрахунки — це система безготівкових розрахункових операцій зі списання та зарахування коштів на банківські рахунки за грошовими вимогами та зобов'язаннями, що виникають між банківськими установами чи їхніми клієнта-ми в процесі діяльності.

Всі міжбанківські розрахунки в Україні здійснюються через систему електронних платежів Національного банку України.

Система електронних платежів (СЕП) НБУ — це державна платіжна система, що забезпечує здійснення міжбанків-ських розрахунків у електронній формі між установами банків на території України.

Необхідною умовою для проведення міжбанківських розра-хунків через систему електронних платежів НБУ є відкриття комерційним банкам кореспондентських рахунків в Національ-ному банку України.

Кореспондентський рахунок банку в НБУ відкриваєть-ся комерційному банку для здійснення розрахунків, що їх вико-нує Національний банк за дорученням І на кошти цього банку на підставі укладеного договору.

Комерційні банки можуть здійснювати активні операції за своїми кореспондентськими рахунками виключно в межах на-явних'коштів на цих рахунках. Операції за кореспондентськими рахунками комерційних банків здійснюються на підставі елект-ронних розрахункових документів установлених форм.

Електронний розрахунковий документ — це банків-

96

ське платіжне повідомлення визначеного формату, яке містить встановлені реквізити і несе інформацію про перерахування коштів, приймає вигляд файла при передачі електронною поштою та при зберіганні на магнітних носіях.

Операції зі списання коштів з кореспондентських рахунків комерційних банків виконуються установами НБУ (розрахун-ковими палатами), які їх обслуговують, тільки за розпорядженням їхніх власників, а також у випадках, встановлених законами України, за рішенням суду та за виконавчими написами нотаріусів.

Алгоритм здійснення міжбапківських розрахунків може бути поданий у вигляді укрупненої блок-схеми (рис. 5.1).

Підприємство, що має намір перерахувати кошти на користь свого контрагента, подає до комерційного банку, де відкрито його поточний рахунок, платіжне доручення (блок 1).

Банк, отримавши доручення, формує власний розрахунковий документ та надсилає його до своєї РРП у вигляді електронного платіжного повідомлення про перерахування коштів на корраху-нок банку, де відкрито поточний рахунок одержувача коштів (блок 2). У разі, якщо банк одержувача обслуговується тією ж РРП, що і банк платника, РРП здійснює одночасне списання коштів з кор-рахунка банку платника та зарахування їх на коррахунок банку одержувача шляхом відповідної зміни залишків на цих рахун-ках (блоки 3, 4). Банк одержувача після надходження коштів зараховує їх на поточний рахунок одержувача (блок 8).

У тому разі, якщо