Основними напрямками банківського контролю касових опе-рацій клієнтів є:—

дотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі: понадлімітні залишки готівки в касі підприємства визначаються прямим розрахунком за кожний робочий день шляхом порівнян-ня залишку готівки в касі на кінець дня з встановленим банком лімітом, незалежно від того, здійснились в цей день касові оборо-ти чи ні. До суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня включається також готівка, що була видана підприємством під 'звіт своїм працівникам, але не витрачена і не повернена до каси підприємства на наступний робочий день після видачі її під звіт (з відряджень — протягом 3 робочих днів після закінчення відрядження);—

відповідність записів касової книги підприємства про суми, одержані з банку і здані в банк, даним самого банку. У разі роз-ходження між даними банку і записами в касовій книзі з'ясову-ються причини цих розходжень;—

дотримання встановлених строків і порядку здавання гро-шової виручки, своєчасність повернення в банк невитрачених сум заробітної плати та інших сум. У разі виявлення порушень з'ясо-вується, протягом якого часу і яка сума не здавалась до банку і з якої причини;—

правильність витрачання готівки, одержаної в банку, на цілі, зазначені в чеку;

1 Податкова заборгованість — \іс сумирне сплачених у встановлені строки по-датків, зборів, а також неподатковії^ шт^тежів до бюджетів І державних цільових фондів, пені, штрафів та Інших саніо*п\передбачених законодавством І застосованих у встановленому порядку .ча нссво^часну\сплату податків, зборів, неподаткових пла-тежів до бюджетів та дсржавних*пільових\]юндів, що підлягають стягненню у безза-перечному порядку. '

105—

правомірність витрачання готівки з виручки;—

правильність ведення касової книги і своєчасність обліку в ній надходжень і видач готівки.

Результати перевірки працівник банку оформлює у вигляді акта, в якому відображається стан надходження готівки до каси підприємства та її витрачання за період, що перевіряється.

Якщо в ході перевірки виявлені порушення діючого порядку ведення касових операцій чи зловживання, комерційний банк зобов'язаний передати відповідні акти перевірок податковій ад-міністрації або правоохоронним органам для застосування до порушників відповідних санкцій, передбачених чинним законо-давством.

Банківські операції з розрахунково-касового обслуговування юридичних та фізичних осіб виступають 'першоосновою функціо-нування будь-якого комерційного банку та є визначальними з точки зору перспектив розвитку діяльності банку. Саме з цих операцій починається взаємодія і співпраця банку зі своїми клієнтами. Отже, від того, наскільки якісно та ефективно банк зможе обслуговувати платіжний оборот клієнтури, залежатиме прийняття нею відповідних рішень щодо подальшої роботи у сфері андеррайтипговнх, кредитних, інвестиційних, валютних та інших операцій, які банк може запропонувати своїм клієнтам.

Особливої значимості розрахунково-касові операції набува-ють у сучасних умовах, коли традиційно доходні для банків опе-рації з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), кре-дитні операції, операції з іноземною валютою втратили значний рівень власної прибутковості. Тому на сьогодні є економічно до-цільним ставлення до розрахунково-касового обслуговування як до пріоритетного напрямку банківської діяльності з точки зору збільшення її доходності, що потребує постійного вдосконалення та підвищення ефективності механізму здійснення розрахунко-во-касових операцій для забезпечення необхідного рівня рента-бельності та фінансової стійкості комерційних банків-J

106

сторони керуються умовами договору/з якого виникли зобов'язання міжМІідприємством і новим Боржником (строки погашенн^ боргу, штрафні санкції, форми розра-хунків тощо).

4. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ

4.1. Договір набирав чинності з дня підписання його сторонами і діє до погашеїння боргу Боржником.

4.2. Договір складено ^в трьох примірниках, з яких по одному примірнику знаходиться в кожної з сторін, а третій примірник надсилається

______/ \

(установабф 5. ПОРЯДОК РбЗГЛЯДУ СПОРІВ ТА ІНШІ УМОВИ

5.1. При невиконанні Боржником умов договору в уста-новлені строки ____

_____~^Г_

(установа банку)

має право звернутися до'арбітражного суду для примусово-го стягнення суми борг/.

5.2. Письмова зго;

(установа банку) є невід'ємною частішою цього Договору.

6. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ СТОРІН

Підприємство: /

Боржник:

(підпис)

м.п

(підпис)

м.п.

ЧАСТИНА ДРУГА /

СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В БАНКІВСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Розділ І БАНКІВСЬ

комп'ютерна

ftlPL

ТЕХНОЛОГІЇ

Історичний аспейт<формування банківського електронного прш*ата-етапи розвитку

оі справи

У 60-х - 80-х роках у багатьох банках світу спостеріга-лося значне збільшення потоків і обсягу операцій. Обчис-лювальні можливості і потужності мереж і систем обробки інформації були дуже малими.

Кінець 80-х початок 90-х років привів до необхідності створювати електронне банківське середовище, оскільки зна-чна кількість банків почала сприймати комп'ютерні системи, телекомунікаційні мережі та інформаційні технології, як мо-гутню стратегічну зброю, яка допоможе їм краще обробляти, передавати і зберігати банківську інформацію, швидше обслу-говувати клієнтів і значно випередити конкурентів.

У 90-ті роки через послаблення державного регулюван-ня банківської діяльності все більшого значення набуває застосування технології для розв'язання потреб банківської справи. Якщо в минулому банки мислили категоріями «да-них», то тепер мова йде про «інформацію». Стає зрозумі-лим, що володіння інформацією і уміння опрацьовувати її з допомогою сучасних інформаційних технологій, то є рі-вень, при якому володіння інформацією може використову-ватися як стратегічна зброя. Для досягнення цього потрібно забезпечити миттєвий доступ користувачеві до інформації з будь-якого джерела, в будь-який час, із будь-якого місця країни.

Початок процесу комп'ютеризації банків у світі відно-сять до 60-х років, коли з'явились перші автоматизовані

Розділ написаний спільно з Д. П. Біленчуком і О. В. Піксотовою.

233

системи бухгалтерського обліку, обробки рахунків клієнтів і платежів по чеках.

Уже в 70-ті роки банки зробили дуже багато, щоб на-близитись до клієнтів, перейти на співпрацю з клієнтами, а не з рахунками. Телекомунікаційна техніка в цей час забезпечила можливість обслуговувати клієнта