коливання). При значній інерційності процесу і незмінності комплексу умов його розвитку правомірно очікувати в майбутньому ті властивості і характер розвитку, які були виявлені в минулому. Діалектична єдність мінливості і сталості, динамічності і інерційності формують характер динаміки і дають принципову можливість статистичного прогнозування соціально-економічного розвитку.
При вивчення закономірностей соціально-економічного розвитку статистика вирішує такі завдання: визначає інтенсивність розвитку; виявляє і описує його тенденції: оцінює структурні зрушення, сталість і коливання рядів; виявляє фактори економічного зростання. Швидкість і інтенсивність як властивості розвитку різних суспільних явищ значно варіюють, що відбивається в структурі відповідних динамічних рядів. Для оцінки цих властивостей динаміки статистика використовує взаємозв'язані характеристики. Серед них абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту і абсолютне значення одного проценту приросту.
Розрахунок характеристики динаміки ґрунтується зіставленні рівнів ряду. Базою для зіставлення може бути або попередній рівень yn-1, або початковий у0. У першому випадку база порівняння змінна, в другому - постійна. Характеристики динаміки. обчислені зіставленням суміжних рівнів, називають ланцюговими, а з постійною базою порівняння — базисними.
Абсолютний приріст Д відображає абсолютну швидкість змінювання рівнів ряду за певний інтервал часу. Він обчислюється як різниця рівнів ряду, знак (+, -) показує напрям динаміки.
Формули для обчислення абсолютного приросту:
ланцюгового базисного
Дуі = у і– уі-1 Дуі = уі – у0
тут уі - рівень відносно конкретного моменту або інтервалу часу; у і-1 рівень відносно попереднього моменту або інтервалу часу; у0 - базисний рівень.
Завдяки такій властивості, як адитивність, середній абсолютний приріст обчислюють за формулою середньої арифметичної простої із ланцюгових приростів, тобто
де n - число ланцюгових абсолютних приростів; уn - кінцевий рівень ряду.
Інтенсивність зміни рівнів ряду оцінюється відносною величиною - темпом зростання, який являє собою кратне відношення рівнів у формі коефіцієнта чи відсотка.
Формули для обчислення темпів росту:
ланцюгового базисного
Середній темп зростання розраховують за формулою середньої геометричної:
де Тр1. Тр2, ... - ланцюгові темпи росту,
З урахуванням мультиплікативності зв'язку ланцюгових і базисних темпів зростання наведену формулу середньої геометричної можна представити так:
,
де У0, Уn - відповідно початковий та кінцевий рівень ряду; Тn. - кінцевий базисний темп зростання ряду
Співвідношення абсолютного приросту і базового рівня є вимірником відносної швидкості зростання. Нескладні алгебраїчні перетворення цього відношення дають відхилення темпу зростання від бази порівняння, яка становить 100%. Відносну швидкість зростання називають темпом приросту, який на відміну від темпу зростання завжди виражають у відсотках.
Формули для обчислення темпів приросту:
ланцюгового базисного
або
Про вагомість одного відсотка приросту дає уяву частка від ділення абсолютного приросту на його темп приросту:
Таким чином, вага відсотка приросту залежить від базисного рівня.
Згідно отриманого завдання, проаналізуємо грошові кошти та їх еквіваленти на р/р підприємства за період з 1997 по 2001 роки.
Для підрахунку ланцюгових і базисних абсолютних приростів, темпів зростання, темпів приросту, абсолютні значення одного проценту приросту, середніх абсолютних приростів та середніх темпів динаміки використаємо вищенаведені формули.
Таблиця 2.1 показники грошових коштів на р/р.
Показники |
Роки
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001
Грошові кошти та їх еквіваленти на р/р, млн. грн. |
932,5 |
1124 |
601 |
407 |
591,6
Абсолютні прирости (ланцюгові):
Ду(1998/1997) = 1124-932,5 = 191,5 млн.грн.;
Ду(1999/1998) = 601-1124 = - 523 млн.грн.;
Ду(2000/1999) = 407-601 = -194 млн.грн.;
Ду(2001/2000) = 591,6-407 = 184,6 млн.грн.;
Абсолютні прирости (базисні):
Ду(1998/1997) = 1124-932,5 = 191,5 млн.грн.;
Ду(1999/1997) = 601-932,5 = - 331,5 млн.грн.;
Ду(2000/1997) = 407-932,5 = -525,5 млн.грн.;
Ду(2001/1997) = 591,6-932,5 = -340,9 млн.грн.;
Темпи зростання (ланцюгові):
Темпи зростання (базисні):
Темпи приросту (ланцюгові):
Т·р(1998/1997)=( 1,205-1)·100%=20,5%; Т·р(2000/1999)=(0,677-1)·100%
Т·р(1999/1998)=(0,535-1)·100%=-46,53%; Т·р(1,453-1)·100%=45,35%
Темпи приросту (базисні)
Т·р(1998/1997) = (1,205 –1) · 100% = 20,5; Т·р(2000/1997) = (0,436–1)·100%= –56,35
Т·р(1999/1997) = (0,645 – 1) · 100% = –35,55%; Т·р(2001/1997)=(0,634–1)·100% = –36,55
Абсолютне значення одного відсотка приросту:
Результати розрахунків занесемо в таблицю 2.3.
Таблиця 2.3 Абсолютні і відносні показники динаміки
Роки |
Грошові кошти та їх еквіваленти на р/р, млн. грн. |
Абсолютні прирости, грн. |
Темпи зростання |
Темпи приросту, % |
Абсолютні значення 1% приросту
ланцюг |
базисні |
ланцюг |
базисні |
ланцюг |
базисні |
ланцюг |
базисні
1997 |
932,5 |
- |
- |
1,0 |
1,0 |
- |
- |
- |
-
1998 |
1124 |
191,5 |
191,5 |
1,2053 |
1,2053 |
20,536 |
20,536 |
11,24 |
9,325
1999 |
601 |
-523 |
-331,5 |
0,5346 |
0,6445 |
-46,53 |
-35,54 |
6,01 |
9,325
2000 |
407 |
-194 |
-525,5 |
0,6772 |
0,4364 |
-32,27 |
-56,35 |
4,07 |
9,325
2001 |
591,6 |
184,6 |
-340,9 |
1,4535 |
0,6344 |
45,356 |
-36,55 |
5,92 |
9,325
Сума |
3656,1 |
340.9 |
X |
3,871 |
X |
X |
X |
X |
X
Середньорічний абсолютний приріст розраховується, виходячи з кінцевого базисного абсолютного приросту:
млн.грн.
Середньорічний темп зростання знайдемо також, виходячи з кінцевого базисного темпу росту:
Це означає, що за період з 1997 по 2001 рік грошові кошти на даному підприємстві щороку зменшувалася в середньому на 10,8%. Порівняльний аналіз ланцюгових темпів зростання дає можливість зробити висновок про поступове прискорення темпів спаду і навіть про деяке їх підвищення в останній період.
Емпіричні рівні рядів динаміки змінюються внаслідок дії різних факторів. Характер їх коливання неоднаковий. Проте можна виділити найбільш характерні риси, наприклад тенденції розвитку або сезонні коливання і за допомогою статистичних методів кількісно їх виміряти.
Тенденція (тренд) - напрям розвитку певного явища, певна еволюція, яка набуває вигляду більш-менш плавної траєкторії. Статистичне вивчення тенденції грунтується на розкладення динамічного ряду на дві складові
f(t) - основна тенденція, зумовлена впливом постійно діючих чинників;, - залишкова величина, що означає ступінь наближення реального процесу до основної тенденції.
Тенденція f(t) виявляється при заміні фактичних рівнів динамічного ряду іншими, обчисленими за певною методикою. Останні порівняно з первинними мають значно меншу варіацію, завдяки чому тенденція стає наочною. При вивченні закономірностей розвитку широкого вжитку набули «трендові криві»,