Таким чином, структура податкової системи України підтверджує ту закономірність, згідно з якою в умовах низького рівня доходів юридичних і фі-зичних осіб, недосконалості фіскального законодавства і роботи податкових служб неможливо забезпечити переважання в структурі податкової системі прямих податків. В Україні чинником, що підсилює цю закономірність, є на-дання реальних доходів підприємств, зростання числа збиткових підприємств в умовах однієї з найглибших економічних криз. За цих обставин збереження по-рівняно значної ролі прямих податків може забезпечити лише шляхом надмір-ного оподаткування як фізичних так і юридичних осіб, що руйнує стимули до економічної діяльності, а саме оподаткування таких особистих доходів, які в усьому світі або взагалі неоподатковуються, або оподатковуються за більш низькими ставками.

Пряме оподаткування в Україні базується на основних видах податків: податку на прибуток підприємств та прибуткового податку з громадян.

Табл. 2.

Структура доходів бюджету України, %

Непрямі податки | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995

ПДВ | - | 39.6 | 34.7 | 24.8 | 21.9

Акцизний збір | - | 4.9 | 5.1 | 3.2 | 2.0

Податок з обороту | 22 | 0.1 | - | - | -

Податок з продажу | 6 | 0.2 | - | - | -

Мито | 0.03 | 0.2 | 2 | - | -

Разом | 28 | 45.3 | 41.8 | 28 | 23.9

Надходження до:

1. Чорнобильського фонду |

4 |

10.1 |

5.0 |

4.6 |

5.0

2. Пенсійного фонду | - | - | - | 18.0 | 20.2

Разом | 4 | 10.1 | 5.0 | 22.6 | 25.2

Прямі податки

Податок на прибуток | 34 | - | - | - | 23.5

Податок на доход | 0.1 | 22.7 | 29.2 | 27.3 | -

Податок на експорт та імпорт | 0.3 | - | - | - | -

Прибутковий податок | 13 | 12.2 | 5.8 | 6.5 | 7.7

Податок на промисел | - | - | 0.004 | - | 0.01

Плата за землю | 0.1 | 1 | 2 | 0.8 | 3.06

Податок з власників транс.засобів | 0.4 | 0.03 | 0.04 | - | 0.26

Податок з неодружених, одиноких,

малосімейних | 0.3 | 0.001 | - | - | -

Разом | 48.2 | 35.2 | 37 | 34.6 | 34.5

Причому частка першого в доходах бюджету втріччі (1995 р.), майже вшестеро (1993 р.) перевищує частку другого, тоді як у розвинутих країнах перевищує прибутковий податок з громадян.

Причиною відмінностей цього є відмінності в структурі ВВП. Якщо в розвинутих країнах частка оплати праці у 1992 році становила 60.6% у США, в Японії - 56.4%, в ФРН - 54.5%, частка прибутку відповідно: 30.8%, 37%, 34.2%, то в Україні у 1994 році лише 33.8%. Таким чином, низький рівень заробітної плати і взагалі рівень життя переважної частина населення зумовлює низьку частку прибуткового податку з громадян у доходах бюджету. Лише зростаня осбистих доходів стане надійним підгрунтям для зміни ролі прибуткового по-датку з громадян.

Важливою причиною високої частки податку на прибуток підприємств (зокрема причиною багаторазового перевищення часткою цього податку част-ки особистого прибуткового податку ) є особливість податкової політики в Україні, що проявляється в становленні надмірного тягаря на підприємства внаслідок особливостей обліку фінансових результатів в Україні.

Непрямі податки в Україні характеризуються переважанням ПДВ та відрахувань у фонди: Пенсійний, зайнятості і ліквідації наслідків Чорнобильсь-кої катастрофи, соціального захисту населення.

Щодо зростання ролі ПДВ, то воно хоч і підбиває загальну тенденцію, власну більшості розвинутих країн, усеж є надмірним: частка ПДВ в доходах бюджету України вища, ніж в розвинутих країнах.

Зниження у 1995 році ставки ПДВ до 20% (1992-1995 ставка становила 28%) вона є максимальною ставкою ( в 14-20% на основі групи товарів при більш низьких ставках для окремих видів, наприклад, продовольчих).

Внески у фонди : Пенсійний, зайнятості, ліквідації наслідків Чорнобиль-ської катастрофи, соціального захисту населення - мають найбільшу питому вагу в доходах бюджету України. Але їхнє зіставлення із внесками у фонди соціального страхування розвинутих країн свідчить про відавання України від більшості країн - менш, ніж у нас частка цих внесків у Англії і Канаді. З одного боку, це свідчить про недостаню соціальну спрямованість податкової політики України, з другоого - частка внесків у вищезагальні фонди в Україні й так перевищує об`єктивні можливості сб`єктів підприємницької діяльністі та гро-мадян (оскільки сплачують їх кікцеві споживачі) , є одним із чинників надмір-ного податкового тиску на них. Отдже, збільшення відрахування на соціальне страхування можна шляхом їхнього часткового прямого перекладаня на плечі громадян. А це потребує як підвищення рівня особистих доходів, так і розвит-ку системи соціального страхування в Україні.

В останні роки загострилась проблема формування і викрнання бюджету. Починаючи з 1992 року в Україні порушуються усі строки прийняття введення в дію Закону України “ Про державний бюджет України на поточний рік ” та щорічно погіршується ситуація з його виконанням. Для прикладу : державний бюджет 1997 року був сформований і поданий до Верховної Ради двічі (14 ве-ресня та 21 листопада 1996 р.),коли ВВП становив 106.6 млрд.грн. і - втретє -

в березні 1997 року, коли ВВП становив 104.4 млрд.грн.

Протягом останніх п`яти років ситуація із виконанням прогнозних макроекономічних показників соціально-економічного розвитку погіршується. Так, у 1996 році передбачалось зниження обсягів