Збір за використання місцевої символіки буде стягуватись з юридичних осіб в розмірі, що не перевищує 1 відсотка вартості реалізованої продукції з використанням місцевої символіки.

Ринковий збір

Запровадження ринкового збору має на меті створення умов ринкової торгівлі сільськогосподарською, промисловою та іншою продукцію на спеціально відведених для цього майданчиках (ринках), забезпечення відшкодування витрат на обладнання, утримання та охорону цих майданчиків.

Ринковий збір – це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків. Платниками ринкового збору виступають юридичні та фізичні особи, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари в спеціально відведених та обладнаних для цього ринках.

Ринковий збір повинен справлятися платниками збору до початку реалізації продукції за кожний день торгівлі. Граничний розмір ринкового збору не повинен перевищувати 15 відсотків розміру офіційної межі малозабезпеченості для фізичних осіб і розміру трьох офіційних меж малозабезпеченості для юридичних осіб диференційовано в залежності від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару), що на ньому реалізується.

РОЗДІЛ ІІІ

Заходи і шляхи реформування системи

оподаткування в Україні.

3.1.Об’єктивна необхідність реформування податкової системи

Найгострішою проблемою для економіки є реформування існуючої податкової системи, на-дання їй нормальної, цивілізованої якості.

Реформування податкової політики необхідно провади-ти шляхом послаблення податкового тиску щодо тих, хто платить податки і інвестує кошти у виробництво. Для цього необхідно насамперед знизити кількість податків, тому що наше податкове законодавство цим переобтяжене. 3 дру-гого боку — необхідно полегшити податковий тиск.

Було б краще, якби прибутком вважалася та частина коштів, яка залишається після вирахування витрат ви-робництва та витрат на впровадження новітніх технологій і обладнання, що неможливе без використання кредитів, а тому в ці витрати необхідно зараховувати відсотки за кре-дит та поповнення обігових коштів. Не можна забувати, що протягом десятків років не реформувались і амортизаційні відрахування на оновлення обладнання, що конче потрібно. Тому прибуток для оподаткування повинен бути "чистим", без зазначених витрат.

Виходячи з цього, можна ;сказати, що податкова система" повинна забезпечити оптимізацію розподілу і перерозподілу національного доходу.

Граничний рівень перерозподілу валового внутріш-нього продукту через зведений бюджет України, вклю-чаючи відрахування до пенсійного фонду, не повинен перевищувати 40—45 %, що визначається Постановою Верховної Ради України "Про основні положення податкової політики в Україні" від 04.12.96 р.

Згідно з Постановою, реформуванню-підлягають правові норми, які визначають форми, методи, механізми і регулювання і встановлення величини й порядку стягнення ^податків, зборів, інших обов'язкових платежів у бюджети та державні цільові фонди, необхідні державі для виконання своїх функцій.

Перебудова податкової системи провадиться із врахування потреб, які забезпечили б формування місцевих ! бюджетів. Причому нормативи і порядок зарахування податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів бюджетної системи регулюються законодавством України.

Децентралізація податків й інших обов'язкових пла-тежів провадиться із врахуванням посилення ролі бюд-жетів усіх рівнів щодо реалізації, радикальних реформ по стабілізації економки.

Розроблено концепцію розширення бази нарахування податків та зменшення розмірів ставок податків за рахунок скорочення пільг при визначенні об'єктів опо-даткування. Проведення цих заходів повинно забезпе-чити справедливий підхід держави до підприємств усіх форм власності та суб'єктів підприємницької діяльності і має спиратися на принципи податкової політики, до яких належать:

стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності;

обов'язковість;

рівнозначність;

пропорційність;

рівність усіх суб'єктів оподаткування та недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;

соціальна справедливість;

стабільність;

економічна обґрунтованість;

рівномірність виплати;

компетентність;

єдиний підхід;

доступність.

Розглянемо суть кожного із зазначених принципів по-даткової політики.

Стимулювання підприємницької виробничої діяльності й інвестиційної активності передбачає головний напрям по-даткової політики — стимулювання розвитку виробництва через встановлення пільг по оподаткуванню прибутку. Обов'язковість сплати податків визначає запровадження норм сплати податків та інших обов'язкових платежів, визначених на основі достовірних даних по об'єктах і оподаткування за звітний період, і встановлення відповідальності платників за порушення податкового за-конодавства.

Рівнозначність і пропорційність оподаткування — це стягнення податків з юридичних осіб за визначеним нор-мативом від одержаного прибутку та забезпечення сплати рівних податків і обов'язкових платежів, з рівного прибутку та пропорційно більших податків й інших обов'язкових платежів з більшого прибутку. Рівність усіх суб'єктів оподаткування та недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації забезпечується і єдиним підходом до суб'єктів господарювання (фізичних та юридичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні зобов'язань по сплаті податків та інших обов'язкових і платежів.

Соціальна справедливість — забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом і запровадження економічно обґрунтованого оподаткування, тобто встановлення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які одержують великі та дуже великі доходи.

Стабільність — забезпечення незмінності податків та інших обов'язкових платежів і їхніх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року.

Економічне обґрунтування передбачає встановлення податків та інших обов'язкових платежів на основі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей. При цьому враховується необхідність досягнення та збалансованості видатків бюджету з його доходами.

Рівномірність сплати визначається встановленням строків сплати податків та інших обов'язкових платежів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету