“Управління фінансовим забезпеченням туристичного підприємства (на прикладі готелю “Братислава”)”

План

Вступ

В умовах ринкової економіки стійкість і успіх будь-якому господарюючому суб'єкту (підприємству, акціонерному товариству, товариству і т.п.) може забезпечити тільки ефективне керування рухом фінансових ресурсів. Капітал повинний приносити доход, бо інакше суб'єкт господарювання може втратити свою стійкість на ринку. Щоб раціонально керувати рухом фінансових ресурсів, необхідно знати методологію і методику фінансового менеджменту й опанувати умінням прийняття рішень на практиці.

Фінанси господарюючих суб'єктів являють собою базисну категорію, тобто є сукупністю об'єктивних економічних відносин зі специфічними рисами й особливостями, що функціонують саме в даній формі. Але як і будь-які відносини, що виявляються з приводу конкретних інтересів суб'єктів, що мають об'єктом рух грошових фондів, вони вимагають регулювання напрямків відповідних фінансових потоків, упорядкування їхнього руху. Це здійснюється шляхом суб'єктивних керуючих дій, навичками й уміннями конкретних виконавців.

До даних керуючих дій відноситься поняття фінансового менеджменту - системи керування механізмом руху грошових потоків підприємства з метою ефективного використання усіх коштів підприємства.

У цілому фінансовий менеджмент включає відповідні елементи керування: інформацію, планування (прогнозування), організацію, регулювання, контроль. Умовою здійснення фінансового менеджменту є наявність ринкового середовища, що дозволяє вести підприємницьку діяльність на засадах комерційного розрахунку при вільній системі цін, функціонуванні, поряд з ринком товарів і послуг, ринків праці, капіталів, засобів виробництва, законодавчої регламентації державного регулювання діяльності підприємств. Таким чином, рамки фінансового менеджменту підприємств визначаються ринковими факторами, що відрізняє його від загальних умов керування фінансами, в окремих ланках яких можуть переважати адміністративні елементи впливів керуючих суб'єктів на керовані об'єкти.

Метою фінансового менеджменту є керування рухом фінансових ресурсів, що здійснюється за допомогою різних прийомів. Загальним змістом усіх прийомів фінансового менеджменту є вплив фінансових відносин на величину фінансових ресурсів.

Для нормального розвитку будь-якого підприємства необхідно уважно стежити за наявністю та використання фінансових ресурсів, проводити заходи для їх зміцнення і покращення стану.

Це обумовлює актуальність теми даної роботи.

Метою даної роботи є вивчення фінансового забезпечення готельного комплексу “Братислава” та факторів, що на нього впливають.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

Розкрити економічну сутність фінансового менеджменту;

Здійснити аналіз використання фінансового менеджменту в діяльності готельного комплексу “Братислава”;

Визначити напрямки підвищення ефективності діяльності готельного комплексу.

Об?єктом дослідження є управління фінансовими ресурсами підприємства, необхідними для здійснення господарської діяльності.

Суб?єктом дослідження виступає готельний комплекс “Братислава”.

Структурно курсова робота складається з вступу, основної частині з трьох розділів, висновків і списку використаної літератури.

Джерельною базою для написання даної роботи слугують наукові видання, монографії та посібники, а також періодичні видання.

Розділ 1. Економічна сутність фінансового менеджменту в туризмі

Визначальна роль доходів для фінансового забезпечення економічної ефективності діяльності підприємств

Основну роль у формуванні фінансового забезпечення діяльності будь-якого підприємства грає прибуток. Отриманий підприємством прибуток призначений для задоволення різних потреб.

По-перше, він використовується для формування фінансових результатів держави, фінансування державних витрат. Це досягається шляхом вилучення в підприємств частини прибутку в державний бюджет.

По-друге, прибуток використовується для формування фінансових ресурсів самих підприємств, використовуваних для забезпечення їхньої господарської діяльності.

Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи.

Перший етап —цей розподіл балансового прибутку. На цьому етапі учасниками розподіли є держава і підприємство. У результаті кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Співвідношення (пропорції) у розподілі прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової політики держави, від правильності рішення якого залежить розвиток економіки в цілому. [12]

Другий етап — це розподіл і використання прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємств після здійснення платежів у бюджет. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди:

резервний,

розвитку й удосконалювання виробництва,

соціальних потреб,

заохочення.

Засоби цих фондів потім використовуються для фінансування визначених витрат.

Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом ряду факторів. Істотне значення при цьому має податкова політика держави стосовно суб'єктів господарювання.

Використання чистого прибутку (напрямок і пропорції) визначаються кожним суб'єктом господарювання. Державне регулювання цих процесів сьогодні здійснюється недостатньо. Це стосується як державних, так і недержавних підприємств.

Так як прибуток підприємства формується з різниці між валовими доходами та видатками, необхідно з’ясувати зміст валових доходів підприємств, і насамперед виручки від реалізації продукції.

Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - показник форми №2 звіту бухгалтерського обліку - це надання платних послуг населенню для задоволення особистих потреб в обмін на його грошові доходи, або іншим підприємствам.

Економічні відносини, що пов'язані з обміном грошових коштів на послуги та товари що надаються готельним підприємством, відображають економічну сутність виручки від реалізації послуг. Значення виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) необхідно розглядати на рівні держави та на рівні конкретного готельного підприємства. Виручка від реалізації послуг та товарів, характеризує обсяг залучення купівельних фондів споживачів у вигляді грошових доходів, що отримані як оплата праці і обмінюються на послуги (товари) відповідно до попиту населення. [18]

Обсяг виручки від реалізації послуг є основним валовим показником діяльності готельного підприємства, який характеризує результат його діяльності щодо залучення купівельних фондів споживачів. Саме реалізація певних послуг, товарів створює економічне підґрунтя для отримання певного обсягу доходів та прибутку, тобто формує передумови для реалізації стратегічних цілей діяльності готельного підприємства.

Значення показника "обсяг виручки від реалізації послуг" на рівні окремого готельного підприємства залежить від типу