В умовах ринкової економіки обсяг виручки від реалізації послуг залишається одним з головних показників діяльності готельного підприємства. Обсяг виручки від реалізації продукції формується на рівні самого підприємства та визначається, виходячи з необхідного обсягу прибутку та ринкової позиції готельного підприємства. Розроблений таким чином план виручки від реалізації продукції є основним регулюючим фактором формування ресурсного потенціалу готельного підприємства. Обсяг та структура виручки від реалізації послуг визначає вимоги щодо обсягу, складу та ефективності використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів готельного підприємства.

Тотальне планування обсягу виручки від реалізації послуг в умовах командно-адміністративної економіки змінилося економічним регулюванням в ринковій економіці на основі проведення багатоваріантних, оптимізаційних та імітаційних розрахунків, з врахуванням впливу внутрішнього та зовнішнього середовища на обсяг та структуру виручки від реалізації послуг.

Аналіз виручки від реалізації послуг та контроль за досягненням розроблених планів виступають не тільки в якості інструмента оцінки діяльності персоналу готельного підприємства, а насамперед використовується для прийняття необхідних заходів щодо формування стратегії підприємства, його асортиментної, цінової, маркетингової політики.

Сума обсягу виручки від реалізації послуг і сума обсягу від реалізації покупних товарів та продукції власного виробництва утворюють загальну суму доходу готельного підприємства, тобто валовий доход. Валова реалізація характеризує повний обсяг наданих послуг та торговельної діяльності ресторану та інших торгових підрозділів готельного підприємства. Відносно до валової реалізації планують і враховують інші показники: комерційні витрати, витрати на оплату праці, прибуток та інші. Виручку від реалізації послуг, продукції та товарів планують і враховують у роздрібних цінах, включаючи націнку готельного підприємства. [19]

Основною метою управління виручкою від реалізації послуг, продукції та товарів є забезпечення високих темпів розвитку готельного підприємства та задоволення попиту клієнтів готелю.

Відповідно до цієї основної мети перед управлінням виручкою від реалізації послуг постають такі найважливіші завдання:*

Ув'язка темпів росту розвитку виручки від реалізації послуг з розвитком ринку послуг та змінами його кон'юнктури.*

Планування обсягу обслуговування і надання необхідних послуг та реалізації товарів власної продукції, які забезпечують отримання підприємством необхідної суми прибутку.*

Забезпечення у процесі планування виручки від реалізації послуг ефективного використання ресурсного потенціалу, що є на підприємстві.*

Зв'язок планування структури виручки від реалізації послуг та товарів зі структурою попиту обслуговуючих контингентів, що проживають у готельному підприємстві.*

Планування обсягу та структури постачання сировини та товарів, які забезпечують ритмічну роботу готельного підприємства та його підрозділів.

З урахуванням основної мети та завдань будується система управління виручкою від реалізації послуг на підприємстві, визначається конкретний зміст цього управління і послідовність його здійснення.

Стратегічною метою управління підприємством готельного господарства є забезпечення максимально ефективного використання ресурсів при мінімальних витратах на їх утримування та обслуговування.

1.2. Характеристика системи фінансового менеджменту в туризмі

Менеджмент у загальному виді можна визначити як систему економічного керування виробництвом, що включає сукупність принципів, методів, форм і прийомів керування. Власне до менеджменту відносяться теорія керування і практичні зразки ефективного керівництва, під якими розуміється мистецтво керування. Обидві частини мають справа з керуванням як комплексним і конкретним явищем.

Керування являє собою процес вироблення і здійснення керуючих впливів. Керуючий вплив - це вплив на об'єкт керування, призначене для досягнення мети керування. Вироблення керуючих впливів включає збір, передачу й обробку необхідної інформації, прийняття рішень. Здійснення керуючих впливів охоплює передачу керуючих впливів і при необхідності перетворення їх у форму, безпосередньо сприйману об'єктом керування.

Менеджмент у всіх своїх рішеннях керується економічними міркуваннями. Тому будь-яка дія менеджменту - це захід економічного характеру. В основі менеджменту лежать цілеспрямований пошук, безупинне навчання й організація роботи для найбільш ефективного використання всіх ресурсів, у тому числі фінансових. Фінансовий менеджмент є частиною загального менеджменту.

Фінансовий менеджмент можна визначити як систему раціонального й ефективного використання капіталу, як механізм керування рухом фінансових ресурсів. Фінансовий менеджмент спрямований на збільшення фінансових ресурсів, інвестицій і нарощування обсягу капіталу. [9]

Загальне представлення про фінансовий менеджмент - як про механізм керування рухом фінансових ресурсів. Кінцева мета такого керування відповідає цільової функції суб'єкта господарювання - одержанню прибутку. Адже будь-які економічні відносини (у тому числі і світові) базуються на прагненні дістати прибуток. Прибуток (вигода) споживача з'являється в тому випадку, коли він купує по найнижчій ціні при найкращому співвідношенні якості і ціни. Таке положення сприяє розвитку найбільш конкурентоспроможних виробництв і господарюючих суб'єктів.

Відомі дві основні можливості збільшення прибутку: ріст обсягу випуску і реалізації товарів (виторг) і зменшення витрат (собівартість), тому що прибуток у загальному виді - це різниця між виторгом і собівартістю. 

Фінансовий менеджмент, керуючи рухом капіталу, може направити його на збільшення виробничих потужностей, а отже, виторгу; при керуванні рухом фінансових ресурсів, з'являється можливість використовувати їх для зниження собівартості і збільшення капіталу.

Фінансовий менеджмент спрямований на керування рухом фінансових ресурсів і фінансових відносин, що виникають між суб'єктами, що хазяюють, у процесі руху фінансових ресурсів. Питання, як мистецьки керувати цими рухом і відносинами, складає зміст фінансового менеджменту. Фінансовий менеджмент являє собою процес вироблення мети керування фінансами і здійснення впливу на фінанси за допомогою методів і важелів фінансового механізму для досягнення поставленої мети. [6]

Таким чином, фінансовий менеджмент містить у собі стратегію і тактику керування. Під стратегією в даному випадку розуміються загальний напрямок і спосіб використання коштів для досягнення поставленої мети. Цьому способу відповідає визначений набір правил і обмежень для прийняття рішень. Стратегія дозволяє сконцентрувати зусилля на варіантах рішення, не суперечної прийнятої стратегії, відкинувши всі інші варіанти. Після досягнення