Маса одержання прибутку залежить від обсягу діяльності готелю (виручки від реалізації послуг), кількості наданих послуг. Збільшенню обсягу наданих послуг сприяє здійснення ефективної маркетингової політики шляхом включення в перелік взаємодоповнюючих послуг, надання споживчого кредиту при реалізації послуг, розширення системи додаткових готельних послуг, пов'язаних із реалізацією та наданням послуг, здійснення ефективних рекламних заходів.

Так як доходи від готелю в минулому році дещо знизилися, було б доцільним продовжити переобладнання деяких недорогих категорій номерів у більш комфортні та дорогі, що б сприяло зростанню виручки від реалізації та збільшенні завантаженості готелю.

3.2. Підвищення продуктивності праці працівників та її вплив на результати діяльності готельного комплексу “Братислава”

Найбільш розповсюдженим показником продуктивності праці працюючих підприємства є виробіток, що визначається середнім розміром виручки на одного працівника підприємства:

,

де П – середня виручка на одного працівника, тис. грн.;

Т – розмір обороту за період, тис. грн.;

n – чисельність працівників підприємства.

Цей показник характеризує обсяг послуг, реалізованих одним працюючим за визначений проміжок часу (у нашому випадку – за рік).

Таблиця 3.3

Аналіз продуктивності праці персоналу готелю “Братислава”

у 2000-2002 р.

№ п/п | Показник | Роки | Відхилення, тис. грн. | Відхилення, %

2000 | 2001 | 2002 | 2001 р. від 2000 р. | 2002 р. від 2001 р. | 2002 р. від 2000 р. | 2001 р. від 2000 р. | 2002 р. від 2001 р. | 2002 р. від 2000 р.

1 | Чиста виручка від реалізації, тис. грн. | 5140,0 | 5795,9 | 6110,9 | 655,9 | 315,0 | 970,9 | 12,8 | 5,4 | 18,9

2 | Середньорічна

чисельність персоналу, чол. | 183,0 | 207,0 | 226,0 | 24,0 | 19,0 | 43,0 | 13,1 | 9,2 | 23,5

3 | Виручка на одного працівника,

тис. грн. (продуктивність праці) | 28,09 | 28,00 | 27,04 | -0,09 | -0,96 | -1,05 | -0,3 | -3,4 | -3,7

Аналізуючи дані таблиці 3.3, можна сказати про зниження продуктивності праці персоналу готелю “Братислава”: якщо в 2001 році вона знизилася на 0,3%, те в 2002 році - на 3,4%, що в порівнянні з 2000 роком дало зниження цього показника на 3,7%.

Таким чином, можна зробити висновок про загальне погіршення використання трудових ресурсів на аналізованому підприємстві.

Так як за аналізуємий період виручка від реалізації зростала з кожним роком, то це можна пояснити випереджаючим зростанням середньорічної чисельності персоналу над виручкою від реалізації.

Будь-яке підприємство зацікавлене в росту продуктивності й ефективності праці працюючих, оскільки це дозволяє скорочувати витрати живої праці (робітника часу) на одиницю продукції (робіт, послуг) підприємства, нарощувати обсяги товарообігу без зміни чисельності працюючих. Вплив продуктивності праці не обмежується лише обсягом товарообігу, а має більш широку сферу впливу.

Так, зростання виручки від реалізації послуг та товарів на 315,0 тис. грн. (з 5795,9 до 6110,9 тис. грн.), призвело до росту прибутку на 101,01 тис.грн.

Так як збільшення витрат на зарплату на нарахувань на неї внаслідок підвищення чисельності персоналу склало 69,8 тис. грн. (див. табл. 2.5), то збільшення числа працюючих є доцільним засобом для підвищення виручки від реалізації, а, отже, і рентабельності.

Раніше проведений аналіз рентабельності капіталу готельного комплексу (див. табл. 2.8) засвідчив, що цей показник скоротився у порівнянні з 2001 роком на 2,3%. Це сталося внаслідок випережаючого зростання чистої виручки від реалізації (на 315,0 тис. грн.) над зростанням чистого прибутку (на 44,1 тис. грн.). Однак, якщо на виручку від реалізації продуктивність праці персоналу вплинула, то прибуток змінився насамперед під впливом інших факторів – підвищення податкового навантаження, позареалізаційних операцій (див. табл. 2.3).

Таким чином, всупереч абсолютному зниженню показника продуктивності праці – виручки на одного працівника – на 0,96 тис. грн., або на 3,4 відсотка, якщо брати до уваги абсолютні показники продуктивності праці, то вони є на непоганому рівні – від 28,09 тис. грн. у 2000 році до 27,04 тис. грн. у 2002 році.

Висновки та пропозиції

В сучасних умовах перехідної економіки України підприємствам для ефективного здійснення фінансово-господарської діяльності необхідно застосовувати інструментарій фінансового менеджменту.

Фінансовий менеджмент - система керування механізмом руху грошових потоків підприємства з метою ефективного використання усіх коштів підприємства.

Рамки фінансового менеджменту підприємств визначаються ринковими факторами, що відрізняє його від загальних умов керування фінансами, в окремих ланках яких можуть переважати адміністративні елементи впливів керуючих суб'єктів на керовані об'єкти.

Метою фінансового менеджменту є керування рухом фінансових ресурсів, що здійснюється за допомогою різних прийомів. Загальним змістом усіх прийомів фінансового менеджменту є вплив фінансових відносин на величину фінансових ресурсів.

Фінансовий менеджмент, керуючи рухом капіталу, може направити його на збільшення виробничих потужностей, а отже, виторгу; при керуванні рухом фінансових ресурсів, з'являється можливість використовувати їх для зниження собівартості і збільшення капіталу.

Фінансовий менеджмент спрямований на керування рухом фінансових ресурсів і фінансових відносин, що виникають між суб'єктами, що хазяюють, у процесі руху фінансових ресурсів. Питання, як мистецьки керувати цими рухом і відносинами, складає зміст фінансового менеджменту. Фінансовий менеджмент являє собою процес вироблення мети керування фінансами і здійснення впливу на фінанси за допомогою методів і важелів фінансового механізму для досягнення поставленої мети.

Обсяг виручки від реалізації послуг є основним валовим показником діяльності готельного підприємства, який характеризує результат його діяльності щодо залучення купівельних фондів споживачів. Саме реалізація певних послуг, товарів створює економічне підґрунтя для отримання певного обсягу доходів та прибутку, тобто формує