Паніка на Нью-Йоркській фондовій біржі 24 жовтня 1929 році стала першим симптомом кризи економіки США, яка в подальшому перетворилася в кризу світового капіталістичного господарства в цілому. В той день, який названий „чорним четвергом” на Уолт- стріт було продане 12,8 млн. Акцій, в 1.5 рази більше, ніж раніше. Через декілька днів, 29 жовтня 1929 року, „в чорний понеділок”, був досягнутий пік спекулятивного ажіотажу, коли з рук в руки перейшло 16,4 млн. Акцій. Першим результатом біржевого краху булв масова втеча європейського капіталу, який був втягнутий в біржову ігру на Нью-Йоркскій біржі, в наслідок чого почав падати курс долару. Другим його результатом стала паніка, яка охопила дрібних держателів акцій, які вклали в них всі свої кошти. Падіння курсу акцій продовжувалося протягом трьох років, і до березня 1933 року їхня загальна вартість складала більш ніж 19 млрд. дол., тобто скоротилася в порівнянні з 1929 роком приблизно в 4,5 рази.

Економічна криза 1929-1933 років була самою глибокою кризою за всю історію капіталізму. Близько чотирьох років економіка капіталістичних країн знаходилася в стані повної дезорієнтації. З особою силою криза вразила головну країну капіталістичного світу – Сполучені Штати Америки.

Гігантська руйнівна сила кризи проявилася в різкому падінні промислового виробництва. Загальний обсяг продукції американської промисловості в порівнянні з докризовим рівнем 1929 р. В 1930 році склав 80,7%, в 1931 – 68,1%, а у 1932 – 53,8%. Період з літа 1932 року до весни 1933 року став часом найбільшого заглиблення кризи. І лише з весни 1933 року рівень промислового виробництва США став повільно підвищуватися, що вказувало на перехід економіки у фазу депресії.

Найбільш сильне падіння випуску продукції спостерігалося в галузях важкої промисловості. Це пояснювалося тим, що позиції монополій тут були значно прочнішими і скорочення виробництва стало тим основним засобом, за допомогою якого вони питалися не допустити через мірного падіння цін і питалися зберігати свої прибутки. Добуток вугілля за 1929-1932 роки знизився в країні на 42%, виплавка сталі скоротилася більш ніж в 4 рази.

Влітку сталеливарна промисловість була відкинута до рівня 1901 року, а варіння чавуну скоротилася до рівня 1886 року, з 285 доменних пічів діяли лише 46.

Розорення і банкрутство промислових, торгівельних і фінансових підприємств і фірм досягли нечуваних масштабів. В 1929-1933 роках було здійснено 130 тис. банкрутств. За чотири роки, з 1929 по 1932 р., закінчили своє існування 5760 банків, т.т. п”ята частина всіх банків країни з загальною сумою депозитів більш ніж в 3,5 млрд. дол.

Криза явилася справжньою катастрофою для бізнесу, не пощадивши також самі крупні компанії. Найвеличнішим банкрутством в історії США став крах в 1932 році „електричної імперії” середньозахідних штатів, які спричинили за собою падіння інших великих енергетичних підприємств країни.

Криза визвала падіння товарних цін, особливо на продукти сільського господарства. Так, у липні 1932 року в порівнянні з липнем 1929 індекс оптових цін всіх товарі впав на 33%, в тому числі текстильних – на 41, металу – на 21, палива та електроенергії – на 13%, а ціни на важливіші продукти сільського господарства в 1932 році впали в 2-3 рази в порівнянні з 1929р.

Стан фермерів ускладнювався ще й тим, що ціни на товари промисловості впали в роки кризи значно менше ніж на продукцію сільського господарства.

Несприятливе співвідношення цін на товари, які купувалися і продавалися фермерами, в 1932 році досягло рівня 58%. В результаті абсолютний рівень сільськогосподарських цін влітку 1932 року знизився в порівнянні з 1929 роком в 8-10 разів. За таких умов для більшості фермерів стала край ускладнена сплата свої поточних витрат виробництва: земельного податку, процентів по кредитах, процентів по заборгованості і податкам. В 1932 році вони поглинали 40% фермерського валового доходу. Все це призвело до повального розорення фермерів. За чотири роки примусово було продане за несплату боргів 897 тис. фермерських господарств, або більш ніж 14% їх від загальної кількості по всій країні. Розорені фермери або залишалися на тому ж місці як орендарі і переходили до полу натурального споживчого господарства, або кидаючи господарства вливалися в велику армію безробітних.

Сильне падіння промислового виробництва, закриття десятків тисяч заводів, фабрик, шахт, недозавантаження виробничих потужностей призвели до колосального росту безробіття. В 1930 році в США за даними урядової статистики, нараховувалося більш 12,8 млн. чоловік повністю безробітних, доля яких в загальній чисельності робочої сили складала 25%.

Маси безробітних і члени їх сімей лишилися в роки кризи коштів до існування. Відсутність системи соціального страхування в США не дозволяло розраховувати на допомогу з боку держави. Після довгих місяців пошуку роботи, багато з них пересілялися в сільську місцевість, де вони могли прокормити свої сім”ї. За період з 1930 по 1934 роки більш ніж 3 млн. міських мешканців переїхало до сіл. Перед масою фермерів стало завдання прокормити спочатку себе і своїх родичів, які прибули, тому фермери почали обладнювати своє господарство, пристосовуючись до обставин. Багато з них бачачи, що їм не вигідно працювати на ринок, починали працювати на самозабеспечуване господарство. В США з”явилися фермерські поселення, які перейшли на натуральний обмін і не користувалися грошима більш ніж два роки. Ті, що не знайшли притулку у родичем та знайомих в селі, облаштовувалися в хібарах з розбитих ящиків, по можливості