діяльності; це такі кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для юридич-них і фізичних осіб. Перший комерційний банк в Україні зареєстровано восени 1988 року.
Сучасні комерційні банки є багатофункціональними уста-новами, що займаються практично всіма видами кредитних і фінансових операцій, пов'язаних з обслуговуванням госпо-дарської діяльності своїх клієнтів. Основне навантаження щодо фінансово-кредитного обслуговування припадає саме на комерційні банки, у зв'язку з чим їх часто називають «універмагами фінансових послуг».
Різноманітність послуг, що надаються комерційними бан-ками, однак, не означає, що всі вони виконують однаковий набір операцій. Кожен банк визначає сферу своєї діяльності, виходячи з потреб клієнтури, яку він обслуговує. Проте існує ряд основних, базових функцій комерційного банку, які до-зволяють зарахувати даний фінансовий інститут до установ банківської системи. До таких основних функцій ко-мерційного банку, що визначають його економічну суть, слід віднести: посередництво в кредиті, посередництво в розрахунках і платежах, випуск кредитних знарядь обігу.
Організаційно-управлінська структура банківської системи Росії схожа з українською.
Сучасна банківська система Російської Федерації склалась внаслідок різних перетворень, які почались з 1987 р. Законо-давча основа функціонування банківської системи Росії рин-кового типу створена у грудні 1990 р. з прийняттям законів «Про Державний банк СРСР» і «Про банки і банківську діяльність». Відповідно до них в Росії склалась дворівнева банківська система: перший рівень займає Центральний банк Російської Федерації; другий — кредитні установи: комерційні банки та інші небанківські кредитно-фінансові установи.
Відповідно до Закону Російської Федерації" «Про Цент-ральний Банк РФ (Банк Росії)» в редакції від 28 квітня 1997 р. ця установа є головним банком Російської Федерації і знаходиться в її власності. Головною функцією Централь-ного Банку є нагляд за недержавними банками і підтримання стабільності та надійності банківської системи в цілому. Пра-вовий статус Банку Росії має такі особливості: з одного боку, Центральний банк Російської Федерації є юридичною особою, а з іншого — має важливі владні повноваження щодо управління грошово-кредитною системою держави — в рамках резервної системи виконує такі функції:
здійснює емісію грошей і організує їх обіг, організує
розрахунки між банками, концентрує кредитні ресурси і пе-
редає комерційним банкам;
обслуговує державний борг країни, проводить операції
на ринку цінних паперів;
здійснює ліцензування банківської діяльності та ін.
Банк Росії підзвітний тільки вищому органу представ-ницької влади Російської Федерації — Державний Думі, не-залежний від розпорядчо-виконавчих органів державної влади при розв'язанні питань, що відносяться до компетенції Банку Росії.
Другим рівнем кредитної системи Російської Федерації є комерційні банки різних форм власності, спеціалізації та сфери діяльності, а також спеціалізовані кредитно-фінансові установи: страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні та фінансові компанії, товариства з кредитування житлового будівництва та ін.
3. Порівняльний аналіз виконуваних функцій
Виконувані функції банківських систем Росії та України є однаковими.
Банківська система як Росії, так і України, являє собою законодавчо визначену, чітко структуровану сукупність фінансових інститутів, які за-ймаються банківською діяльністю. Специфіка банківської системи проявляється в її функціях, а саме:
а) створення грошей і регулювання грошової маси;
б) трансформаційна функція;
в) стабілізаційна функція.
Функція створення грошей і регулювання грошової маси полягає в тому, що банківська система оперативно змінює масу грошей в обігу, збільшуючи або зменшуючи її відповідно до зміни попиту на гроші. У виконанні цієї функції беруть участь усі ланки банківської системи (НБУ і комерційні банки), вона стосується всіх напрямів банківської діяльності.
Трансформаційна функція полягає в тому, що банки, мобілізуючи вільні кошти одних суб'єктів господарювання і передаючи їх іншим суб'єктам, мають можливість змінювати (трансформувати) величину й терміни грошових капіталів та фінансові ризики.
Стабілізаційна функція забезпечує сталість банківської діяльності та грошового ринку. Враховуючи, що для банківської діяльності характерні високі ризики, що банки працюють в умовах постійної і підвищеної загрози втрати грошей та банкрутства, боротьба з ризиками є важливим за-вданням не лише окремих банків, а й усієї банківської сис-теми. Банки, виступаючи посередниками грошового ринку, беруть на себе відповідальність перед інвесторами за банківський ризик своїх позичальників. Стабілізаційна функція банківської системи забезпечується шляхом прийнят-тя законів та інших нормативних актів, що регламентують діяльність усіх її ланок, та створення належного механізму контролю й нагляду за дотриманням як чинного законодав-ства, так і діяльності банків.
Список літератури
Костюченко О.А. Банківське право. – К.: А.С.К., 2001. – 576с.
Абанкин Л.И., Аболихина Г.А., Азибеков М.Г. и др. Банковская система России: Настольная книга банкира. – М.: Компания „Дека”, 2002.
Бугулов В.М., Бугулова Т.В. Національний банк та його операції. – К.: МАУП, 2001.
Матвієнко В. Держава і банки. – К.: 1996.
Деньги, кредит, банки / Под ред. Жукова Е.Ф. – М.: „Банки и биржи”, 1999.